Справа № 2-9/10

Провадження № 22ц/782/3413/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Назарової М.В.

суддів Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.,

при секретарі Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на квартиру, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 19 листопада 2010 року вимоги ОСОБА_3 задоволені частково; позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково; визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; стягнуто з останньої на користь ОСОБА_3 вартість ? частини вищезазначеної квартири в розмірі 4600 грн.

17.07.2013 року апелянт звернувся із скаргою на вищезазначене рішення суду.

30.07.2013 року справу було передано в провадження судді на підставі ст. 11-1 ЦПК України та відкрито апеляційне провадження.

01.10.2013 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення, в якій остання просить в порядку забезпечення позову до прийняття рішення по справі накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Підставами такої заяви є те, що до прийняття рішення по справ за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_3., за якою саме зареєстровано право власності на вказану квартиру та у якої знаходяться правовстановлюючі документи, остання може розпорядитися нею на власний розсуд, що може привести до неможливості виконання рішення.

Розглянувши зазначену заяву, яка є заявою про забезпечення позову, судова колегія вважає її такою, що належить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою ociб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися крім іншого, і накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справи про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідальність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність i зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших ociб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 5 ст. 153 ЦПК України визначає, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

З копії довідки, наданої МКП "БТІ" від 12.09.2013 року №15/43-403, вбачається, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, право власності на вказаний об'єкт нерухомості станом на 31.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 2413.

Крім того, в судовому засіданні 10.09.2013 року представник відповідача ОСОБА_6 пояснювала, що спірна квартира до теперішнього часу перебуває у власності відповідачки і остання зареєстрована за цією ж адресою.

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 залишається власником спірної квартири, що надає їй право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нею як власнику нерухомого майна, то судова колегія вважає за потрібне вжити заходи забезпечення позову у вигляді арешту, оскільки все зазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. До того ж, таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, як того вимагає ч. 3 ст. 152 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и ла:

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на квартиру.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалу направити для виконання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: