Справа № 112/1797/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Чернецької В.В.

при секретарі - Яновій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Нижньогірський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи батьком її дитини, матеріальну допомогу на її утримання не надає, утримувати самостійно малолітнього сина позивачці матеріально важко, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за матеріалами справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового процесу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так в судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8). Крім того, довідкою Лиственської сільської ради Нижньогірського району АР Крим №369 від 09.08.2013 року підтверджується, що син проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.5).

Разом із тим, судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що є порушенням положень ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, відповідно до якої обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини справи у взаємозв'язку із наведеними нормами Сімейного Кодексу України, суд дійшов висновку, по достатність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина, при цьому позов підлягає задоволенню.

Статтею 80 ч. 1 СК України передбачено, що аліменти можуть присуджуватися одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Визначаючи спосіб стягнення аліментів суд вважає за можливе застосувати відповідно до ч. 1 ст. 10 СК України аналогію закону і визначити стягнення аліментів на користь позивачки виходячи з положень ст. 184 СК України у твердій грошовій сумі, оскільки як встановлено у судовому засіданні відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до положень ст.ст. 75 ч. 4, 80 ч. 2, 84 ч. 4 СК України, бере до уваги матеріальне становище сторін, у зв'язку з чим, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються від дня подання позову, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 12 серпня 2013 року (а.с.2).

В силу ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 06 жовтня 2011 року N 3828-VI, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 229 гривень 40 копійок.

На підставі ст.ст.180-183,191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Цвітуще, Нижньогірського району АР Крим, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 12 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий: