Справа № 728/2787/13-ц
2/728/753/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2013 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Лобода Н.В.
з участю секретаря Кирута Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмачі Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрільницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання недійним Державного акту на право власності на земельну ділянку та про визнання права власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Бахмацького районного суду Чернгівської області з позовом до Стрільницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання недійним Державного акту на право власності на земельну ділянку та про визнання права власності на земельну ділянку.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого, все своє майно заповідав ОСОБА_1 Позивачка прийняла спадщину після смерті батька у відповідності до вимог ч.1 ст.549 ЦК України (1963 року). Проте, коли вона звернулася до Бахмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове нерухоме майно, то їй було відмовлено, у зв'язку з розбіжностями в Державному акті, витягах з технічної документації на дану земельну ділянку та в рішенні № 1 від 15.01.1994 року виконавчого комітету Стрільницької сільської ради про приватизацію земельних ділянок громадян.
У вказаних документах не співпадають показники площі земельної ділянки: в Державному акті на право власності на землю, що розташована на території Стрільницької сільської ради і передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення підсобного господарства - площа вказана 0.53 га, а згідно даних технічної документації із землеустрою - 0.52 га. Також, згідно рішення №1 від 15.01.1994 року виконавчого комітету Стрільницької сільської ради про приватизацію земельних ділянок громадян вбачається, що громадянину ОСОБА_2 було вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0.52 га.
У зв»язку з цим нотаріус не має можливості правильно встановити склад спадкового майна та видати відповідне свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивачка в судове засіданні не з»явивилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечує.
Судом на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Право на спадкування після смерті батька позивачка має відповідно до заповіту.
Згідно положень ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 області, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25.10.2001 року, виданого виконкомом Стрільницької сільської ради.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, яка згідно Державного акта на право приватної власності на землю знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0.53 га, передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0.25 та ведення особистого підсобного господарства, право власності на яку просить визнати позивачка.
Проте, даний показник площі не співпадає з показником площі, зазначеній в рішенні № 1 від 15.01.1994 року виконавчого комітету Стрільницької сільської ради про приватизацію земельних ділянок громадян, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 було вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0.52 га та з показником, який зазначений в технічній документації із землеустрою стосовно даної земельної ділянки, згідно якої загальна площа земельної ділянки, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 становить 0.52 га.
Дані обставини підтверджуються копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧН БЧ № 004570, копією рішення виконавчого комітету Стрільницької сільської ради № 1 від 15.01.1994 року, довідками відділу Держземагенства у Бахмацькому районі №01-25/2589 від 30.07.2013 року, № 01-25/3306 від 11.09.2013 року та витягами з технічної документації.
Матеріалами справи підтверджено, що спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість.
Як вбачається з матеріалів справи, Бахмацькою районною державною нотаріальною конторою стосовно спадку померлого ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 відкрита спадкова справа, що підтверджується копією вказаної спадкової справи, наданої Бахмацькою районною державною нотаріальною конторою за вих. №1686/01-10 від 30.09.2013 року та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.
Проте, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне спадкове нерухоме майно, оскільки в наданих нею документах не співпадають показники загальної площі земельної ділянки: в Державному акті на право власності на землю, що розташована на території Стрільницької сільської ради і передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення підсобного господарства - площа вказана 0.53 га, а згідно даних технічної документації із землеустрою та рішення №1 від 15.01.1994 року виконавчого комітету Стрільницької сільської ради про приватизацію земельних ділянок громадян - 0.52 га.
Дана обставина унеможливлює встановлення складу спадкового майна та видачу позивачці свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно до ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п.2.9 наказу Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі" заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Відповідно до положень п. 4.1 наказу Держкомзему України №325 від 22.06.2009 року «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.
Отже, позивачка не може оформити спадщину після смерті свого батька на зазначену земельну ділянку із-за неможливості внесення відповідних записів до відповідного Державного акта на право приватної власності на землю, чим порушується її право власності, передбачене ст. 328 ЦК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку загальною площею 0.52 га, розташованої на території АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧН БЧ №004570.
Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 вищезазначеного Закону підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, які набрали законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1223, 1225, 1261, 1297 ЦК України, ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 213, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Стрільницької сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку та визнання недійним Державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0.52 га, наданої для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Визнати недійсним Державний акт серії ЧН БЧ №004570 на право приватної власності на землю загальною площею 0.53 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1, який було видано ОСОБА_2 на підставі рішення Стрільницької сільської ради від 25.01.1994 року за №1.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода