ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/268

11.09.08

За позовом

Дочірнього підприємства «Житлоексплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

До	Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-2»

про	Стягнення 5365,54 грн.

Суддя  Домнічева І.О.

Представники:

від позивачів

Гарячун О.В.

від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського  суду  міста  Києва  передані вимоги Дочірнього підприємства «Житлоексплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»до Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-2»про стягнення суми заборгованості та 3% річних, всього в сумі 5365,54 грн., за Договором №36 від 02.10.00р.

Ухвалою від 30.07.08р. суд порушив провадження у справі та призначив судове засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —         

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «Житлоексплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Будінженермережа-2»(Відповідач) був укладений договір на утримання житлового фонду №36 від 02.10.2000 року.

Відповідно до умов даного Договору та додатків до нього Позивач зобов’язався передати Відповідачу в строкове платне користування ліжко-місця в гуртожитках, що належать Позивачу.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлені договором ліжко-місця.

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов’язаний сплачувати витрати на утримання житлового фонду на рахунок Позивача щомісячно, платіжним дорученням, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині сплати витрат на утримання житлового фонду виконував неналежним чином і станом нам день розгляду справи його заборгованість по перед позивачем становить 5110,20 грн.

Позивач листом № 261 від 12.12.2007р. попередив Відповідача про існування заборгованості та необхідність її сплатити.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості та 3% річних, також не надано доказів на спростування фактів викладених в позові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги
про стягнення з Відповідача, на користь Позивача, суми основного боргу та 3% річних, відповідно до розрахунку, наданого Позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-2»(03068, м. Київ, пр. Відрадний, 107; код 04013376) на користь Дочірнього підприємства «Житлоексплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»(03056, м. Київ, вул. Польова, 19/8; код 04013614) 5 110 (п’ять тисяч сто десять) грн. 20 коп. основного боргу, 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 34 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                           І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –15.09.2008р.