ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16212/13 30.09.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 210,93 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
Від позивача Різунов Р.С. (дов. № 12/1236 від 28.12.2012)
Від відповідача Ганчик Д.В. (дов. від 14.03.2013)
В судовому засіданні 30.09.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
22.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №364/ФПА від 19.08.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 210,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/3065502.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16212/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013.
09.09.2013 через канцелярію суду надійшло повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України про страхове покриття
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.09.2013, не з'явився однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 12.09.2013, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи.
Судове засідання відкладено на 30.09.2013.
В судове засідання, призначене на 30.09.2013, представник позивача з'явився та надав додаткові документи по справі.
В судове засідання, призначене на 30.09.2013, прибув представник відповідача дав пояснення по суті справи та надав відзив, в якому проти позову заперечував з наступних підстав.
По-перше, позивач в підтвердження вини водія транспортного засобу Тайота д.н. ВМ3300АН Крештановича О.С. посилається на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2013, якою закрито кримінальне провадження за обвинуваченням Крештановича О.С. у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності. Разом з цим, зі змісту вказаної судової ухвали не вбачається, що саме за наслідками ДТП, яка мала місце 28.11.2012 у м. Суми за участю транспортного засобу Тоуоїа, д.н. ВМ3300АН, під керуванням водія Крештановича О.С., та транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н. ВМ5790АР, під керуванням водія Бєлокопитова О.С., було порушено кримінальне провадження за обвинуваченням Крештановича О.С.
По-друге, зі змісту звіту вбачається, що у вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н. ВМ5790АР, включено вартість панелі приладів, що підлягала заміні, на суму 2 910,14 грн. та вартість робіт на загальну суму 291,50 грн. (212,00 грн. - зняття та установка щитка приладів та 79,50 грн. - заміна щитка приладів).
Проте, відповідні фотографії, якими підтверджується наявність пошкоджень панелі приладів автомобіля під час ДТП, Позивач не надав. Таким чином, необхідність заміни панелі приладів транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н. ВМ5790АР у зв'язку з її пошкодженням внаслідок зазначеної події не підтверджено належними доказами, а відтак, не підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані із її заміною, на загальну суму 3 201,64 грн. (2910,14грн. + 212,00 грн. + 79,50 грн.).
По-третє, позивач не відрахував суму франшизи передбаченої страховим полісом відповідача.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
23.08.2012 між позивачем (надалі - Страховик) та Бєлокопитовим Олександром Олександровичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 06/0621169/1902/12 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "ВАЗ", державний реєстраційний номер ВМ 3300 АН.
28.11.2012 в м. Суми відбулося зіткнення автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер ВМ 3300 АН, що знаходився під керуванням Бєлокопитова Олександра Олександровича, автомобіля "Тайота", державний реєстраційний ВМ 3300АН, що знаходився під керуванням Крештанович Олександра Сергійовича.
В результаті ДТП автомобіль "ВАЗ", державний реєстраційний номер ВМ 3300 АН, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 28.11.2012, виданою на імя Страхувальника (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 21 210,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0012862 від 01.03.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ухвалою Зарічного районного суду м. Суми судом встановлено, що дії Крештановича кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України та ухвалено звільнити Крештановича О.С. від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою.
Отже суд приходить до висновку, про доведеність вини Крештановича О.С. у вчинення дорожньо-транспортної пригоди , що підтверджуєються вказаною ухвалою.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо недоведеності вини Крештановича О.С. у зв'язку їх необґрунтованістю.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний ВМ 3300АН, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3065502 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3065502 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний ВМ 3300АН.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний ВМ 3300АН.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача щодо того, що у вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н. ВМ5790АР, включено вартість панелі приладів, що підлягала заміні, на суму 2 910,14 грн. та вартість робіт на загальну суму 291,50 грн. (212,00 грн. - зняття та установка щитка приладів та 79,50 грн. - заміна щитка приладів).
Проте, відповідні фотографії, якими підтверджується наявність пошкоджень панелі приладів автомобіля під час ДТП, Позивач не надав. Таким чином, необхідність заміни панелі приладів транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н. ВМ5790АР у зв'язку з її пошкодженням внаслідок зазначеної події не підтверджено належними доказами, а відтак, не підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані із її заміною, на загальну суму 3 201,64 грн. (2910,14грн. + 212,00 грн. + 79,50 грн.).
Згідно з ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; 32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; 32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; 32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; 32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;
Згідно з ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Вказаними нормами встановлено, що відповідач у встановленому цим Законом порядку відшкодовує оцінену шкоду, що відповідач зобов'язаний направити свого комісара або експерта для визначення розміру збитків, якщо останній протягом 10 днів цього не зробив потерпілий має право самостійно обрати комісара або експерта для визначення розміру шкоди. При цьому, вказаними нормами право не визначено конкретного виду документу, який повинен складати експерт при визначенні розміру шкоди. Вказаними нормами також не передбачено підстави для невідшкодування шкоди в залежності від виду документу, який склав експерт при визначенні розміру шкоди.
Відповідно до звіту від 20.02.2013 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний ВМ 5790АР, внаслідок ДТП, що відбулося 28.11.2012, становить: 21 485,93 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 2913 про відшкодування шкоди (копія міститься в матеріалах справи).
Водночас, як зазначено позивачем 21 210,93 та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21 485,93 грн., а позивач сплатив 21 210,93 грн., отже сплачена сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.
Полісом № АВ/3065502 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 500 грн. (тобто два відсотки від суми страхового відшкодування).
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 710,93 грн. з розрахунку 21 210,93 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) - 500 грн. (франшиза.)
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 20 710,93 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 679,90 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, м. Київ, вул. Іванова, буд. 21/17, кв. 1; ідентифікаційний код: 20448234) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (01032, м. Київ, б-р Шевченко, буд. 37/122; ідентифікаційний код: 23510137) грошові кошти: страхового відшкодування - 20 710 (двадцять тисяч сімсот десять) грн. 93 коп. та судовий збір в сумі 1 679 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять ) 90 коп.
3. В частині задоволення на суму 500 грн. - відмовити.
4.Видати наказ.
5. Копію рішення надіслати сторонам
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.10.2013
Суддя М.О. Лиськов