АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «01»жовтня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Дембіцька О. О.

суддів Семенюка К.М., Попова Г.Г.

секретаря Сабадаша Ю.С.

Учасники судового провадження:

прокурор Хоміцька Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 липня 2013 року у кримінальному провадженні №12013270060000280 щодо обвинуваченого за ст. 389 ч.2 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, мешканця АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 ч.2 КК України і йому призначене покарання у виді 2-х місяців арешту.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2012 року та остаточно призначене ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк 2 місяці 15 днів.

На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга обвинуваченого,у якій апелянт, не оспорюючи фактичних обставин справи і кваліфікації діяння,просить вирок змінити та пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.Посилається на те, що призначене районним судом покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та даним про його(обвинуваченого) особу,оскільки суд не у повній мірі врахував,що апелянт повністю визнав вину,розкаявся у скоєному,позитивно характеризується по місцю проживання та має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Провадження №11-кп/794/125/13 Головуючий у І інстанції: Кибич І.А.

Категорія: ст.389 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Дембіцька О.О.

Прокурор у ході апеляційного розгляду вважає, що районним судом при прийнятті рішення були враховані вимоги, на які посилається апелянт,тому підстав для зміни чи скасування вироку немає.

Заслухавши доповідь судді,думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що, будучи засудженим вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2012 року до покарання у виді 240 годин громадських робіт та ознайомленим із встановленим графіком виконання громадських робіт, зобов'язаний був виконувати їх при Чорногузівській сільській раді, згідно розпорядження Чорногузівської сільської ради №11-Р від 07 березня 2013 року, працюючи різноробочим по виконанню робіт з благоустрою села Чорногузи, починаючи з 11 березня 2013 року. Будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, неодноразово попереджений про наслідки його невиконання, діючи умисно, з метою ухилення від громадських робіт, починаючи з 15 березня 2013 року до 30 березня 2013 року та з 03 травня 2013 року не з'являвся на виконання громадських робіт, причину неявки пояснив небажанням їх виконувати.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення,передбаченого ч.2 ст.389 КК України, відповідає фактичним обставинам провадження, підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами та в апеляції не оспорюється.

При призначенні покарання районний суд у повній мірі дотримався вимог ст..65 КК України,врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого,обставини,що пом»якшують покарання,в тому числі і ті,на які посилається апелянт.

Зокрема,судом першої інстанції враховано,що ОСОБА_1 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину і такі обставини пом»якшують покарання.Згідно встановлених судом даних про особу обвинуваченого,зазначених у вступній частині вироку,ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину.

Разом із тим,суд зважив,що по місцю проживання обвинувачений характеризується посередньо,раніше судимий та в період відбуття покарання вчинив новий злочин,отже не зробив належних для себе висновків.

Врахувавши викладені обставини у їх сукупності,районний суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді арешту,яке є найбільш м»яким згідно санкції ч.2 ст.389 КК України.

При призначенні остаточного покарання суд правильно застосував вимоги ст.ст.71,72 КК України,оскільки даний злочин був скоєний обвинуваченим до повного відбуття покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.11.2012 року.

З огляду на зазначене,судова колегія вважає,що призначене ОСОБА_1 покарання у повній мірі відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Отже,підстав для застосування вимог ст.69 КК України та зміни вироку в цій частині,а відтак-і для задоволення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_1- без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: О.О.Дембіцька

Судді: К.М.Семенюк

Г.Г.Попов