Справа № 112/1754/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Чернецької В.В.
при секретарі - Яновій Г.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Нижньогірський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання з відповідачем шлюбу, який був зареєстрований 13 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 61. Позовні вимоги мотивовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісні характери та різні погляди на сімейні відносини, між ними постійно виникали сварки, скандали, які остаточно зруйнували взаємовідносини. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, подружні стосунки вони не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, їх шлюб носить формальний характер. Від спільного життя в шлюбі сторони мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Оскільки відповідач, будучи батьком її дитини, матеріальну допомогу на її утримання не надає, утримувати самостійно малолітнього сина позивачці матеріально важко, тому позивачка бажає стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, відповідачка ні де не працює оскільки займається вихованням сина, тому бажає стягнути аліменти на своє утримання в розмірі 1/5 всіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення сином трьох років.
Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить розписка у справі.
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що шлюб сторін був зареєстрований 13 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 61 (а.с.6). Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Згідно довідки виконавчого комітету Садовської сільської ради №8/4 від 02 серпня 2013 року, син проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Вимог щодо встановлення місця проживання дитини та щодо розділу спільного майна не заявлено.
Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісні характери та різні погляди на сімейні відносини, яки остаточно зруйнували взаємовідносини. Сторони подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка і жінки, який ґрунтується на їх вільній згоді і примушування до якого не допускається, а позивачка зберегти сім'ю не бажає, враховуючи те, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, а також
права їх дитини, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, при цьому згідно з ч. 4 ст. 84 цього Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того чи працює вона та незалежно від її матеріального становища, за умовами, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що є порушенням положень ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, відповідно до якої обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Отже, зважаючи на вищевикладені обставини справи у взаємозв'язку із наведеними нормами Сімейного Кодексу України, суд дійшов висновку, по достатність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина та дружини, при цьому позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею 80 ч. 1 СК України передбачено, що аліменти можуть присуджуватися одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 183 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів на утримання сина та дружини у частці від заробітку (доходу) відповідача, обраним позивачкою.
При визначені розміру аліментів, суд відповідно до положень ст.ст. 75 ч. 4, 80 ч. 2, 84 ч. 4, 182 СК України, бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, доньки, сина, у зв'язку з чим, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 всіх видів доходів щомісячно та на утримання дружини в розмірі 1/6 всіх видів доходів щомісячно.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються від дня подання позову, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 07 серпня 2013 року (а.с.2).
В силу ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.
Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114 гривень 70 копійок.
Враховуюче вищевикладене, на підставі ст.ст. 84, 104 ч.2, 110, 112, 115, 182-183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 57, 88, 174 ч. 4, 208-209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 61 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Міллерово Куйбишевського району Ростовської області Росії, який військовослужбовцем військової частини 53189 "Кілідін" у м. Севастополі, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до його повноліття, починаючи з 07 серпня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Міллерово Куйбишевського району Ростовської області Росії, який військовослужбовцем військової частини 53189 "Кілідін" у м. Севастополі, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, починаючи з 07 серпня 2013 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 14 грн. 70 коп.
В решті позов залишити без задоволення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Головуючий: