Справа № 435/7906/13-к
В И Р О К
Ім»ям України
30 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Немічевій В.М.
сторони кримінального провадження:
прокурор - Швачка О.А.
потерпілі - ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачений - ОСОБА_3
розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження № 12013030030004864 за обвинуваченням ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в с. Коленці Іванківського району Київської області, громадянина України, холостого, з середньою освітою, раніше судимого:
1. 18.10.1991 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст. 140 ч. 3 КК України (в редакції 1961 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 25 КК України, умовно із залученням до праці; на підставі постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова призначене покарання замінена на позбавлення волі строком 1 рік 9 місяців;
2. 10.12.1993 року Станично - Луганським районним судом Луганської області за ст. 140 ч. 2, ст. 43 КК України (в редакції 1961 року) до 3 років позбавлення волі;
3. 05.07.1997 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст. 142 ч.1, ст. 193 ч. 3, ст. 42 КК України (в редакції 1961 року) до 5 років позбавлення волі;
4. 28.01.2002 року Жовтневим районнім судом м. Луганська за ст. 15 ч. 2 - ст. 152 ч. 2, ст. 153 ч. 2, ст. 70 КК України (в редакції 2001 року) до 5 років позбавлення волі;
5. 10.11.2006 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст. 121 ч. 2, ст. 71 КК України(в редакції 2001 року) до 7 років 5 місяців позбавлення волі, звільнений 26.10.2012 року за відбуттям терміну покарання;
Не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 296 ч. 1, ст. 162 ч. 1, ст. 15 ч. 2 - ст. 152 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
28 травня 2013 року приблизно о 06.15, ОСОБА_3, знаходячись на кв. Дружби м. Луганська біля ЛМБЛ № 5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_1, пішов слідом за останньою, після чого діючи навмисно, з особливою зухвалістю, став між потерпілою та вхідними дверима до під'їзду будинку АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_1, загороджуючи таким чином їй прохід, та в грубій формі, з застосуванням ненормативної лексики, запропонував останній вступити з ним у статеві стосунки.
На відмову ОСОБА_1 та її прохання звільнити їй шлях, ОСОБА_3 безпідставно став висловлюватися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, не пускаючи її до під'їзду. В цей час, з вказаного під'їзду вийшов ОСОБА_4, який попросив ОСОБА_3 припинити хуліганські дії, на що останній безпідставно став висловлюватися на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою, намагався нанести удари по тулубу та обличчю, висловлював погрози на його адресу, та перешкоджав останньому прослідувати до зупинки громадського транспорту. Вказані хуліганські дії продовжувались протягом 15 хвилин, після чого ОСОБА_3 знов побачив ОСОБА_1, яка знаходилася біля вхідних дверей до квартири № 76, прослідував за нею до під'їзду та став перешкоджати зайти в квартиру.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на хуліганство, ОСОБА_3, застосовуючи фізичну силу, зайшов до квартири потерпілої ОСОБА_1, де із хуліганських спонукань став завдавати їй удари руками та ногами по обличчю та тулубу. На прохання ОСОБА_5, яка мешкає у вказаній квартирі, та інших двох не встановлених чоловіків, які зайшли до квартири з вулиці, залишити приміщення та припинити свої дії, ОСОБА_3 не реагував, висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою, та продовжував завдавати удари потерпілій ОСОБА_1 Всього ОСОБА_3 наніс потерпілій ОСОБА_1 не менш ніж тринадцять ударів, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: синця та ссадна чола, лівої нижньої кінцівки, синця правого плечового суглоба та правого колінного суглоба, синця обличчя, садна правої верхньої кінцівки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1553 від 18.07.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У цей же день, приблизно о 07.15 хуліганські дії ОСОБА_3 були припинені співробітниками міліції.
Крім того, 28 травня 2013 року приблизно о 06.35, ОСОБА_3, знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2, біля вхідних дверей до квартири № 76, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на незаконне проникнення до житла - квартири, де мешкає ОСОБА_1 проти її волі та волі інших мешканців даної квартири, без їх дозволу, застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_1, самовільно зайшов у квартиру в якій перебував до 07.15 год. 28.05.2013 року без згоди її мешканців, чим порушив передбачене Конституцією України право громадян на недоторканість житла.
Крім того, 28 травня 2013 року близько о 10.00, ОСОБА_3, маючи злочинний намір, спрямований на зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчинене повторно, особою яка вчинила злочин передбачений ст. 153 ч. 2 КК України, прийшов до приміщення Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Дружби 1-г, де зайшов до кабінету № 17 вказаної лікарні, в якому знаходилася медична сестра ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, закрив за собою вхідні двері, підійшов до ОСОБА_2, схопив її руками за ліву руку та медичний халат з лівої сторони, і виказуючи погрози застосування фізичного насильства став примушувати останню вступити з ним у статевий акт, природним способом, після чого, повалив потерпілу на підлогу. ОСОБА_2 підвелася та намагалася вибігти з кабінету через запасний вихід. Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на зґвалтування, ОСОБА_3 наздогнав потерпілу біля вказаних дверей, зачинив їх на внутрішній шпінгалет, після чого тримаючи ОСОБА_2 за тіло та одежу, не зважаючи на її крики про допомогу, намагався повалити на підлогу, однак вона вирвалася та побігла до основного виходу з кабінету. Там, ОСОБА_3 знов наздогнав ОСОБА_2, повалив на спину на підлогу, після чого підняв юбку і медичний халат та намагався зняти з потерпілої нижню білизну. ОСОБА_2 стала чинити діям ОСОБА_3 активний опір. ОСОБА_3 з метою подалання опору потерпілої, правою рукою наніс потерпілій по обличчю не менше двох ударів. Бажаючи довести свій злочинний намір, спрямований на зґвалтування ОСОБА_2 до кінця, діючі всупереч волі потерпілої, ОСОБА_3 розстебнув свої брюки, оголив статевий орган, став прикладати його до тіла потерпілої. В цей час ОСОБА_3 почув що до кабінету стали наближатися працівники та пацієнти лікарні, які почули крик ОСОБА_2 про допомогу, після чого вийшов із кабінету та залишив місце злочину.
Завданими ударами ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, параорбітальної гематоми праворуч, садна обох губ, синця правої навкологлазничної області, які згідно до висновку судово-медичної експертизи № 1554 від 18.07.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При цьому ОСОБА_3 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не завершив злочин та не скоїв зґвалтування потерпілої ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, в ході скоєння вищевказаного злочину, у ОСОБА_3 виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна - мобільного телефону «Nokia X1», який знаходився у кабінеті № 17 Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3, в якому знаходилася медична сестра ОСОБА_2
Так, 28 травня 2013 року, приблизно о 10.10, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна - мобільного телефону «Nokia X1», почувши, що до кабінету наближаються люди, які почули крик ОСОБА_2 про допомогу, побачив на столі в кабінеті мобільний телефон «Nokia X1», який належав потерпілій ОСОБА_2, усвідомлюючи, що він діє відкрито на очах останньої, взяв зі столу вказаний телефон, з яким вийшов із кабінету та залишив лікарню.
В подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився як своїм власним, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 369 грн. 50 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав частково, суду пояснив, що зранку 28.05.2013 року він перебував у стані алкогольного сп»яніння, оскільки з вечора 27.05.2013 р. та до ранку 28.05.2013 р. вживав спиртні напої разом зі своїм приятелем. Додому він повертався приблизно о 06.00 через парк, розташований на кв. Ватутіна м. Луганська. Попереду нього йшла раніше незнайома йому потерпіла ОСОБА_1 Коли він обходив її вона його зачіпила і в нього впав на землю мобільний телефон. Від удару у телефоні пошкодився екран. З цього приводу він став пред»являти ОСОБА_1 претензії, вимагав відремонтувати йому телефон, висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою. Він прослідував за ОСОБА_1 до будинку в якому вона мешкає та перегородив їй вхід до під»їзду, тим самим не даючи змоги увійти до под»їзду. Він не пропонував потерпілій вступити з ним у статеві стосунки, лише вимагав, щоб вона полагодила його телефон. ОСОБА_1 відштовхнула його і пішла до під»їзду, Він пішов слідом за потерпілою. Потерпіла відкрила двері до своєї квартири і увійшла, він зайшов до квартири слідом за нею. ОСОБА_1 почала кричати та виганяти його. Крім ОСОБА_1 у квартирі знаходилася літня жінка, яка також вимагала, щоб він вийшов з квартири. Не згоден з тим, що завдав потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження вказані в обвинувальному акті та висновку судово-медичної експертизи. Він не пам»ятає, щоб за ОСОБА_1 хто-небудь заступався, також не пам»ятає як він залишив квартиру. Потім його було затримано співробітниками міліції і доставлено до ГОМ-1. Коли він вийшов з приміщення ГОМ, він купив пляшку горілки об»ємом 0,5 л та випив її. Потім він пішов убік кв. Дружба м. Луганська. Біля Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3 йому здалося, що він побачив свою знайому, яка зайшла до приміщення лікарні. Він пішов слідом за нею до лікарні, почав зазирати до кабінетів, шукаючи свою знайому. Зазирнувши до одного з кабінетів він побачив потерпілу ОСОБА_2, яка запитала, що йому потрібно. Йому здалося, що ОСОБА_2 відповідала йому грубо, він зайшов до кабінету, взяв її за плече та два рази вдарив рукою в обличчя. Потерпіла стала кричати. Ніхто на допомогу ОСОБА_2 не приходив та до кабінету не зазирав. Потім він побачив на столі мобільний телефон. Він взяв телефон та пішов з лікарні. Ніхто його не затримував та не перешкоджав покинути приміщення лікарні. Потерпілій ОСОБА_2 він не пропонував вступити з ним у статеві стосунки, одяг потерпілої він не піднімав, статевий орган не оголював, згвалтувати потерпілу не намагався. Вважає, що потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідки, допитані в судовому засіданні, дають неправдиві свідчення, оговорюють його. Причини оговору вказаними особами пояснити не може.
Незважаючи на часткове заперечування своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його вина у вчиненні вказаних правопорушень знаходить своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів:
за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 ч.1, ст. 162 ч. 1 КК України:
- в показаннях потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що 28.05.2013 року приблизно о 06.00 вона поверталася з роботи додому. Коли вона проходила повз Луганської міської багатопрофільної лікарні № 5 на кв. Дружба, за нею слідом пішов обвинувачений ОСОБА_3. Раніше вони з обвинуваченим знайомі не були. ОСОБА_3 дійшов до під»їзду її будинку і став між нею та дверима під»їзду, перекривши прохід. В грубій формі, із застосуванням ненормативної лексики, обвинувачений запропонував їй вступити з ним у статеві стосунки. В цей час з під»їзду вийшов незнайомий їй хлопець. Вона звернулася до нього і попросила допомогти їй відчипитися від ОСОБА_3. Хлопець став розмовляти з ОСОБА_3, казав, щоб він залишив її у спокої. В цей час вона відкрила двері під»їзду та пішла до своєї квартири. Її квартира розташована на першому поверсі. Коли вона увійшла до квартири, то відразу визирнула у вікно і побачила, що хлопець та обвинувачений б»ються. Вона вирішили вийти на вулицю та втрутитися, оскільки хлопець потрапив в таку ситуацію через неї. Вона вийшла на сходинки під»їзду та відштовхнула обвинуваченого від хлопця. Хлопець забіг до під»їзду та пішов нагору. Вона також увійшла до під»їзду, проте зайти до своєї квартири не встигла, оскільки обвинувачений схопив її за руку та став утримувати. Вона почала кричати. Її крики почула її свекруха - ОСОБА_5, яка вийшла з квартири та почала вимагати, щоб обвинувачений припинив тримати її. Потім ій вдалося вирватися і вона заскочила до квартири. Закрити двері у квартиру вона не змогла, оскільки ОСОБА_3, застосовуючи силу відкрив двері та увійшов до квартири. Коли ОСОБА_3 знаходився у квартирі він показував їй якийсь мобільний телефон, висловлювався грубою нецензурною лайкою. Вона та ОСОБА_5 вимагали, щоб ОСОБА_3 покинув їхню квартиру. Коли вона намагалася виштовхати ОСОБА_3 з квартири він схопив її за волосся, протягнув по підлозі та вдарив декілька разів. Об що обвинувачений вдарив її об одвірок чи об віконний відкос вона пояснити не може, оскільки перебувала у шоковому стані. Крім того обвинувачений наносив їй удари ногами руками та ногами по обличчю та тулубу. Кількість ударів вона назвати не може. Потім до квартири увійшов якийсь чоловік, який намагався заспокоїти обвинуваченого. Після цього приїхали співробітники міліції та затримали обвинуваченого;
- показаннями свідка ОСОБА_4, який при допиті в судовому засіданні пояснив, що орендує квартиру в будинку АДРЕСА_2. 28 травня 2013 року приблизно о 06.30 він вийшов з будинку на роботу. Біля під»їзду він побачив дівчину, що мешкає в їхньому будинку на першому поверсі. Дівчина звернулася до нього з проханням про допомогу, оскільки до неї чіплявся незнайомий чоловік - обвинувачений по справі. Обвинувачений знаходився у стані сильного алкогольного сп»яніння. Дівчина сказала, що обвинувачений у грубій формі пропонував їй вступити з ним у статеві стосунки. Він (ОСОБА_4) втрутився, сказав, щоб обвинувачений залишив дівчину у спокої. Обвинувачений кидався на дівчину, казав, щоб вона припинила пручатися та йшла з ним, а потім вдарив потерпілу у плече. Він смикнув обвинуваченого за руку, той впав. В цей час дівчина забігла до під»їзду. Після цього він пішов на роботу. ОСОБА_3 погнався за ним, перегородив йому шлях та вдарив його в обличчя. У нього (ОСОБА_4) з носа пішла кров, забруднила йому футболку. Він у відповідь також вдарив обвинуваченого, вони почали штовхати один одного, смикати за одяг. Потім він пішов додому переодягатися. Конфлікт з обвинуваченим тривав близько 15 хвилин. Коли він спускався у під»їзді по сходинках, з квартири на першому поверсі він почув крики, кричала якась жінка, також було чутно голоси дівчини та чоловіка. Він не став затримуватися в під»їзді та пішов на роботу.
- показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в будинку АДРЕСА_2 в одному під»їзді з потерпілою ОСОБА_1. 28 травня 2013 року приблизно о 06.30 вона вийшла на вулицю гуляти з собакою. Коли вона поверталася з прогулянки, то почула крики з квартири ОСОБА_1, яка розташована на першому поверсі. ОСОБА_7, вона кликала на допомогу, просила викликати міліцію. Глянувши у вікно кухні квартири ОСОБА_1, вона побачила, що обвинувачений тримає ОСОБА_1 за волосся та б»є головою об віконний віткос. Вона бачила, що обвинувачений вдарив ОСОБА_1 щонайменше три рази. Вона викликала міліцію. Після цього інценденту вона бачила синці у ОСОБА_1 на обличчі;
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1218 від 30.05.2013 р. (а.с. 27), з якого слідує, що у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синця та ссадна чола, лівої нижньої кінцівки, синця правого плечового суглобу та правого колінного суглобу, синця обличчя, садна правої верхньої кінцівки. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, ймовірно за обставин та у строк, вказані ОСОБА_1 Встановлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від тринадцятикратного травмуючого впливу;
- висновком судово-медичної експертизи № 1553 від 18.07.2013 року (а.с. 39-40), згідно до якого у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синця та садна лобі, лівої нижньої кінцівки, синця правого плечового суглобу та правого колінного суглобу, синця обличчя, садна правої верхньої кінцівки. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, ймовірно за обставин та у строк, вказані ОСОБА_1 За ступенем тяжкості ці ушкодження як у сукупності, так і ізольовано одне від одного, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
- протоколом пред»явлення особи для впізнання від 28.05.2013 р. (а.с. 18-20), з якого вбачається, що серед осіб пред»явленних для впізнання свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_3 , як чоловіка, що ранком 28.05.2013 р. бив жінку;
- протоколом пред»явлення особи для впізнання від 28.05.2013 р. (а.с. 28-30), з якого слідує, що серед осіб пред»явленних для впізнання потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_3 як особу, що 28.05.2013 р. о 06.30 в квартирі, розташований за адресою: АДРЕСА_2 побив її;
за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2 - ст. 152 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила в судовому засіданні, що вона працює медичною сестрою в Луганській міській багатопрофільній дитячій лікарні № 3. ЇЇ робочу місце знаходиться в кабінеті № 17. 28.05.2013 р. вона знаходилася на своєму робочому місці. Приблизно о 10.00 до її кабінету зайшов обвинувачений. Вона спитала ОСОБА_3, чого він хоче. ОСОБА_3 сказав, що нічого та вийшов. Приблизно через 5 хвилин обвинувачений знову зайшов до кабінету. Вона знову запитала, що йому потрібно. На це обвинувачений відповів, що він хоче вступити з нею у статеві стосунки. Вона побігла до запасного виходу з кабінету, оскільки хотіла втекти. Обвинувачений наздогнав її, схопив за руку та закрив запасний вихід на засов. Вона вирвалася та побігла до основного виходу з кабінету. ОСОБА_3 знов наздогнав її. Між ними почалася боротьба. В процесі боротьби обвинувачений повалив її на підлогу, почав піднімати халат та верхній одяг, намагався зняти з неї білизну. Вона почала голосно кричати. В цей час до кабінету зазирнула дівчинка приблизно 14 років. Обвинувачений сказав дівчинці, що вона (ОСОБА_2) його дружина і вони таким чином з»ясовують стосунки. Дівчинка пішла. Обвинувачений став затуляти їй ніс та рот, а потім наносити удари кулаком в обличчя. Потім обвинувачений став намагатися стягнути з неї білизну, вона однією рукою утримувала одяг, другою закривала обличчя. В цей час до кабінету зазирнула жінка з дитиною, обвинувачений також сказав їй, що все гаразд, вона (ОСОБА_2) його дружина і вони з»ясовують стосунки. Жінка пішла. Потім ОСОБА_3 розстебнув штани, дістав статевий член, почав прикладати його до різних частин її тіла, сказав, якщо вона не припинить пручатися він вступить з нею в стосунки у збоченій формі. В цей час обвинувачений почув шум в регістратурі, підвівся схопив зі столу її мобільний телефон «Нокіа» і втік. Вона побігла слідом за ОСОБА_3, хотіла повернути телефон. Проте наздогнати обвинуваченого вона не змогла. Потім хтось із співробітників лікарні викликав міліцію.
- показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила у залі суду, що 28.05.2013 р. приблизно о 10.00 вона з дитиною прийшла до Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3. Вона пішла до кабінету № 17, відчинила двері і побачила, що на підлозі лежить дівчина, як їй тепер відомо це потерпіла ОСОБА_2, а зверху на ній сидить обвинувачений по справі. Обвинувачений наносив потерпілій удари по обличчю та утримував її руками. Побачивши її обвинувачений сказав, щоб вона зачинила двері, що дівчина його дружина, став висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Дівчина стала кликати на допомогу. Вона (ОСОБА_9) побігла до регістратури, де розповіла працівниці лікарні про побачене, остання викликала міліцію. Потім вона побачила, що обвинувачений вибіг з приміщення лікарні, слідом за ним вибігла потерпіла.
- показаннями свідка ОСОБА_10, яка в суді пояснила, що вона працює у регістратурі Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3. 28.05.2013 р. вона знаходилася на своєму робочому місці, здійснювала прийом відвідувачів. Приблизно о 10.00 до неї підійшла незнайома жінка і сказала, що у кабінеті № 17 до співробітниці лікарні чіпляється якийсь чоловік та б»є її. Після чого вона викликала міліцію.
- показаннями свідка ОСОБА_11, яка в суді пояснила, що вона працює в Луганській міській багатопрофільній дитячій лікарні № 3. 28.05.2013 р. приблизно о 10.00 вона спустилася зі свого робочого кабінету на перший поверх і побачила працівників лікарні ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ОСОБА_10 їй розповіла, що до регістратури прийшла жінка відвідувачка і повідомила, що ОСОБА_2 побив та згвалтував якийсь чоловік. В цей час до них підійшла ОСОБА_2 вона була побита, у брудному халаті, розхристана. ОСОБА_2 розповіла, що до кабінету увійшов незнайомий чоловік, почав сексуально домагатися її, а потім побив її та намагався згвалтувати. Вона надала потерпілій ОСОБА_2 необхідну медичну допомогу.
- протоколом огляду місця події від 28.05.2013 р. - приміщення кабінету № 17 Луганської міської багатопрофіьної дитячої лікарні № 3 (а.с. 56);
- протоколом огляду місця події від 28.05.2013 р. - ділянки місцевості, розташованої праворуч від входу до Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 3, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, 1-г (а.с. 77);
- протоколом пред»явлення особи для впізнання від 28.05.2013 р. (а.с. 79-81), з якого вбачається, що серед осіб, пред»явленних для впізнання свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 як чоловіка, який в кабінеті № 17 Луганської міської багатопрофільної лікарні № 3 бив жінку;
- протоколом пред»явлення особи для впізнання від 28.05.2013 р. (а.с. 82-84), з якого вбачається, що серед осіб, пред»явленних для впізнання потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 28.05.2013 р. о 10.00 в кабінеті № 17 Луганської міської багатопрофільної лікарні № 3 завдала їй тілесних ушкоджень та відкрито заволоділа її мобільним телефоном;
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1201 від 29.05.2013 р. (а.с. 65), з якого слідує, що при обстеженні ОСОБА_2 встановлені ссадна обох губ, синець правої навкологлазнічної області. Встановлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від двократного травмуючого впливу;
- висновком судово-медичної експертизи № 1554 від 18.07.2013 року (а.с. 148-149), згідно з яким у ОСОБА_2 були встановлені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, параорбітальної гематома праворуч, садна обох губ, синця правої навкологлазнічної області. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів (предмета) можливо у строк та за обставин, які вказані ОСОБА_2
- висновком товарознавчої експертизи № 340-135/7 від 17.07.2013 року (а.с. 175-178) відповідно до якого залишкова вартість телефонного апарату «Nokia X1», з урахуванням ознак експлуатації та дефектів на час його відкритого викрадення 28.05.2013 року за умови його вільного ціноутворення на території України може складати 369 грн. 50 коп.
В основу вироку суд покладає показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідків, допитаних в судовому засіданні, висновки судово-медичних експертиз, оскільки вони логічні, послідовні, узгоджуються між собою та іншими доказами, наданими по справі.
Об»єктивних підстав ставити під сумнів показання потерпілих, свідків, інші докази по справі, у суду немає.
Часткове заперечення своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 суд сприймає як обраний ним метод захисту, метою якого є бажання уникнути відповідальності за вчинене.
При встановлених обставинах, оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились:
- у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 ч. 1 КК України;
- у незаконному проникнення до житла, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162 КК України;
- у закінченому замаху на зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчинене повторно, особою, яка вчинила злочин передбачений ст. 153 частина 2 КК України, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 152 КК України;
- у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), скоєному повторно, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд вважає, що така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3. відповідає фактичним обставинам, встановленим судом.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд приймає до уваги: особу обвинуваченого - раніше судимий, не зайнятий суспільно-корисною працею, страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдромом залежності, з приводу чого потребує лікування (а.с. 153), негативно характеризується за місцем проживання (а.с. 152);
ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень - відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ст. 15 ч.2 - ст. 152 ч.2, ст. 186 ч. 2 України відноситься до тяжких злочинів, передбачені ст. 296 ч. 1, ст. 162 ч. 1 КК України - невеликої тяжкості;
обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння;
обставин, що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає,
також суд враховує думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 суворого покарання.
З урахуванням викладеного, обставин справи, відношення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Суд вважає за неможливе признати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки відомості про його особу (не зайнятий суспільно-корисною працею, страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення аналогічних злочинів, характеризується негативно) та обставини справи (обвинуваченим вчинено чотири умисних кримінальні правопорушення, два з яких є тяжкими, всі кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим у стані алкогольного сп»яніння), приводять суд до переконання про можливість його виправлення лише в умовах позбавлення волі.
Суд вважає, що така міра покарання призначена обвинуваченому ОСОБА_3 є достатньою та необхідною для його виправлення.
Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді утримання під вартою суд вважає за необхідне залишити без змін.
Строк відбування показання обвинуваченому ОСОБА_3 належить рахувати з моменту його затримання, тобто з 28.05.2013 року (а.с. 113-117).
Цивільні позови потерпілими. у встановленому законом порядку в даному кримінальному провадженні не заявлені.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати - витрати у зв»язку з проведенням дактилоскопічної та товарознавчої експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2 - ст. 152 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
В силу ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання в вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 28.05.2013 року, тобто з моменту затримання.
Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 733 (сімсот тридцять три) грн. 94 коп.
Речовий доказ (мобільний телефон Nokia X1), переданий під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.М. Рудська