Справа №:0101/3591/2012Головуючий суду першої інстанції:Шустова І.П.
№ провадження:22-ц/190/1639/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Адаменко О.Г.,
суддів:Шестакової Н.В., Горбань В.В.,
при секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - служба у справах дітей виконавчого комітету Алуштинської міської ради, про припинення права власності на 1/3 частку квартири, визнання права власності на 1/3 частку квартири зі сплатою компенсації, передачу ключів і усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 за довіреністю - ОСОБА_9 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 січня 2013 року
в с т а н о в и л а :
12 липня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 про припинення права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 визнання за ними в рівних частках права власності на цю частку з виплатою компенсації її вартості, передачу їм ключів від спірної квартири і усунення перешкод у здійсненні права спільної власності на неї.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана квартира належить їм і відповідачу на праві спільної часткової власності в рівних частках на підставі рішення органу приватизації. Квартира складається з двох жилих кімнат і є неподільною. Спільне користування квартирою разом з відповідачем, яка є їх прийомною дочкою, неможливе, оскільки між ними склалися неприязні стосунки. Вартість частки відповідача внесена ними на депозитний рахунок суду. Припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть шкоди її інтересам, оскільки на цю суму вона може придбати рівноцінне житло.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 січня 2013 року позов ОСОБА_6 і ОСОБА_7 задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_8 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь ОСОБА_8 вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 157292 грн. Визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в рівних частках право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 Зобов'язано ОСОБА_8 передати ОСОБА_7 або ОСОБА_6 ключі від квартири АДРЕСА_1 та не перешкоджати їм у здійсненні права спільної власності зазначеною квартирою. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати в сумі 586,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в сумі 786,46 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 за довіреністю - ОСОБА_9 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що припинення права відповідача на 1/3 частку спірної квартири завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки позбавить її і її неповнолітню дитину єдиного житла. Отримання ж компенсації вартості її частки в сумі, визначеній рішенням суду не забезпечить їй реальну можливість придбати рівноцінне житло.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_7 і представника позивачів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивачів про припинення права власності на 1/3 частку квартири, визнання права власності на 1/3 частку квартири зі сплатою компенсації, суд виходив з того, що частка відповідача у спільній квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування нею є неможливим, припинення права на частку у спільному майні не завдасть інтересам відповідача істотної шкоди, а позивачами вартість частки відповідача внесена на депозитний рахунок суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи.
Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі і відповідач є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення органу приватизації № 3261 від 07.09.2001 року.
Квартира має загальну площу 52,9 кв.м. і складається з двох житлових кімнат площею 11,8 та 18,7 кв.м. Позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є колишнім подружжям і шлюб між ними було розірвано 03.05.1988 року. Відповідач є прийомною дочкою позивачів.
Позивачі і відповідач зареєстровані і проживають в спірній квартирі. При цьому позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вимушені займати одну кімнату, а відповідач ОСОБА_8 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_10 займає другу кімнату. Між сторонами склалися неприязні стосунки і постійно виникають конфлікти з приводу користування квартирою. Позивач ОСОБА_7 хворіє на астму і потребує окремої кімнати.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 241 від 26 жовтня 2012 року, проведеної Кримською експертною службою, вбачається, що виділити 1/3 частку квартири в натурі не можливо, а її вартість на момент проведення експертизи складає 157292 грн.
З наданих позивачами доказів вбачається, що в м. Алушта Автономної Республіки Крим можливо придбати окрему кімнату у гуртожитку або у комунальній квартирі за суму від 15000 до 20000 доларів США. Зокрема, в смт. Партеніт продається за 18000 доларів США окрема кімната у комунальній квартирі по АДРЕСА_2
Позивачами під час розгляду справи вартість частки відповідача у праві власності на квартиру в сумі 157292 грн. внесена на депозитний рахунок Державної судової адміністрації в АР Крим.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку, що припинення права власності відповідача на частку квартири не завдасть істотної шкоди її інтересам.
Доводи відповідача, що встановлена висновком експертизи вартість спірної частки квартири значно менша, ніж фактична ринкова ціна, є безпідставними і спростовуються висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи № 698 від 5 серпня 2013 року, проведеної Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно з яким вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 станом на 28.05.2013 року становить 156079 грн.
З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів в цій частині залишає рішення суду без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Натомість частиною 3 цієї статті встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч зазначеним нормам матеріального і процесуального права позивачі не надали доказів на підтвердження того, що відповідач перешкоджає їм здійснювати право власності на спільну квартиру і незаконно утримує ключі від неї.
Задовольняючи вимоги позивачів в цій частині, суд на це уваги не звернув і у порушення вимог ст. 213 ЦПК України навіть не обґрунтував своє рішення.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення вимог позивачів про передачу ключів і усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру відповідно до частини 3 ст. 303 і пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_8 підлягає стягненню в дохід держави недоплачений судовий збір в сумі 614,41 грн. (( 1572,92+114,70):2)-229,40. З ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування судових витрат підлягає стягненню по 28,68 грн. (57,35:2).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 за довіреністю - ОСОБА_9 задовольнити частково.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 січня 2013 року в частині задоволення вимог ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання передати ключі від квартири АДРЕСА_1 та не перешкоджати їм у здійсненні права спільної власності на цю квартиру скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В решті рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 січня 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави судовий збір в сумі 614,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування судових витрат по 28,68 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді