КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.11.2008                                                                                           № 26/327

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокурора: не з’явився

від позивача: Садовий Ю.В. (довіреність в матеріалах справи)          

від відповідача:      Цівінська Н.М. (довіреність № 2-3д від 24.12.2007 р)

                              Чемерис С.В. (довіреність № 2-140д від 24.06.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної                                  компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового

                                     управління „Полтавагазвидобування”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2008

 у справі № 26/327  

 за позовом                               Прокурора міста Калуша Івано-Франківської області в інтересах державив

                       особі Державного науково-дослідного інституту галургії  

 до                                                   Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"

 про                                                  стягнення 7500 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Прокурор міста Калуша Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного науково-дослідного інституту галургії звернувся до Господарського суду      м. Києва з позовом до Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної  компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” про стягнення з останньої 7500,00 заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 р. у справі № 26/327 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, провадження у справі припинити.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення прокуратури про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника прокуратури.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Проведеною прокуратурою міста Калуша перевіркою в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, спрямованою на захист державної та комунальної власності, встановлено що відповідачем не виконуються вимоги договору від 12.07.2004 р. № 360Н/04 на створення та передачу науково-технічної продукції.

12.07.2004 р. між сторонами по справі був укладений договір № 360Н/04 на створення та передачу науково-технічної продукції (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, провести хім. аналіз розчинів природного бішофіту Машівського родовища на вміст основних компонентів і мікродомішок і дати висновок про їх відповідність технологічному регламенту виробництва карналіту для електролітичного магнію (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору за виконану науково-технічну продукцію згідно з цим договором Замовник перераховує Виконавцю відповідно з протоколом про договірну ціну 7500,00 грн.

Як встановлено п. 5.2. Договору, Замовник здійснює оплату Виконавцю за проведені роботи перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок після одержання акту здачі-приймання НТП. Замовник повинен здійснити оплату за проведені роботи протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання акта (п. 5.3. Договору).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням підписати акти здачі-приймання та розрахуватися за виконані роботи.

В матеріалах справи міститься копія претензії № 04-25 від 14.02.2005 р., яка направлялась відповідачу разом з чотирма копіями актів здачі-приймання. Відповідь на дану претензію відсутня.

Крім того, в справі наявний лист № 04-135 від 19.07.2005 р. та претензія № 04-251 від 27.12.2005 р. аналогічного змісту.

Відповідач у відповідь направив лист № 23-511 від 20.01.2006 р., згідно якого для вирішення питання оплати виконаних робіт просить позивача надати для підпису акти приймання-передачі виконаної роботи, податкову накладну  та звіт про науково-дослідну роботу.

Листом № 01-14 від 20.01.2006 р. позивач виконав вимогу відповідача та в черговий раз направив останньому акти здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором.

В матеріалах справи міститься акт № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції, складений в січні 2006 р., підписаний сторонами та скріплений печатками. Незважаючи на підписання вищезазначеного акта, відповідач за виконані роботи не розрахувався.

Отже, позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-55 від 01.03.2006 р., яка також залишилась без реагування.

 Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума боргу відповідача перед позивачем складає    7500,00 грн.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги правомірно задоволені місцевим господарським судом, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач своє зобов’язання виконав належним чином, натомість відповідач, хоча і підписав акт здачі-приймання науково-технічної продукції, за виконані роботи не розрахувався.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що акт підписаний лише в січні 2006 року, а строк дії договору встановлений до 31.12.2004 р., оскільки такий акт направлявся на адресу відповідача ще 11.08.2004 р. Крім того, згідно   ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Що стосується заяви відповідача про застосування позовної давності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що така заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Відповідач підписав акт № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції, в січні 2006 р., саме тоді був перерваний перебіг строку позовної давності.  Отже, позивачем строк позовної давності не був пропущений.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2008 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національноїакціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” залишити без задоволення, а рішення  Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 р. у справі № 26/327  - без змін.

Матеріали справи №  26/327 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.     

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 21.11.08 (відправлено)