КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.11.2008                                                                                           № 42/270

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -                    ГерасименкоК.Г.,

від відповідача -                    БезверхаО.О., Коновчук Л.М.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"

 на рішення Господарського суду містаКиєва від 09.07.2008

 у справі № 42/270  

 за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"

              

             

 про                                                  стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 376674,12 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2008 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Світ побуту” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії ”Київенерго” 304 430,09грн. боргу, 62455,58грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 9788,46грн. три відсотка річних з простроченої суми, 3766,74грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах повністю. Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

28.03.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 240357 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу жилого будинку по вул. Тимошенка, 13-А у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 8189,1 Гкал/рік, а відповідач - забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Пунктом 4 договору зазначено, що строк дії договору встановлено з дня його підписання до 01.06.2005 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Такі доказів про припинення договору в установленому порядку в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано.

Облік споживання теплової енергії передбачено проводити розрахунковим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за листопад 2005 - квітень 2008 років, відомостями обліку теплової енергії за той же період, стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду теплової енергії за договором № 240357 від 28.03.2005 вартістю 1 136 989,63 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 832 559,54 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідач посилається на те, що позивачем не враховано кошти які було сплачено відповідачем на виконання договору № 240357 від 28.03.2005 платіжними дорученнями № 258 від 10.2006, № 192 від 30.08.2007, № 209 від 24.09.2007, № 204 від 14.09.2007 та № 174 від 30.07.2007, але колегія суддів вважає посилання відповідача на ці платіжні є без підставними за таких обставин.

Як зазначено в платіжних дорученнях № 174 від 30.07.2007, № 209 від 24.09.2007 та № 192 від 30.08.2007 призначення платежу часткове погашення боргу за теплову енергію за 2004-2006 згідно договору № 240357 від 01.01.2004, а не за договором № 240357 від 28.03.2005. Відносно платіжних доручень № 258 від 31.10.2006 та № 204 від 14.09.2007 позивачем було враховано сплачені кошти цими платежами про, що підтверджується в довідки позивача про находження коштів за спожиту від АК ”київенерго” теплоенергію ТОВ ”Світ побуту” за період з травня 2005 по квітень 2008 (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором № 240357 від 28.03.2005, у нього існує заборгованість перед позивачем у розмірі 304 430,09грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції відносно вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання у відповідності до ст. 625 ЦК України збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2008.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ”Світ побуту” не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Світ побуту” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2008 - без змін.

Матеріали справи № 42/270 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді