КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.11.2008                                                                                           № 20/119

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -Аристархов С.А. (дов. №44 від 15.01.2008 р.)

 від відповідача -Комченко Г.В. (дов. №21-122/02-1117 від 13.02.2008 р.)

третьої особи:                     не з’явився      

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.08.2008

 у справі № 20/119 (Палій В.В.)

 за позовом                               Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство"

 до                                                   Антимонопольного комітету України

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Виконавчий комітет Запорізької міської ради

 про                                                  скасування рішення Тимчасової Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 2-р/ТК від 15.02.2006р. (справа № 04/39-05)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Запорізьке міське інвестиційне агентство”звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа Виконавчий комітет Запорізької міської ради про скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України  №2-р/ТК від 15.02.2006 р. (справа №04/39-05).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.08.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №20/119 від 13.08.2008 р.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що під час перевірки Антимонопольний комітет України зробив помилкові висновки щодо наявності монопольного становища позивача на ринку товару, вказавши у спірному рішенні частку позивача до 37% (станом на 19.10.2005 р.) на рекламних конструкціях у місті Запоріжжі. Аргументи відповідача стосовно монопольного становища позивача використовувались для обґрунтування резолютивної частини рішення від 15.02.2006 р. у справі №04/39-05. До позивача, на підставі помилкових висновків відповідача, може бути безпідставно застосовано примусовий поділ суб’єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище, відповідно до вимог ст.53 Закону „Про захист економічної конкуренції”. Це суттєво порушує права і охоронюваний законом інтерес позивача, адже, помилкова цифра 37%, визначена відповідачем про долю позивача на ринку послуг, дійсна протягом 5 років і до позивача можуть бути застосовані відповідні санкції. Також позивач зазначає, що позивач не виконував функції Робочого органу з питань зовнішньої реклами, про що зазначено в оспорюваному рішенні. Крім того, позивач посилається на процедурні порушення при прийнятті оспорюваного рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва 13.08.2008 р. у справі №20/119 – без змін. При цьому, представник відповідача зазначив, що в оспорюваному рішенні Антимонопольний комітет України не визнавав монопольного становища позивача на ринку, оскільки розглядалась справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій третьої особи, а не справа про зловживання монопольним становищем на ринку зовнішньої реклами з боку позивача. Результати дослідження ринку в даному випадку використовувались для з’ясування наслідків порушень третьою особою антиконкурентного законодавства. Комітетом не приймалось будь-яких рішень щодо позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні 12.11.2008 р. апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання апеляційної інстанції 19.11.2008 р. представник третьої особи не з’явився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.02.2006 р. Тимчасовою Адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 2-р/ТК у справі № 04/39-05 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Вказаним рішенням, зокрема, визнано, що дії Виконавчого комітету Запорізької міської ради у вигляді надання Комунальному підприємству „Запорізьке міське інвестиційне агентство”, яке є конкурентом іншим рекламним агентствам на ринку зовнішньої реклами повноважень робочого органу вести перелік місць розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у м. Запоріжжі є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом 7 частини 2 статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до обмеження чи спотворення конкуренції (п. 1 рішення); визнано, що дії виконавчого комітету Запорізької міської ради у вигляді надання Комунальному підприємству „Запорізьке міське інвестиційне агентство”, яке є конкурентом іншим рекламним агентствам на ринку зовнішньої реклами права використовувати плату, що надходить від суб'єктів господарювання за тимчасове розміщення спеціальних рекламних конструкцій, на реалізацію своєї поточної діяльної та розвиток підприємства, та, відповідно, права не сплачувати обов’язкових щомісячних платежів за розміщення власних спеціальних конструкцій є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом 7 частини 2 статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до обмеження чи спотворення конкуренції (п. 2 рішення); зобов'язано Виконавчий комітет Запорізької міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 рішення (п. 6 рішення); зобов'язано виконавчий комітет Запорізької міської ради вжити заходів щодо припинення суміщення Комунальним підприємством „Запорізьке міське інвестиційне агентство” функцій робочого органу з господарською діяльністю на ринку зовнішньої реклами в м. Запоріжжі (п. 7 рішення).

Виходячи зі змісту ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Як встановлено п.п. 1, 2 ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У позовній заяві (з урахуванням доповнень) позивач посилається на те, що до позивача, на підставі помилкових висновків відповідача, може бути безпідставно застосовано примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище, відповідно до вимог ст. 53 Закону „Про захист економічної конкуренції”. Це суттєво порушує права і охоронюваний законом інтерес позивача, оскільки, помилкова цифра 37%, визначена відповідачем про долю позивача на ринку послуг, дійсна протягом 5 років і до позивача можуть бути застосовані відповідні санкції.

Як встановлено колегією суддів, спірне рішення Тимчасової Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 2-р/ТК було прийнято за результатами розгляду матеріалів справи №04/39-05 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку виконавчого комітету Запорізької міської ради. Зі змісту рішення № 2-р/ТК від 15.02.2006 р. вбачається, що Антимонопольний комітет України визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо надання КП „Запорізьке міське інвестиційне агентство” повноважень робочого органу та певних прав, які надано Виконкомом цьому підприємству згідно з умовами укладеного ними договору від 29.12.2001 р. №37, а також дії Виконкому у вигляді прийняття ним окремих рішень, а саме: від 21.12.2001 р. №475, від 27.01.2004 р. №10, від 30.06.2004 р. №251, від 23.09.2004 р. №370/6, від 22.12.2004 р. №502/3, якими було встановлено певні обмеження або прийнято рішення про припинення певних дій (надання дозволів), що, на думку Антимонопольного комітету України, не передбачено чинним законодавством.

Даним рішенням зобов’язано комітет Запорізької міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 рішення, вжити заходів щодо припинення суміщення Комунальним підприємством „Запорізьке міське інвестиційне агентство” функцій робочого органу з господарською діяльністю на ринку зовнішньої реклами в м. Запоріжжі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності саме його порушеного права чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Ні до позовної заяви, ні до інших пояснень, наданих позивачем, не додано доказів та не обґрунтовано чим саме порушено право позивача прийняттям спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Запорізьке міське інвестиційне агентство” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2008 р. у справі № 20/119 залишити без змін.

Матеріали справи № 20/119 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 20.11.08 (відправлено)