Судове рішення #3239329
5020-4/256


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 


справа № 5020-4/256

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"12" листопада 2008 р.  16:07                                                                                          м. Севастополь


За адміністративним позовом

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)

до відповідача: Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(проспект Нахімова, 13, місто Севастополь, 99011)

про стягнення 407349, 41 грн.,

суддя Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Міжуй Є.А.,

За участю представників:

Від позивача:  Максименко В. Т., довіреність б\н  від 12.03.2008,  

Від відповідача: Іванова А. В., довіреність №86/13-28 від 05.02.2008,  


Суть спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Міністерства оборони Російської Федерації в особі уповноваженого ним командуючого Чорноморським флотом структурного підрозділу –Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»про стягнення заборгованості в розмірі 407349, 41 грн.

Ухвалою від 30.05.2008 позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі була залишена без руху в зв`язку з тим, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме позивачем чітко не був визначений відповідач у справі, тобто особа, до якої пред`являються вимоги: відповідач зазначений як Міністерство оборони Російської Федерації в особі уповноваженого ним командуючого Чорноморським флотом структурного підрозділу –Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оброни Російської Федерації», але позивач просив суд стягнути заборгованість з Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оброни Російської Федерації».

Позивачем  було  усунено  недоліки  позовної заяви  в строк, встановлений судом, ухвалою від 13.06.2008 було відкрите провадження в даній справі з призначенням попереднього судового засідання на 09.07.2008.

За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 09.07.2008 справу призначено на 10.09.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 N 1105-XIV в частині своєчасного, повного нарахування та сплати  в установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність позовних вимог (а.с. 49-50).

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно  зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  представникам сторін  роз’яснені  процесуальні права та обов’язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу,  суд

в с т а н о в и в :


Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»відповідно до Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»є страхувальником та зареєстровано у позивача як платник страхових внесків.

Представниками позивача була проведена перевірка відповідача на предмет правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та користування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.07.2006 по 15.05.2008.

За результатами перевірки складений Акт перевірки №251 від 15.05.2008.

В ході перевірки була виявлена недоїмка по страховим внескам  до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на суму 389536,50 грн. та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 17812,91грн.

Акт перевірки №251 від 15.05.2008 був узгоджений та підписаний керівником і головним бухгалтером Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»без заперечень.

В добровільному  порядку  відповідач  суму  заборгованості  не  погашає.

Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

Суд задовольняє  позов  частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Згідно з частиною другою статті  45 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 N36, зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 01.08.2007  за  N867/14134 (далі –Інструкція), страхові внески сплачуються  страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Пунктом 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідачем було надано суду платіжне доручення №1057 від 18.07.2008 на суму 50000,00 грн. в підтвердження часткового погашення недоїмки по Акту перевірки №251 від 15.05.2008.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 17812,91 грн. відповідач  в даній частині  проти позовних  вимог  заперечував  з тих  підстав,  що  оскільки  пеня  нараховується  з моменту  виникнення  заборгованості  до моменту сплати по ставці Національного банку України на момент сплати, а фактичної сплати страхових внесків не відбулося, тому не має правових підстав для нарахування пені.

Позивач зазначив, що пеня нарахована правомірно у зв`язку з тим, що погашення страхових внесків відбувалося за рахунок платежів, які поступали в порядку календарної черговості.

Відповідно до пункту 5.8 Інструкції у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 17812,91 грн. є правомірними.

Позивач суму позовних вимог не уточнив та просить суд стягнути 407349,41 грн., у тому числі недоїмка –389536,50 грн., пеня –17812,91 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  суми недоїмки такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 339536,50 грн.  з урахуванням проведення часткового погашення відповідачем сум недоїмки, сума пені 17812,91 грн. підлягає стягненню в повному обсязі у зв`язку з правомірністю доводів позивача.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:


1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(проспект Нахімова, 13, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код  30120798)  на користь  Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі  (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код  25875509)  грошову  суму  в  розмірі  357349,41 грн., у тому числі недоїмка –339536,50 грн., пеня –17812,91 грн.

3.          В  решті  позову  відмовити.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.



Суддя

К.А. Остапова


Постанова складена та підписана

в порядку частини  третьої

статті  160 КАС України

17.11.2008.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація