ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "05" листопада 2008 р. по справі № 01/117-38
за позовом відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ
до приватного підприємства “Хімтехстандарт”, м. Луцьк
про стягнення 495764,84 грн.
Суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: Самсоненко Р.В. (дов. від 15.10.2008р.)
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 495764,84 грн., з них 357500,00 грн. заборгованості за передане на підставі договору купівлі-продажу від 2.11.2007р. майно, 39934,15 грн. пені за період з 17.11.2007р. по 16.05.2008р., 69927,37 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 17.11.2007р. по 31.08.2008р., 10403,32 грн. процентів річних за період 17.11.2007р. по 01.10.2008р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач надіслав до господарського суду клопотання № 24/11 від 03.11.2008р., в якому просить розгляд справи відкласти в зв’язку із службовим відрядженням юрисконсульта ПП «Хімтехстандарт».
Ухвалою про порушення провадження у справі від 20.10.2008р. відповідача було зобов’язано до 3.11.2008р. подати господарському суду обгрунтовані письмові пояснення на заявлений позов. Проте зазначених вимог відповідачем не виконано, пояснень по суті позовних вимог, заперечень на пред’явлений позов не подано, неможливості подачі пояснень не обгрунтовано.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, відповідач не навів, необхідності участі представника в судовому засіданні не обгрунтував. Явка представника відповідача в судове засідання, призначене на 5.11.2008р., не визнавалась обов’язковою.
Представник позивача вважає клопотання необгрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, пояснення по справі міг надіслати поштою, проте не використав цього права, а надання повноважень на представництво сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
в с т а н о в и в:
2.11.2007р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.п.1.1., 1.2., 2.1. якого позивач зобов’язався передати у власність нерухоме майно, що розташоване в м. Луцьк на вул. Карбишева, 2, - частину будівлі блоку складів (приміщення №№ 110,117,118), загальною площею 188,4 кв.м. та частину залізничної колії, а відповідач зобов’язався прийняти майно і оплатити його. Продаж предмету договору за домовленістю сторін вчиняється за 757 500 грн.
Згідно п.п. 3.1.1. договору покупець зобов’язується сплатити вказану суму (в т.ч. ПДВ) одним платежем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10-ти банківських днів після укладення та нотаріального посвідчення договору, після чого між сторонами буде укладено та підписано акт приймання-передачі предмету договору (приміщень) від продавця до покупця, та нотаріусом буде проведена реєстрація цього договору в Державному реєстрі правочинів.
Згідно з написом, договір купівлі-продажу, укладений 2.11.2007р., було посвідчено нотаріально в цей же день – 2.11.2007р.
У відповідності із ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Банківською випискою АБ «АвтоЗАЗбанк» від 19.12.2007р. підтверджується, що вартість придбаного майна оплачена відповідачем частково – в розмірі 400 000 грн.
Залишок заборгованості на момент розгляду справи становить 357500 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на те, що відповідач не виконав зобов’язання по оплаті, взятого за договором купівлі-продажу від 2.11.2007р, не оплатив вартості майна у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 357500 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
Як передбачено ст. 610, п. 3 ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.5. договору купівлі-продажу від 2.11.2007р. покупець несе відповідальність за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, з нього слід стягнути 39934,15 грн. пені за період з 17.11.2007р. по 16.05.2008р., 69927,37 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 17.11.2007р. по 31.08.2008р., 10403,32 грн. процентів річних за період 17.11.2007р. по 01.10.2008р.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.655, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Хімтехстандарт” (м.Луцьк, просп. Відродження, 1, 611 код ЄРДПОУ 32269931) на користь відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” (м.Київ, вул. Баренбойма, 1, ід. код 25412086, п/рах. № 26007006237001 у АБ «АвтоЗАЗбанк» м. Київ, МФО 320940) 357500 грн. заборгованості, 39934 грн.15 коп. пені, 69927 грн. 37 коп. збитків, завданих інфляцією, 10403 грн.32 коп. процентів річних; 4957 грн. 64 коп. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя