Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року Справа № 811/2624/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Державної казначейської служби України в Новгородківському районі Кіровоградської області

до відповідача 1: Територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області

до відповідача 2: державний інспектор праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області Соломка Андрія Юрійовича

про визнання протиправним та скасування припису,

за участю:

секретаря судового засідання - Ярошук Т.О.,

представників:

позивача - Бойка М.А., Березенко О.І.,

відповідача - Пасічник Т.В.,

Управління Державної казначейської служби України у Новгородківському районі Кіровоградської області звернулось з позовом, в подальшому уточненим, до Територіальної Державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій державного інспектора праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області Сломка Андрія Юрійовича в частині зобов'язання дотримуватись вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», щодо зайнятості та працевлаштування інвалідів;

- про визнання протиправним та скасування припису державного інспектора праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області Сломко Андрія Юрійовича від 09.07.2013 року №11-16-074/0911-0876.

Ухвалою від 12.09.2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Соломка Андрія Юрійовича.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що фактично ним доводиться перед судом протиправність припису та обґрунтованість вимоги про його скасування, а тому, на його думку, позовна вимога про визнання протиправними дій про зобов'язання дотримуватись вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» охоплюється вимогою про визнання протиправним самого припису про зобов'язання дотримуватись вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що свідчить про тотожність вимог та необхідність розгляду їх у сукупності, а тому позовні вимоги про оскарження дій та припису розглядаються як одна вимога - визнання протиправним та скасування припису.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 2012 року Управлінням Державної казначейської служби України в Новгородківському районі подавались до Новгородківського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, однак центр зайнятості не направляв інвалідів для працевлаштування. Окрім цього, інваліди не звертались до відповідача щодо працевлаштування.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов у відповідності до змісту якого позов не визнається у повному обсязі, оскільки законом передбачено, що підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Чинним законодавством не передбачено, яким саме чином роботодавець повинен забезпечити виконання вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Відсутність вакантних робочих місць не може свідчити про дотримання роботодавцем вимог Закону.

В судове засідання з'явилися представники позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 30.09.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 затверджено Положення Державну інспекцію України з питань праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. №879 утворено територіальні органи Державної інспекції з питань праці, зокрема, і Територіальну Державну інспекцію з питань праці у Кіровоградській області.

Згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи встановлено, що Управлінням Державної казначейської служби України в Новгородківському районі Кіровоградської області розраховано норматив та створено одне робоче місце для інваліда, з метою працевлаштування якого подано до Новгородківського районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій станом на 01.03.2012 року (а.с.22).

Листом від 17.07.2013 року Новгородківський районний центр зайнятості повідомив, що згідно поданих позивачем звітів ф.3-ПН "Звіт про наявність вакансій" в 2012 році особи з інвалідністю не направлялись на заявлені вакансії через відсутність на обліку таких осіб з відповідною освітою та інвалідністю (а.с.23).

17 серпня 2012 року до Новгородківського районного центру зайнятості подано звіт про прийняття працівників (форма №5-ПН), відповідно до змісту якого на вакантну посаду прийнято працівника (без інвалідності) (а.с.44).

Судом встановлено, що у період з 08 по 09 липня 2013 року державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області проведена позапланова перевірка Управління Державної казначейської служби України в Новгородківському районі Кіровоградської області з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт №11-16-074 від 09.07.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яке полягає в тому, що в управлінні не працевлаштовано жодного інваліда (а.с.8-15).

09 липня 2013 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Кіровоградській області винесено припис №11-16-074/0911-0876, яким позивача зобов'язано дотримуватись вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо зайнятості та працевлаштування інвалідів та у строк до 09 жовтня 2013 року повідомити про виконання вимог припису.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Таким чином, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст. 18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.

Що ж стосується подальшого працевлаштування особи без інвалідності за відсутності протягом п'яти місяців бажаючого влаштуватися інваліда, то чинне законодавство не зобов'язує роботодавця постійно тримати вакансію вільною, а лише покладає на нього обов'язок надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, що позивачем і було здійснено.

З огляду на недоведеність відповідачем фактів порушення Управлінням Державної казначейської служби України в Новгородківському районі вимог чинного законодавства щодо здійснення установлених заходів для працевлаштування інвалідів, зважаючи на відсутність доказів направлення Новгородківським районним центром зайнятості на заявлену вакансію інвалідів та доказів ухилення відповідача від їх працевлаштування у вигляді відмови, тощо, суд приходить до висновку, що сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів, ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності Управління Державної казначейської служби України в Новгородківському районі, яка могла настати лише у випадку невчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів, а тому винесення припису є безпідставним.

У відповідності до п.7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. №390, у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З аналізу вказаних норм вбачається, що відповідачем виноситься припис про усунення виявлених порушень шляхом здійснення конкретних, визначених приписом, заходів.

Судом встановлено, що вимоги оскаржуваного припису не конкретизовані в частині того, які ж саме дії треба вчинити позивачеві в напрямку дотримання ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та про виконання чого треба повідомити позивачем відповідача до 09 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив суду про те, що Територіальна державна інспекція з питань праці у Кіровоградській області не зобов'язана вказувати які саме дії треба здійснити позивачеві. Натомість результатом виконання припису, на думку відповідача, повинне бути працевлаштування інваліда. При цьому працівником повідомлено, що за невиконання припису службова особа позивача може бути притягнута до відповідальності за ст.188-6 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на момент винесення припису вакансії у позивача відсутні, а тому працевлаштування інваліда без порушення прав працюючих в Управлінні Державної казначейської служби України у Новгородківському районі не є можливим.

У відповідності до п.п.4 та 10 п.4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 Держпраця України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів; подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а також здійснює роз'яснювальну та консультаційну роботу з роботодавцями з питань, що належать до компетенції Держпраці України.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Суд вважає, що Територіальна державна інспекція з питань праці у Кіровоградській області є контролюючим органом в напрямку реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, метою якої, зокрема, є здійснення роз'яснювальної та консультаційної роботи з роботодавцями задля недопущення та попередження порушень законодавства про працю, та не є суто каральним органом, а тому суд вважає, що оскаржуваний припис прийнято без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано з огляду на відсутність в приписі конкретно означених шляхів усунення допущеного, на думку відповідача, позивачем порушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що припис 09.07.2013 року №11-16-074/0911-0876 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області від 09.07.2013 року №11-16-074/0911-0876, винесений у відношенні до Управління Державної казначейської служби України в Новгородківському районі Кіровоградської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова