Номер провадження № 22-ц/785/7736/13

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП - 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,

при секретарі -Орлової С.І.,

за участю: представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року про скасування заходів забезпечення позову,-

встановила:

27.12.2010р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, також до суду була надана заява про забезпечення позову.

15.04.2011р. ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси заява ОСОБА_3 задоволена. Суд наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належит ОСОБА_4 Судом заборонено відносно цього майна виконання будь яких дій: щодо купівлі - продажу, дарування, тощо(а.с.31).

20.05.2011р. рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_3 задоволено. Судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3борг в сумі 339 096 грн. (а.с.43).

16.09.2011р. ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.05.2011р.

21.12.2011р. ОСОБА_4 подала заяву, в якій відмовилася від апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.01.2012р. заява ОСОБА_4 задоволена, апеляційне провадження закрито.

07.05.2013р. до суду з заявою про скасування арешту звернувся ОСОБА_6 та просив скасувати арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2011р., з квартири АДРЕСА_1.

Свою вимогу мотивував тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2012р. за ОСОБА_6 визнано право власності на квартиру №198, загальною площею 34,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки подальше існування арешту та заборони у відношенні вказаної квартири обмежують ОСОБА_6 у праві власності відносно належного йому майна, тому заявник просив скасувати арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.96-101).

Сторони в судове засідання не з'явились, про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову повідомлялись належним чином, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2013р. заява ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову задоволена.

Суд скасував арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2011р., з квартири АДРЕСА_1(а.с.105).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013р. скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вищевказану квартиру, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що скасовуючи заходи забезпечення позову, суд зробив неможливим виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач ОСОБА_4 повідомлена за останнім місцем проживання, до суду не прибула, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, про що у справі є докази.

Заявник ОСОБА_6 був сповіщений за адресою, яку зазначив в своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову, але як вбачається з поштового повідомлення за вказаною ним адресою він не проживає, що є належним повідомленням(а.с.129 ).

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеною частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволені позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції на підставі ч.6 ст.154 ЦПК України, посилався на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 травня 2011р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнено 339 096 грн. боргу та судові витрати у сумі 1820 грн. (а.с. 43). ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на вказане рішення, однак, в процесі розгляду скарги, вона заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2012р. заяву ОСОБА_4 про відмову від апеляційної скарги прийнято та закрито апеляційне провадження. (а.с. 86,87), а тому суд дійшов до висновку про те, що заява ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову не суперечить вимогам закону й не порушує чиїх не будь прав та обов'язків, тому забезпечення позову повинно бути скасовано.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2010р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу в розмірі 339 096 грн. за договором позики, також до суду була надана заява про забезпечення позову(а.с.1-2).

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2011р., з метою забезпечення позовних вимог, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 19 грудня 2007р.(а.с.24,25-27 31).

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 20 травня 2011р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнено 339096 грн. боргу та судові витрати у сумі 1820 грн. (а.с. 43).

16.09.2011р. ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на вказане рішення, однак, в процесі розгляду скарги, вона заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2012р. заяву ОСОБА_4 про відмову від апеляційної скарги прийнято(а.с. 86,87).

07.05.2013р. до суду з заявою про скасування арешту звернувся ОСОБА_6 та просив скасувати арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2011р., з квартири АДРЕСА_1. Свою вимогу мотивував тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2012р. за ОСОБА_6 визнано право власності на квартиру №198, загальною площею 34,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки подальше існування арешту та заборони у відношенні вказаної квартири обмежують ОСОБА_6 у праві власності відносно належного йому майна, тому заявник просив скасувати арешт з квартири №198 розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.96-101).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2013р. заява ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову задоволена.

Суд скасував арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2011р., з квартири АДРЕСА_1(а.с.105).

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 ЦК

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні у випадках і порядку, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_6 звернувся до суду та просив скасувати арешт, який накладений ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2011р. на квартиру АДРЕСА_1 по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за яким постановлено рішення суду від 20 травня 2011р., яке вступило в закону силу. Заявник ОСОБА_6 посилається на те, що він є власником вищевказаної квартири на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2012р.

Між тим суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 не є стороною по вищевказаній справі, право власності за ним виникло після того, як було постановлено рішення суду від 20 травня 2011р., яке вступило в закону силу та підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 12 квітня 2013р. відкрито виконавче провадження за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 травня 2011р., тобто рішення суду знаходиться на стадії виконання (а.с.109).

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, на звернення до суду з позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.

Право на оскарження рішень, дій або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у разі порушення прав чи свобод сторін виконавчого провадження встановлено ст. 383 ЦПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи заявник ОСОБА_6 не оскаржує дій державного виконавця та не ставить позовні вимоги про звільнення майна з під арешту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявник звернувся до суду про скасування заходів забезпечення позову, тобто не у спосіб, що визначений ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», а тому заява ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки він не є стороною по вищевказаній справі, по якій постановлено рішення суду, яке вступило в закону силу та знаходиться на стадії виконання.

Заявник ОСОБА_6 не позбавлений права з урахуванням викладеного звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, ця ухвала відповідно до вимог ч.1 ст.324 ЦПК України у касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст.ст. 209,307 ч.2 п.2, 312,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

Н.Д. Плавич

Л.А. Гірняк