КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.11.2008                                                                                           № 8/82

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Мазурчук В.В. ( за довіреністю)

 від відповідача 1 - не з"явився

від відповідача 2 - Дехтяоенко С.В. ( за довіреністю), Шарахматова Т.Є. ( за довіреністю)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.06.2008

 у справі № 8/82  

 за позовом                               ВАТ "Одесаоблбуд"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дімір"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 205745,33 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

  В березні позивач звернувся з позовом про стягнення боргу у сумі197 687 грн. пені в сумі  7 972,72 грн. та інфляції  за час заборгованості  у сумі 85,01 грн. ціна позову  205 745,33 грн.

Рішення   Господарського суду м. Києва від 20.06.2008р.  первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з   ТОВ «Компанія «Дімір»  на користь ВАТ «Одесоблбуд»  19844,58 грн.., 1263,56 грн.. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ «КОНСЕНТ»   на користь ВАТ «Одесоблбуд»   197687,60 грн.  основного боргу, 2957,19 грн.  трьох відсотків річних, 32223,07 грн.  збитків від інфляції, 1263,56 грн. державного мита, 59,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Не погодившись з рішенням  ТОВ  „КОНСЕНТ” звернулося з апеляційною скарги в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2008р.  по справі № 8/82  скасувати. Та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні первісного  позову відмовити,  а зустрічний позов  задовольнити. Апелянт вважає, що дане рішення являється незаконним та було прийнято  з порушенням  норм матеріального та процесуального права, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, також має місце невідповідність  висновків, викладених  у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що у своїй сукупності  дає підстави для його скасування.

          

Представник  ВАТ  „Одесоблбуд”  подав відзив на апеляційну скаргу   в якому зазначає, що  рішення Господарського суду м. Києва   прийнято  вірно без порушень  норм матеріального і процесуального права, на підставі  письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

 

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

12.06.2007р. між ТОВ «Компанія «Дімір» -«генпідрядник» та ВАТ «Одесоблбуд» - «субпідрядник» був укладений договір субпідряду № ОД-1 від 12.06.2007р. ( а.с.7-10), відповідно до умов якого «субпідрядник» зобов'язався на свій ризик, виконати оздоблювальні роботи по павільйонам, будівельна адреса, яких згідно з генпланом: №№ 8-189, 8-190, Одеська обл.., Овидіопольський район, пгт. Авангард, вул. Базова, 17, торгівельного комплексу і митного терміналу «Нове місто» (в подальшому - «об'єкт») у відповідності до проектної документації, а «генпідрядник» зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у строк та на умовах, визначених даним договором.

Додатковим договором № 1 від 09.07.2007р. ( а.с 11) до договору субпідряду № ОД-1 від 12.06.2007р., сторони погодили, що «субпідрядник» зобов'язався на свій ризик, виконати додаткові роботи по павільйонам, будівельна адреса, яких згідно з генпланом: №№ 24-96, 24-97, торгівельного комплексу і митного терміналу «Нове місто» (в подальшому - «об'єкт»), розташованого за адресою: Одеська обл.., Овидіопольський район, пгт. Авангард, вул. Базова, 17, а «генпідрядник» зобов'язався прийняти та оплатити згідно акту приймання-передачі виконані додаткові роботи у строк та на умовах, визначених даним додатковим договором.

Умовами договору сторони погодили, що приймання-передачі виконаних робіт оформлюється актами виконаних підрядних робіт, складених по формі КБ-2В та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених по формі КБ-3 (п.6.1 договору) (а.с.13-14)

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р., які свідчать про повне виконання обов'язків «субпідрядником» та прийняття «генпідрядником» виконаних робіт без претензій і зауважень, що є підставою для проведення розрахунків (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.6 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється «генпідрядником» в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «субпідрядника» протягом 15 банківський днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3.

ТОВ «Компанія «Дімір» не виконало власні зобов'язання належним чином за виконані роботи не розрахувалося у повному обсязі, заборгованість перед ВАТ «Одесоблбуд» становила 197687,60 грн. (а.с.35)

У 2007р. між ТОВ «Компанія «Дімір» -«перший боржник», ТОВ «КОНСЕНТ» - «новий боржник» та ВАТ «Одесоблбуд» - «кредитор» був укладений договір про переведення боргу №11 (а.с.12), відповідно до умов якого «перший боржник» перевів на «нового кредитора» свій борг (грошове зобов'язання) в розмірі 197687,60 грн., який виник по договору субпідряду № ОД-1 від 12.06.2007р., укладеному між «першим боржником» та «кредитором» (надалі - «основний договір»).

Відповідно до п. 2 договору про переведення боргу № 11 передбачено, що «перший боржник» протягом 3-х банківських днів з моменту укладання даного договору перераховує на рахунок «нового боржника» суму, яка повністю відповідає сумі боргу, вказаному у п.1 даного договору.

Умовами договору про переведення боргу № 11 передбачено, що «кредитор» не заперечує проти заміни «першого боржника» «новим боржником» по основному договору та підписуючи зі свого боку даний договір, дає свою згоду на відповідний перевід боргу в порядку та на умовах, встановлених даним договором.

Пунктом 6 даного договору сторони погодили, що «новий боржник» має право пред'явити «кредитору» свої зауваження, які засновані на відносинах між «кредитором» та «першим боржником» по основному договору.

В матеріалах справи, відсутні будь-які зауваження з боку ТОВ «КОНСЕНТ» по договору субпідряду № ОД-1 від 12.06.2007р.

ТОВ «КОНСЕНТ» до прийняття рішення у справі звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ВАТ «Одесоблбуд», ТОВ «Компані «Дімір» про розірвання договору про перевід боргу № 11 без дати (а.с.12) , укладеного між ТОВ «Консент», ТОВ «Компанія «Дімір» та ВАТ «Одесоблбуд».

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ТОВ «КОНСЕНТ» посилається на те, що ТОВ «Компанія «Дімір» на виконання умов договору про переведення боргу № 11 не перерахувало суму, яка відповідає сумі боргу, тобто фактично порушило свої зобов'язання за договором, тому у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, ТОВ «КОНСЕНТ» має право на розірвання договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи, відсутні докази звернення до ТОВ «Компанія «Дімір» з вимогою про виконання умов договору про переведення боргу № 11 ТОВ «Компанія «Дімір». Таких доказів ТОВ «КОНСЕНТ» суду не надало.

Крім того, статтею 206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього  Кодексу.

Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ «КОНСЕНТ» до ВАТ «Одесоблбуд» та ТОВ «Компані «Дімір» з вимогою про розірвання договору про переведення боргу № 11, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Компанія «Дімір» власних зобов'язань. Таких доказів ТОВ «КОНСЕНТ» суду не надало.

Сторонами при підписанні договору про переведення боргу № 11 було погоджено, що одностороннє розірвання договору не допускається; всі зміни та доповнення до даного договору є дійсними, якщо вони здійснені за згодою сторін, у письмовій формі та підписані уповноваженими особами; даний договір складений при повному розумінні сторонами його умов (п.10, 11, 13 договору).

Таким чином, посилання ТОВ «КОНСЕНТ», як на підставу для розірвання договору, на те, що ТОВ «Компанія «Дімір» не виконано умови договору про переведення боргу № 11 є безпідставними.

Станом на день подання позову, ТОВ «КОНСЕНТ» перед ВАТ «Одесоблбуд» не розрахувався, борг ТОВ «КОНСЕНТ» перед ВАТ «Одесоблбуд» становить 197687,60 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У даному випадку, строк виконання зобов'язання за договором про переведення боргу   № 11, визначений вказівкою на перерахування «першим боржником» «новому боржнику» протягом 3-х банківських днів з моменту укладання договору про переведення боргу № 11 суми, яка повністю відповідає сумі боргу, вказаному у п. 1 договору субпідряду №ОД-1 від 12.06.2007р.

В свою чергу, ТОВ «КОНСЕНТ» не позбавлено можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Компанія «Дімір» спірної суми.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім основного боргу, ВАТ «Одесоблбуд» також просить суд стягнути з ТОВ «КОНСЕНТ» 2957,19 грн. трьох відсотків річних та 32223,07 грн. збитків від інфляції.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з ч.1  цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання ТОВ «КОНСЕНТ» по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між ВАТ «Одесоблбуд», ТОВ «КОНСЕНТ» ТОВ «Компані «Дімір», договору про переведення боргу № 11, ТОВ «КОНСЕНТ» не виконало своїх зобов'язань за договором, а саме не перерахувало ВАТ «Одесоблбуд» кошти у сумі 197687,60 грн., ТОВ «КОНСЕНТ» не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих ВАТ «Одесоблбуд» інфляційних у розмірі 32223,07 грн. та річних у розмірі 2957,19 грн., зазначених ВАТ «Одесоблбуд» у розрахунку, тому колегія суддів погоджується  з висновком суду першої інстанції, що вимоги ВАТ «Одесоблбуд» про стягнення з ТОВ «КОНСЕНТ» 2957,19 грн. трьох відсотків річних та 32223,07 грн. збитків від інфляції правомірні.

ВАТ «Одесоблбуд» звернулося також з вимогою про стягнення з ТОВ «Компанія «Дімір» на користь ВАТ «Одесоблбуд» 19844,58 грн. пені.

Умовами договору про переведення боргу № 11 передбачено, що перевід боргу по даному договору не тягне за собою ніяких інших змін умов основного договору, крім тих, які пов'язані з заміною «першого боржника» «новим боржником» в об'ємі зобов'язань, встановлених даним договором.

Основний договір продовжує діяти між «кредитором» та «першим боржником», за виключенням зобов'язань «першого боржника», переведених на «нового боржника» згідно даного договору (п.7 договору про переведення боргу № 11).

Пунктом 9.2 договору субпідряду № ОД-1 від 12.06.2007р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт «генпідрядник» сплачує «субпідряднику» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми платежу за кожен день прострочки.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

17.09.08 через канцелярію суду надійшло письмове клопотання від ТОВ «КОНСЕНТ»  про зупинення розгляду справи в зв’язку з  тим, що  в провадженні господарського суду  м. Києва  знаходиться на розгляді  справа  № 45/208 за позовом ТОВ «КОНСЕНТ» до ТОВ «Компанія «Дімір» та ВАТ «Одесоблбуд» про визнання недійсним  договору про переведення боргу .

13.10.2008р. надійшло письмове клопотання  від   представника ТОВ «КОНСЕНТ» про зупинення  розгляду справи  в зв’язку з ти, що  Господарським судом м. Києва  прийнято до провадження  справу       № 43/138-49/71-б про визнання банкрутом  ТОВ «КОНСЕНТ»  з особливостями, які передбачені  ст.. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом”

Колегія порадившись на місці, дослідивши матеріали справи прийшла до висновку що клопотання від 17.09.08 та 13.10.2008р. задоволенню не підлягають.   

ВАТ «Одесоблбуд» наданими матеріалами справи підтвердило правомірність заявлених позовних вимог, ТОВ «КОНСЕНТ» та ТОВ «Компанія «Дімір» не довели протилежного, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що первісний позов слід задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Таким чином, колегія суддів  погоджується  з висновком суду першої інстанції, щодо того що вимога ВАТ «Одесоблбуд» про стягнення з ТОВ «Компанія «Дімір» 19844,58 грн. пені обґрунтована та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються  на  ТОВ «КОНСЕНТ» та ТОВ «Компанія «Дімір» солідарно.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський  апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСЕНТ”

  залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 20.06.2008 р. по справі №8/82 залишити без змін.

3. Матеріали справи №8/82 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді