ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/303

23.09.08

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»

до	Приватного підприємства «Патерсон»

про	стягнення 87 541,82 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача : Кіцак О.В.- представник за довіреністю № 37 від 15.10.2007 року; Бойко Є.Г. –представник за довіреністю № б/н від 09.09.2008 року;

Від відповідача  не з’явився.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»до Приватного підприємства «Патерсон»про стягнення 87 541,82 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2008 р. порушено провадження у справі № 37/303, розгляд справи було призначено на 09.09.2008 року о 15-45.

Представник відповідача 09.09.2008 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/303 від 25.07.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2008 р. розгляд справи № 37/303, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу  України, було відкладено до 23.09.2008 р. на 14-30.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2008 року повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/303 від 25.07.2008 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства «Патерсон»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.09.2008 року  за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, що підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем, сторони досягли усної угоди, відповідно до якої Закрите акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи»(Продавець) зобов’язувалось поставити Приватному підприємству «Патерсон»(Покупець) товар, який відповідач зобов’язувався оплатити.

На виконання домовленості сторін, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 87 621,46 грн., що підтверджується видатковими накладними №  РН - КФ -000021829 від 25.10.2007 р., № РН - КФ - 000021916 від 26.10. 2007 р., № РН - КФ - 000022022 від 30.10.2007 р., № РН - КФ - 000022026 від 30.10.2007 р., № РН - КФ - 000022036 від 30.10. 2007 р., № РН - КФ - 000022240 від 02 .11.2007 р., № РН - КФ - 000022269 від 03.11.2007 р., № РН - КФ -000022315 від 03.11.2007 р., № РН - КФ - 000022432 від 07.11.2007 р., № РН - КФ - 000022555 від 10. 11. 2007 р., № РН - КФ - 000022646 від 13.11.2007 р., № РН - КФ - 000022680 від 14.11.2007 р., № РН - КФ - 000022739 від 15.11.2007 р., № РН - КФ - 000022871 від 17.11.2007 р., № РН - КФ -000023043 від 21.11.2007 р., № РН - КФ - 000023134 від 23.11.2007 р., № РН - КФ - 000023137 від 23.11.2007 р., № РН - КФ - 000023305 від 27.11.2007 р., № РН - КФ - 000023355 від 28.11.2007 р., № РН - КФ - 000023359 від 28.11.2007 р., № РН - КФ - 000023473 від 01 12.2007 р.? № РН - КФ -000023690 від 05.12. 2007 р., № РН - КФ - 000023691 від 05.12. 2007 р., № РН - КФ - 000023698 від 06.12. 2007 р., № РН - КФ - 000023791 від 08.12.2007 р., № РН - КФ - 000023916 від 11.12. 2007 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач згідно з накладними про повернення товару № ХД-ВН-000000107 від 30.04.2008 р., № ХД-ВН-000000108 від 30.04.2008 р., № ХД-ВН-000000109 від 30.04.2008 р., № ХД-ВН-000000112 від 30.04.2008 р., повернув товар на суму 79,64 грн. В позовній заяві позивач стверджує, що Приватне підприємство «Патерсон»не розрахувалося за поставлений товар, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 87 541,82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Закритим акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього за домовленістю сторін.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для даного виду  договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також, статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що шляхом поставки та отримання товару між сторонами був укладений договір купівлі - продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства за отриманий товар не розрахувався.

Як свідчать матеріали справи, 25.04.2008 року позивачем рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача була направлена претензія з  вимогою щодо оплати вартості поставленого товару. Відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування, свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару не виконав.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 87 541,82 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 181, 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Патерсон»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32824928) на користь Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»(04073, м. Київ, Московський проспект 9, корпус 5, офіс 501, код 24364528) 87 541 (вісімдесят сім тисяч п’ятсот сорок одна) грн. 82 коп. основного боргу, 875 (вісімсот сімдесят п’ять) грн. 42 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 30.09.2008 року