Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/12780/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосуд І.М.,

при секретарі судового засідання Рижук В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Каморнікова Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2013 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків на ЧАЕС з 07.04.1987 по 05.07.1987 та видати нову довідку з урахування перерахунку на суму 3 243,81 руб. для подання її до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області для нарахування пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період проходження служби на посаді молодшого інспектора ВВО при Селидівському міському відділі внутрішніх справ УВС Донецького облвиконкому у спеціальному званні молодшого сержанта міліції я з 07.04.1987 по 05.07.1987 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із цілодобовим перебуванням в першій зоні небезпеки, у тому числі у вихідні та святкові дні. За період по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йому була нарахована заробітна плата.

24.05.2013 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до відповідача із проханням видачі довідки про заробітну плату за період перебування в зоні небезпеки Чорнобильської АЕС з урахуванням чинного законодавства. 01.07.2013 відповідачем на підставі облікових даних позивача по заробітні платі, було видано довідку № 491 про заробітну плату за роботу у населеному пункті відчуження м. Чорнобиль з 09.04.1987 по 15.06.1987 та з 17.06.1987 по 26.06.1987, з якою він категорично не згодний.

Позивач вважає, що управлінням державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій не були враховані документи про фактичне знаходження в першій зоні небезпеки по виконанню завдань по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою від 05.07.1987 № 314 виданою ВВО при Поліському РВВС УВС Київського облвиконкому та командировочним посвідченням наказом про відкомандирування. Із зазначеної довідки вбачається що, ОСОБА_1 з 07.04.1987 по 05.07.1987 виконував службові задачі Прип'ятського ВВО УВС Київського облвиконкому по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні небезпеки з перебуванням там 81 добу, у тому числі у вихідні і святкові дні.

Позивач вважає, що вказана в довідці сума заробітної плати нарахована з порушенням вимог Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСГ № 665-195 від 05.06.1986, наказу МВС СРСР від 11.05.1986 № 0Т30 та наказу МВС СРСР від 30.06.86 № 0189. Дана довідка не враховує підвищення його грошового забезпечення, нарахування премії, нарахування грошового забезпечення за знаходження в стані бойової готовності.

На думку позивача, порядок розрахунку грошового утримання повинен був здійснений наступним чином.

Збережена заробітна плата за місцем служби (виходячи з п. 1 Постанови РМ СРС ВЦСПС № 665-195 від 05.06.1986, п. 1 Постанови СМ УРСР і Укрсофпрофа № 207-7 від 10.06.1986 повинна бути:

середньодобова зарплата складає = ( посадовий оклад / кількість днів в місяці)

- квітень (165 руб/31 день) = 165 руб/30 дн. = 5,50 руб.;

- травень (165 руб/ 31 день) = 165 руб/31 дн. = 5,32 руб.;

- червень (165 руб/31 день) = 165 руб/30 дн. = 5,50 руб.;

- липень (165 руб/31 день) = 165 руб/31 дн. = 5,32 руб.

Збережена середньомісячна заробітна плата складається з середньодобової зарплати помноженої на кількість днів знаходження в зоні відчуження, а саме:

- квітень - 5,50руб*22 дн. = 121, 00 руб.;

- травень - 5, 32 руб*31 дн. = 165, 00 руб.;

- червень 5, 50 руб*25 дн. = 137, 50 руб.;

- липень 5, 32 руб*3 дн. = 15,97 руб.

Збережена середньомісячна зарплата ( ЗЗ) за 81 день складає:

121, 00 руб. + 165, 00 руб. + 137, 50 руб. + 15, 97 руб. = 439, 47 руб.

Позивач вважає, що оплата за роботу в зонах небезпеки, проводиться з врахуванням кратності зони небезпеки: 1 зона - в трьохкратному розмірі, 2 зона - в чотирьохкратному розмірі, 3 зона - в п'ятикратному розмірі. Середньочасова тарифна ставка за квітень - травень - червень - липень складає = посадовий оклад руб/кількість днів в місяці/6 годин робочого часу = 165 +165 +165 +165 руб/(30 + 31 +30 + 31) дн. = 5, 41 руб/ 6 ч/ час = 0,9016 руб.

В зоні № 1- (09016 * 2)*2 кратн.* 6 ч/ час*81 дн. = 1752,71руб.

Крім того, наполягає на тому, що у премію за роботу в зоні відчуження повинно бути включено оплату за роботу в зоні небезпеки * 60 % згідно пункту 1.4 Постанови РМ СРСР № 665-195 від 05.06.1986 , пункту 1 Постанови Держкомпраці і ВЦСПС № 153/10-43 від 07.05. 1986, Постанови РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986 ( підпункт 1.4)

1752 71 руб * 60 % = 1051, 63 руб.

Загальна сума зарплати за період знаходження в зоні відчуження з урахуванням середньої збереженої зарплати (33) складає:

439, 47 руб + 1752, 71 руб + 1051, 63 руб = 3243, 81 руб.

Таким чином, на думку позивача, загальна сума його грошового забезпечення з урахуванням вказаних нормативно-правових актів повинна складати 3 243, 81 руб., тому просив суд визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати провести перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків на ЧАЕС з 07.04.1987 по 05.07.1987 та видати нову довідку з урахування перерахунку на суму 3 243,81 руб. для подання її до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області для нарахування пенсії.

24.09.2013 ОСОБА_1 через відділ діловодства та документообігу суду було надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового утримання за період роботи з 07.04.1987 по 05.07.1987 по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС з урахуванням Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС № 655-195 від 05.06.1986, Постанови РМ УРСР і Укрсофпрофа № 207-7 від 10.06.1986, Постанови РМ УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 № 207-7, Постанови РМ СРСР № 524-156 від 07.05.1986, наказів МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 та № 0189 від 30.06.1986, вказівки МВС СРСР № 35а від 30.05.1986 року, Постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦСПС № 153/10-43 від 07.05.1986, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17.12.1986 та МВС СРСР № 1/2725 від 21.10.1986 року, листа Міністерства Праці та соціальної політики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986 - 1990 років осіб, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків на ЧАЕС і запобіганню забрудненню навколишнього середовища», наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986, наказу МВС СРСР № 0189 від 30.06.1986 та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії (арк. справи 54).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що посадові особи УДСО ГУМВС України в Донецькій області, діючи в межах наявних повноважень та спосіб що передбачений законом, видали позивачу Довідку № 491 від 01.07.2013. Розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, який був відображений у Довідці № 491 від 01.07.2013 здійснено УДСО при ГУМВС України в Донецькій області на підставі нормативних актів, перелік яких наведений у примітці до довідки, та виходячи з розмірів грошового забезпечення сержанта міліції ОСОБА_1, яке він отримав.

Крім того, відповідач наполягає на тому, що позивач, не погодившись зі змістом довідки № 491 від 01.07.2013 не вказав яким саме нормативно-правовим актам вона не відповідає. Просив відмовити у задоволенні позову (арк. справи 29 - 30).

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 23 - 24).

Згідно з посвідченням категорії НОМЕР_2, виданого Донецькою обласною державною адміністрацією 04.03.2013, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (арк. справи 22).

Як вбачається з довідки МСЕК № 386301, ОСОБА_1 з 01.01.2013 присвоєно третю групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків (арк. справи 19).

У судовому засіданні встановлено та підтверджено посвідченням про відрядження виданого ОСОБА_1 про відрядження до м. Чорнобиль, наказом відділу позавідомчої охорони при Селидівському РВВС міськвиконкому від 22.09.1987 № 122 та довідкою відділу позавідомчої охорони при Поліському РВВС УВС Київського облвиконкому, що ОСОБА_1 з 07.04.1987 по 05.07. 1987 у тому числі у вихідні та святкові дні виконував службові обов'язки у Прип'ятському відділі позавідомчої охорони з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в першій зоні на протязі 81 доби (арк. справи 7, 8, 20).

Відповідач - державна служба охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, підпорядковується Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та в межах даних правовідносин виконую обов'язки, покладені на нього чинним законодавством.

24.05.2013 позивач звернувся до начальника УДСО при ГУМВС України в Донецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок та видати йому довідку по заробітній платі за період перебування у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з урахуванням чинного законодавства (арк. справи 9).

З довідки управління державної служби охорони праці в Донецькій області від 01.07.2013 № 491, виданої молодшому сержанту міліції ОСОБА_1 вбачається, що йому за роботу в населених пунктах відчуження м. Чорнобиль з 09.04.1987 по 15.06.1987 та з 17.06.1987 по 26.06.1987 по місцю роботи: відділ позавідомчої охорони Селидівського МВВС на посаді молодшого інспектора з посадовим окладом 165 руб. була виплачена заробітна плата в сумі 849,45 руб.

У примітці довідки зазначено, що її було складено на підставі особистих рахунків відділу позавідомчої охорони Селідовського МВВС за 1987 - 1988 роки, ОСОБА_1 у лютому 1988 року нараховане грошове забезпечення за находження в зоні ЧАЕС у сумі 947, 60 руб. (відсутні розрахунки середньоденного грошового забезпечення).

Довідка надана на підставі маршрутного листа № 20/7 від 26.01.2009 з кратністю «1», так як довідку Міністерства Оборони України, в якій підтверджено кратність, час і місце, тривалість робочого дня на ОСОБА_1, не було представлено (згідно положення Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України № 1035/2000 та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1240 та Документу № 37 Ради Міністрів УСРС розпорядження № 12 РС від 06.01.1988). В архіві УДСО при ГУМВС України в Донецькій області такі дані відсутні (арк. справи 11).

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 70 цього Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу грошового утримання за період роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з огляду на наступне.

Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року № 168-5, від 10 червня 1986 р. № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (далі за текстом - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3- кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.

На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року «Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності», якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Також, оскільки статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Згідно вимог статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням зазначеного, позивачу повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці робітників та службовців з нарахуванням премії в розмірі 60 % тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням кратності зони небезпеки та обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, понад середньомісячної заробітної плати, у порівняннями із установленими чинним законодавством нормами.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

У відповідності до пункту 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач у даних правовідносинах діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок грошового утримання за період роботи з 07.04.1987 по 05.07.1987 по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС з урахуванням зазначених нормативно-правових актів та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 112, 121, 136, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860, адреса: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. № 10А) провести перерахунок грошового утримання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) за період роботи з 07.04.1987 по 05.07.1987 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС № 655-195 від 05.06.1986, Постанови РМ УРСР і Укрсофпрофа № 207-7 від 10.06.1986, Постанови РМ УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 № 207-7, Постанови РМ СРСР № 524-156 від 07.05.1986, наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 та № 0189 від 30.06.1986, вказівки МВС СРСР № 35а від 30.05.1986, Постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦСПС № 153/10-43 від 07.05.1986, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17.12.1986 та МВС СРСР № 1/2725 від 21.10.1986, листа Міністерства Праці та соціальної політики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження Чорнобильської атомній електростанції у 1986 - 1990 років осіб, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції і запобіганню забрудненню навколишнього середовища», наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986, наказу МВС СРСР № 0189 від 30.06.1986 та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 вересня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.