ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-4/259 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"12" листопада 2008 р. 16:34 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (проспект Нахімова, 13, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя
(вул. Карантинна, 16-56, місто Севастополь, 99008)
про визнання рішення від 12.02.2008 №124 нечинним,
суддя Остапова К.А.,
при секретарі судового засідання Міжуй Є.А.,
За участю представників:
Від позивача: Іванова А. В., довіреність №86/13-28 від 05.02.2008,
Від відповідача: Чернова Ю. М., довіреність №8837/09-07 від 13.10.2008,
Суть спору: Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про визнання рішення від 12.02.2008 №124 нечинним.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач застосував до позивача штраф та пеню одним рішенням, з самого рішення позивач не має можливості встановити, в якому саме розмірі в процентному відношенні застосований до позивача штраф, що є порушенням, на думку позивача, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку притягнення до відповідальності у вигляді санкцій та пені.
Відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що оспорюване рішення винесене відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою від 17.06.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/259 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 09.07.2008.
За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 21.10.2008 справа призначена до судового розгляду на 12.11.2008.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд
в с т а н о в и в :
Головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя Супрун О.С. в ході перевірки особових рахунків позивача було встановлено порушення строків сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з березня по грудень 2007 року.
За допущене позивачем порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»начальником Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя прийняте рішення №124 від 15.02.2008 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків: накладений штраф в розмірі 210991,57 грн., нарахована пеня в розмірі 59380,90 грн.
Не погодившись в даним рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі.
За результатами розгляду скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Севастополі було прийнято рішення №1569/09-09 від 21.03.2008, яким скаргу начальника Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” було залишено без задоволення, а рішення №124 від 15.02.2008 –без змін.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою щодо неправомірності винесення Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя рішення №124 від 15.02.2008.
За результатами розгляду скарги Пенсійним фондом України прийнято рішення №9232/09-10 від 30.05.2008, яким рішення №124 від 15.02.2008 було залишено без змін.
Позивач звернувся за захистом порушеного права до господарського суду міста Севастополя та просить суд визнати рішення №124 від 15.02.2008 нечинним.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N1058-IV від 09.07.2003 (далі –Закон №1058) роботодавці - підприємства, установи і організації, - створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками.
Статтею 17 Закону №1058 також передбачено, що страхувальники зобов`язані:
- надавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України в терміни, в порядку і формою, що встановлені Пенсійним фондом,
- а також нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені терміни і в повному обсягу страхові внески.
Частиною восьмою Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до набрання чинності Закону про спрямування частини страхових внесків у Накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом №1058 і в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97 від 26.06.1997 (далі –Закон №400) для відповідних платників збору.
Пунктом 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 (далі –Інструкція №21-1), передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Згідно з пунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до абзацу 1 частини дванадцятої статті 106 Закону №1058 нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Згідно з абзацами 1, 2 частини тринадцятої статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, що передбачено пунктом 9.3.2 Інструкції №21-1, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно, та інших узгоджених зобов`язань.
Підставою для застосування до позивача фінансових санкцій рішенням №124 від 12.02.2008 в порядку, передбаченому підпунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону №1058, є порушення ним строків сплати страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, страхувальником-позивачем були порушені строки сплати страхових внесків за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, грудень 2007 року, що з`явилося підставою для застосування контролюючим пенсійним органом фінансових санкцій, шляхом прийняття рішення №124 від 12.02.2008.
При цьому позивач факти порушень, за які застосовані відповідачем штрафні санкції, та суми цих санкцій не оспорює.
Доводи позивача про невизначеність контролюючим органом розмірів штрафу в процентному відношенні не приймаються судом до увазі у зв`язку з тим, що відповідний розрахунок з вказівкою відсотків застосованих фінансових санкцій по періодам був направлений на адресу позивача разом з рішенням №124 від 12.02.2008, що позивачем не спростовується.
Враховуючи викладені обставини, суд визнав відсутність з боку відповідача порушень пенсійного законодавства при прийнятті рішення №124 від 15.02.2008 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків в розмірі 270372,47 грн. (у тому числі штраф в розмірі 210991,57 грн., нарахована пеня в розмірі 59380,90 грн.), у зв`язку з чим залишає позов без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | К.А. Остапова |
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 17.11.2008. |