ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 33/269 | 15.09.08 |
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»
до приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»
про стягнення 271 146, 88 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Соболевська І.В.– представник за довіреністю № 03/01 від 08.01.2008 року;
від відповідача: не з’явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»про стягнення заборгованості в сумі 271 146, 88 грн. за договором купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати у власність відповідача металопродукцію, а відповідач зобов’язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за договором, визначається на підставі заявок покупця у рахунках-фактурах продавця та/або специфікаціях до договору, видаткових накладних.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року позивачем відповідачу був поставлений товар за видатковими накладними № СК-000673 від 19.02.2008 року на суму 144 814, 79 грн. та № СК-000807 від 27.02.2008 року на сум 93 419, 00 грн.
Товар по вищезазначеним накладним відповідач отримав відповідно до довіреностей на отримання товару серія ЯОЯ № 039242 від 14.02.2008 року, серія ЯОЯ № 039271 від 19.02.2008 року та серія ЯОЯ № 039359 від 26.02.2008 року.
Згідно п.3.6 договору купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний у договорі або у рахунках-фактурах на умовах попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній Специфікації. Позивач вправі відвантажити товар згідно потреб відповідача без отримання попередньої оплати. При цьому відповідач сплачує вартість отриманого товару протягом 15-ти (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару (п. 3.7 договору).
За поставлений товар відповідач розрахувався частково, на суму 2 564, 44 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 235 669, 35 грн.
У зв’язку з цим 07.04.2008 року позивач направив відповідачу претензію № 112/04/08 з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь на претензію відповідач не дав, борг та неустойку не сплатив.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2008 року порушено провадження у справі № 33/269, розгляд справи призначено на 15.07.08. о 11:20.
В судове засідання 15.07.2008 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/269 від 27.06.2008 року не виконав, про поважні причини неявки не повідомив.
Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору суд відклав розгляд справи на 28.07.2008 року.
28.07.2008 року відповідач у судове засідання вдруге не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2008 року продовжено строк розгляду справи № 33/269 та відкладено розгляд справи до 15.09.08. на 12:00.
У судовому засіданні 15.09.2008 року представник позивача надав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що попередньо відповідач отримував товар, внаслідок чого станом на 14.02.2008 року існувала заборгованість в розмірі 142 239, 73 грн., яку він погасив 19.02.2008 року в розмірі 804, 17 грн. та 20.02.2008 року в розмірі 141 435, 56 грн. Залишком суми –2 564, 44 грн. закрита частина боргу за отриманий товар по видатковій накладній № СК-000673 від 19.02.2008 року. Крім того, 06.06.2008 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 5 000, 00 грн., 28.07.2008 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10 000, 00 грн. та 07.08.2008 року відповідач перерахував 30 669, 32 грн.
Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 190 003, 00 грн., пеню в розмірі 3 698, 35 грн., 6 363, 07 грн. суму індексу інфляції, 1 849, 17 грн. 10 % річних, неустойку в сумі 23 566, 94 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 2 711, 47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованого клопотання щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.09.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»та приватне підприємство «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»уклали договір купівлі-продажу № 48/07.
Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом п. 3.6 договору купівлі-продажу № 48/07 від 24.09.2007 року передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у договорі або у рахунках-фактурах на умовах попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній Специфікації.
Відповідно до п. 3.7 договору продавець вправі відвантажити товар згідно потреб покупця без отримання попередньої оплати. При цьому покупець сплачує вартість отриманого товару протягом 15-ти (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару.
Згідно п. 5.2 договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної або підписання акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов’язані з ним ризики.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 48/07 від 24.09.2007 поставлено товар відповідачу на загальну суму 238 233, 79 грн., що підтверджується видатковими накладними № СК-000673 від 19.02.2008 року та № СК-000807 від 27.02.2008 року.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за вищезазначеними накладними на суму 48 233, 76 грн., що підтверджується банківськими виписками БВ-0000114 від 06.06.2008 року, БВ-0000151 від 28.07.2008 року, БВ-0000159 від 07.08.2008 року, які наявні в матеріалах справи, та частковим зарахуванням внаслідок переплати за попередні поставки.
Таким чином, основна сума заборгованості складає 190 000, 03 грн., хоча позивач в поясненнях по справі допустив помилку, в зв’язку з чим просив стягнути з відповідача 190 003, 00 грн. основної суми заборгованості.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 190 000, 03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6.3 договору № 48/07 від 24.09.2007 року у разі порушення строків оплати за товар, указаних в пунктах 3.7, 3.8 договору покупець сплачує продавцю пеню в сумі недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня; а також річні, розмір яких визначено сторонами –10% від простроченої суми.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тому, сума пені становить 3 698, 35 грн., а 10% річних –1 849, 17 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача встановленого індексу інфляції за період прострочення у розмірі 6 363, 07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, згідно п. 6.4. договору у разі, якщо покупець протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару не оплачує його вартість, він сплачує неустойку в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого.
Таким чином, неустойка у розмірі 23 566, 94 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»(юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, поштова адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 43; р/р 2600503693502 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32823814) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Л. Толстого, 43, кв. 18; р/р 26008012827184 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32769087) суму основного боргу 190 000 (сто дев’яносто тисяч) грн. 03 коп., пеню у сумі 3 698 (три тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. 35 коп., 10 % річних у сумі 1 849 (одна тисяча вісімсот сорок дев’ять) грн.. 17 коп., індекс інфляції у розмірі 6 363 (шість тисяч триста шістдесят три) грн. 07 коп., неустойку в сумі 23 566 (двадцять три тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 711 (дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 47 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Мудрий С.М.