ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"13" листопада 2008 р.                                                                            Справа  № 19/114

за позовом          Приватне підприємство "Фірма "РОМ"  

до відповідача   Приватне підприємство "Сюрприз"       

про визнання права власності на майно

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  Друзенко Н.В.

Від відповідача :  Новіцька О.С.

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.   

СУТЬ СПОРУ:   Позивач –приватне підприємство "Фірма "РОМ" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача –приватного підприємства "Сюрприз" про визнання права власності на майно: резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів, що розташований в м.Рівне на провулку Робітничому, 6, в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення (2-ві групи), що відчужений відповідачем для позивача за умовами договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року,  350 метрів погонних під'їзної залізничної колії на ст. Рівне, що знаходиться в м.Рівне на провулку Робітничому, 6, в складі колій 60/1, 60/2, 60/3, 60/4, та фронту зливу світлих нафтопродуктів на 1-ваго-цистерну, які відчужені відповідачем для позивача за умовами спотового біржового договору №584/155с-07 від 09.08.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що після укладення і виконання умов договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року, відповідач почав заперечувати його право на резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів і вимагати його повернення, обґрунтовуючи свої вимоги тим фактом, що позивач не демонтував його і не вилучив із земельної ділянки на якій воно розміщене. Аналогічним чином, після укладення та виконання  спотового біржового договору №584/155с-07 від 09.08.2007 року, відповідач почав заперечувати його право на 350 метрів погонних під'їзної залізничної колії  на ст.Рівне, посилаючись на те, що договір вважається неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо його предмету, оскільки не ідентифіковано межі колії по примиканню до стрілочних переводів. В зв'язку з невизначеністю, яка виникла щодо відносин права власності та з обставинами, які заважають позивачу володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, просить в судовому порядку визнати його право власності на майно, що набуте ним за угодами з відповідачем.

Відповідач у поданому відзиві позов не визнав. Не заперечуючи факту укладення та виконання договорів з позивачем, вважає їх неналежною правової підставою для набуття права власності на майно. Стверджує, що резервуарний парк являє собою комплекс технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення  до складу якого входять ємності для зберігання світлих нафтопродуктів об'єднані технологічними трубопроводами і пристроями, які скомпоновані в дві групи та змонтовані  на  фундаментному блоці, що знаходиться в м.Рівне на провулку Робітничому,6, позиційне розташування якого позначене на технічній документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки ПП "Сюрприз" в оренду терміном на 10 років. Оскільки комплекс технологічних споруд не був  у межах розумного строку  демонтований  та вилучений ПП "Фірмою "РОМ"  із земельної ділянки, на якій воно розміщене, вважає, що позивач добровільно відмовився від цього майна. Спотовий біржовий договір №584/155с-07 від 09 серпня 2007 року, вважає неукладеним, з огляду на те, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних  умов договору, зокрема щодо предмету договору. Стверджує, що  формулювання предмету договору не можна вважати визначеним в силу того, що метражем  колії, без визначення номеру (номерів) колії та меж її (їх) примикання до стрілочних переводів, майно не можна ідентифікувати. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2007 року між ПП "Фірма "РОМ" та ПП "Сюрприз" було укладено договір поставки №7/9-24, за умовами якого ПП "Сюрприз" зобов'язалось передати у власність ПП "Фірма "РОМ" товар, а ПП "Фірма "РОМ"  прийняти і оплатити його. Предмет поставки  - резервуарний парк зберігання світлих нафтопродуктів в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення ідентифікований специфікаціями №001 та №002 від 24 вересня 2007 року до договору та включає:

- (2-ві групи) –ємкості в кількості 22 (двадцять дві) одиниці:

- 1 група –17 ємностей: ємності металеві, резервуари 75  м3 -  11 шт.,   ємності металеві, резервуари 65  м3 -  1 шт.,   ємності металеві, резервуари 62  м3 -  5 шт.,   засувки діаметром 100мм. –22 шт.,  фланці діаметром 100 мм. - 48 шт.,  насоси електричні –4шт.,  насос УР-100/32к-15-22 –1 шт.,

- 2 група –5 ємностей:  цистерна 10  м3 -  1 шт.,  ємність металева 16  м3 -  1 шт.,  бочка металева 25  м3 -  1 шт.,   резервуар 5 м3  –1 шт.,  цистерна 3 м3 - 1 шт.,

- блок фундаментний складу нафтопродуктів –1 шт., в складі: двох комплектів залізобетонних блоків по периметру складу ЗНП, земляне обвалування по бровці котловану з 2-х сторін по периметру,

- трансформатор ТМ-250, в складі: трансформатора –1 шт., грозозахисту –2-ві щогли з блискавоприймачами,  

- туалет - 1 шт.,

- щитова електрична - 1 шт.

Передача комплексу технологічних споруд оформлена актом приймання передачі від 26.09.2007 року, накладною  №09-02 від 26.09.2007 року та  податковою накладною №4 від 26.09.2007 року і здійснена безпосередньо у місці його знаходження: м.Рівне, провулок Робітничий,6.

Загальна вартість резервуарного парку визначена сторонами в сумі 162218,11 грн. і була оплачена позивачем згідно рахунку відповідача №09 від 24 вересня 2007 року платіжним дорученням №1371 від 26 вересня 2007 року.

Судом встановлено, а сторонами підтверджено, що комплекс технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення  до складу якого входять ємності для зберігання світлих нафтопродуктів об'єднані технологічними трубопроводами і пристроями, скомпоновані в дві групи та змонтовані на фундаментних блоках. Позивач використовує вказаний резервуарний парк у власній господарській діяльності з 26.09.2007 року, здійснює його поточний ремонт та обслуговування. Наведені обставини доведені долученими до матеріалів справи актами приймання-здачі відремонтованих та модернізованих об'єктів з відповідними накладними на придбання змінних деталей, вузлів та агрегатів.   

Відповідно до умов п.3.1 договору поставки, передача товару від відповідача позивачу здійснюється безпосередньо у місці його знаходження. За умовами договору на позивача жодних зобов'язань по демонтажу обладнання, фундаментних блоків і вивезенню за межі території провулка Робітничого,6, не покладалося.

З огляду на це, доводи відповідача в тій частині, що позивач добровільно відмовився від комплексу технологічних споруд, оскільки не демонтував його і не вивіз за межі території, не заслуговують на увагу. Доводи відповідача в тій частині, що резервуарний парк, право власності на який перейшло до позивача, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в строковому платному користуванні  ПП "Сюрприз" згідно з умовами договору оренди землі від 26.11.2004 року спростовані рішенням Рівненської міської ради №1710 від 22 липня 2008 року, згідно з яким  ПП "Фірма "РОМ" надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 7995 м2  у провулку Робітничому, 6 для надання в оренду на 49 років, шляхом відведення цієї ділянки за рахунок земель, наданих в оренду ПП "Сюрприз".

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Відповідач з позовом про визнання недійсним договору поставки №7/9-24 від 24 вересня 2007 року не звертався.  Його посилання на нікчемність вказаного договору з огляду на  недодержання сторонами нотаріальної форми правочину відхиляються судом, так як в силу вимог ст.209 ЦК України, правочин,  який  вчинений  у  письмовій  формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю  сторін. Сторони домовленості щодо нотаріального посвідчення угоди не мали. Статтею 657 ЦК України установлено обов'язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Відчужуване по договору поставки №7/9-24 від 24 вересня 2007 року майно не має статусу нерухомого.

Виконуючи вимоги ст.83 ГПК України, суд перевірив дотримання сторонами договору поставки №7/9-24 від 24 вересня 2007 року вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Порушень не встановлено.

В силу вимог  п.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник вправі пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі відсутності документа, який засвідчує  його право власності.

          З огляду на відсутність у позивача документів, що безспірно доводять його право власності на резервуарний парк зберігання світлих нафтопродуктів в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення з метою захисту його права власності від невизнання з боку відповідача та інших осіб, суд вважає за необхідне захистити оспорюване право та визнати за ПП "Фірма "РОМ" право власності на таке майно.

Судом також встановлено, що 09.08.2007 року між ПП "Фірма "РОМ" та ПП "Сюрприз" було укладено спотовий біржовий договір №584/155с-07, за умовами якого ПП "Сюрприз" продало, а  ПП "Фірма "РОМ" купила 350 метрів погонних залізничної колії, що знаходиться  в м.Рівне на  провулку  Робітничому,6.

Передача майна оформлена актом приймання-передачі від 15.08.2007 року, накладною №04 від 15.08.2007 року та податковою накладною №04 від 15.08.2007 року. Вартість колії визначена в сумі 1601,72 грн. і була оплачена ПП "Фірма "РОМ"  згідно рахунку відповідача №04 від 09.08.2007 року платіжним дорученням №1207 від 10.08.2007 року.

Судом встановлено, а сторонами підтверджено, що з 15.08.2007 року позивач використовував залізничну колію у власній господарській діяльності, здійснював її ремонт та обслуговування і  відповідач  не чинив жодних перешкод у цьому.

24.09.2008 року, ПП "Сюрприз" направило ПП "Фірмі "РОМ" повідомлення, в якому, посилаючись на той факт, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема щодо його предмету, вимагало  повернення майна, як такого, що одержане позивачем за відсутності до того правових підстав, оскільки на його думку  договір вважається неукладеним. Свою позицію обґрунтував вимогами ст. 180 ГК України та ствердив, що формулювання предмету договору не можна вважати визначеним в силу того, що метражем колії, без визначення номеру (номерів) колії та меж її (їх) примикання до стрілочних переводів, майно не можна ідентифікувати.

Разом з тим, судом встановлено, що відчужуване по договору майно –350 метрів погонних залізничної колії, що знаходиться в м.Рівне на провулку  Робітничому,6  було належним чином ідентифіковане, оскільки разом з передачею колії, відповідач надав позивачу усю необхідну ситуаційну документацію, завдяки якій, в подальшому ПП "Фірма "РОМ"  замовила і виготовила технічний паспорт  залізничної під'їзної колії.

Згідно з технічним паспортом, під'їзна залізнична колія ПП "Фірма "РОМ" складається з колії №60/1, що примикає стрілочним переводом № 252 на ІЖ 0+88,18 до під'їзної колії фізичної особи Дишкант В.І., колії № 60/3, що примикає, як її продовження, до колії № 60/4 фізичної особи Дишкант В.І. на ПК 2+85,45 м.  і колії №60/5, що примикає до колії №60/4, як її продовження, до колії Рівненської філії Західноукраїнського акціонерного товариства "Вторкольормет".

Технічним паспортом встановлено межі під'їзних колій ПП "Фірма "РОМ":

-          колії № 60/1 з колією фізичної особи Дишкант В.І. –ворота на ПК 0+87,0 від початку вістряків стрілочного переводу № 250;

-          колії № 60/3 з колією фізичної особи Дишкант В.І. –знак "Межа під'їзної колії", встановлений на ПК 2+85,45 м від початку вістряків стрілочного переводу № 252;

-          колії № 60/4 з колією АТ "Вторкольормет" –знак "Межа під'їзної колії", встановлений на ІЖ 4+04,2 м. від початку вістряків стрілочного переводу № 250.

Під'їзна залізнична колія фізичної особи Дишкант В.І. примикає стрілочним переводом № 250 до 60-ої ходової колії станції Рівне. Колії №№ 60/1, 60/4 і частина колії № 60/3 від знака "Межа під’їздної колії" до упору, стрілочні переводи №№ 252, 256 знаходяться на балансі і технічному утриманні ПП "Фірма "РОМ". Колії №№ 60/2, 60/1 від стрілки № 250 до воріт, № 60/3 від стрілки №>254 до знака "Межа під'їзної колії" знаходяться на балансі та технічному утриманні Дишканта В.І.Залізнична колія, що складається з колії № 60/1, 60/3, № 60/4 в зазначених межах, належить на праві власності, обліковується на балансі та технічному утриманні ПП "Фірма "РОМ ", а отже, відсутні будь-які правові підстави вважати спотовий біржовий договір №584/155с-07 від 09 серпня 2007 року неукладеним.

Відповідачем підтверджено, що одночасно з відчуженням 350 метрів погонних залізничної колії позивачу було передано зливний пристрій, який іменується "фронт зливу світлих нафтопродуктів на 1-вагоцистерну", який являється складовою частиною залізничної колії, як  засіб механізації  включений до вантажних  рейкових складів, які входять до складу залізничної колії.  

Згідно статті 33  ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано жодних доказів, а судом не встановлено жодних обставин, з якими закон пов'язує недійсність договору.   

За таких обставин суд вважає заперечення відповідача безпідставними, а його претензії на майно надуманими, а тому такими, що не заслуговують на увагу.

З огляду на спір, що виник між сторонами договору та з метою захисту права власності позивача від невизнання з боку відповідача та інших осіб, суд вважає за необхідне захистити оспорюване право та визнати за ПП "Фірма "РОМ" право власності на таке майно.

Вказане повністю узгоджується з приписами статті 392 ЦК України, якою закріплено привілей власника  пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також за відсутності документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, а сторонами підтверджено, що права інших осіб у випадку визнання за позивачем права власності на об’єкти не будуть порушені.

На підставі наданих доказів та матеріалів справи суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до усного клопотання позивача, судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв’язку із зверненням до суду за захистом порушеного права залишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

           1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності за Приватним підприємством "Фірма "РОМ" на резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів, що розташований в м.Рівне на провулку Робітничому, 6, в межах земельної ділянки орієнтовною площею 7995 м2, згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення якої для надання в оренду на 49 років, шляхом відведення цієї ділянки за рахунок земель, наданих в оренду ПП "Сюрприз" надано ПП "Фірма "РОМ" рішенням Рівненської міської ради №1710 від 22 липня 2008 року, в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення (2-ві групи) : 1 група –17 ємностей:  ємності металеві, резервуари 75  м3 -  11 шт.,   ємності металеві, резервуари 65  м3 -  1 шт.,   ємності металеві, резервуари 62  м3 -  5 шт.,  засувки діаметром 100мм. –22 шт.,  фланці діаметром 100 мм. - 48 шт.,  насоси електричні –4шт.,   насос УР-100/32к-15-22 –1 шт.; 2 група –5 ємностей:   цистерна 10  м3 -  1 шт.,  ємність металева 16  м3 -  1 шт.,  бочка металева 25  м3 -  1 шт., резервуар 5 м3  –1 шт.,  цистерна 3 м3 - 1 шт.; блоку фундаментного складу нафтопродуктів –1 шт., що складається з двох комплектів залізобетонних блоків по периметру складу ЗНП та земляного обвалування по бровці котловану з 2-х сторін по периметру; трансформатору ТМ-250 - 1 шт. та грозозахисту –2-ві щогли з блискавоприймачами, туалету - 1 шт., щитової електричної - 1 шт., що відчужений ПП "Сюрприз" для ПП "Фірма"РОМ"  за умовами договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року.

3. Визнати право власності за Приватним підприємством "Фірма "РОМ" на 350 метрів погонних під'їзної залізничної колії  на ст. Рівне, що знаходиться в м.Рівне на провулку Робітничому, 6, в складі колій 60/1, 60/3, 60/4, межі якої проходять: колії № 60/1 з колією фізичної особи Дишкант В.І. –ворота на ПК 0+87,0 від початку вістряків стрілочного переводу №250; колії № 60/3 з колією фізичної особи Дишкант В.І. –знак "Межа під'їзної колії", встановлений на ПК 2+85,45 м від початку вістряків стрілочного переводу № 252; колії №60/4 з колією АТ "Вторкольормет" –знак "Межа під'їзної колії", встановлений на ІЖ 4+04,2 м. від початку вістряків стрілочного переводу №250, та на фронт зливу світлих нафтопродуктів на 1-вагоцистерну, який являється складовою частиною залізничної колії, як  засіб механізації, що  включений до вантажних  рейкових складів,  які відчужені ПП "Сюрприз" для ПП "Фірма"РОМ"  за умовами спотового біржового договору №584/155с-07 від 09 серпня 2007 року.

   Суддя                                                                

підписано "14" листопада 2008 р.