АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Матеріали № 646/5820/13-к Слідчий суддя: Сорока О.П.
Провадження № 11-сс/790/484/13
У Х В А Л А
Іменем України
15 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Зубкова Л.Я.,
суддів - Каплієнка І.І., Гришина П.В.,
при секретарі - Пластуні Д.А.,
за участю прокурора - Чорного С.С.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянула в судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного за ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 червня 2013 р.
Цією ухвалою в забезпечення цивільного позову постановлено про арешт майна з посиланням на те, що воно належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:
- гаражів АДРЕСА_1 та квартир АДРЕСА_2.
Підозрюваний ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить цю ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт вказаного майна, посилаючись на те, що воно йому не належить.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та дослідивши матеріали, що надійшли до апеляційної інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт з зазначених в ній підстав може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діями.
Посилання слідчого судді на повідомлення реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в обґрунтування свого висновку про належність зазначеного вище майна ОСОБА_1, не відповідає змісту цих повідомлень, згідно яких вказане майно належить на праві власності іншим особам, а саме: гараж АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу р. № 4451 від 14 травня 2004 р., а квартири - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу р. № 1594 від 1 листопада 2004 р. та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу р. № 11624 від 27 грудня 2004 р.
Що ж стосується гаража АДРЕСА_1 та згідно з наданого суду апеляційної інстанції нотаріально посвідченого свідоцтва на право власності від 9 квітня 2013 р., цей гараж на підставі акта, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 6 лютого 2012 р. про проведення публічних торгів та реалізації арештованого майна, належить ОСОБА_6.
Наведене свідчить про те, що висновок слідчого судді щодо належності зазначеного майна на праві власності ОСОБА_1 є помилковим, а ухвала про арешт цього майна не відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України.
Тому, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 червня 2013 р. про арешт майна скасувати, а клопотання слідчого з ОВС прокуратури Харківської області про арешт в порядку забезпечення цивільного позову гаражів АДРЕСА_1 та квартир АДРЕСА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: