Справа №711/5923/13-к
Провадження №1-кп/711/211/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Піковського В.Ю.,
при секретарі - Мелещенко О.В.,
з участю: прокурора - Луговського І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013250050000522 від 19.02.2013 року відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноярськ РФ, росіянина, гр. України, одруженого, працюючого слюсарем ПП ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_1;
адвоката - ОСОБА_2,
представникА управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області - ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1, у травні 2008 року, умисно, з метою отримання статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а у зв'язку з цим додаткового пенсійного забезпечення, пов'язаного з участю в ліквідації на Чорнобильській АЕС, подав до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації архівну довідку Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 4/19401 від 10.04.2008 року про те, що він в період часу з 02.10.1986 року по 31.10.1986 року був призваний на спеціальні збори до в/ч 44332 та виїжджав на роботу в зону відчуження, достовірно знаючи, що вона що не відповідає дійсності. На підставі вказаної фіктивної довідки, Тимчасовою комісією при Черкаській облдержадміністрації від 22.05.2008 року йому було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, у зв'язку з чим він отримав право на пільги та додаткове пенсійне забезпечення.
Крім цього, у травні 2008 року ОСОБА_1, умисно, з метою отримання додаткового пенсійного забезпечення, пов'язаного з участю в ліквідації на Чорнобильській АЕС, подав до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації архівну довідку Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 2/19401 від 10.04.2008 року про те, що він в період часу з 02.10.1986 року по 31.10.1986 року був призваний на спеціальні збори до в/ч 44332, та виїжджав на роботу в зону відчуження, достовірно знаючи, що вона не відповідає дійсності. На підставі вказаної фіктивної довідки, Тимчасовою комісією при Черкаській облдержадміністрації від 22.05.2008 року йому було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії та посвідчення ліквідатора учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 2) серії НОМЕР_1 с від 04.07.2008 року, яке він, разом із зазначеною фіктивною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації 22.06.2009 року подав до Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах для нарахування пенсії за віком, призначену з заниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та незаконно отримував пенсію в період часу з червня 2009 року по листопад 2012 року.
У травні 2008 року ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання додаткового пенсійного забезпечення, пов'язаного з участю в ліквідації на Чорнобильській АЕС, подав до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації архівну довідку Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 2/19401 від 10.04.2008 року про те, що він в період часу з 02.10.1986 року по 31.10.1986 року був призваний на спеціальні збори до в/ч 44332, та виїжджав на роботу в зону відчуження, достовірно знаючи, що вона не відповідає дійсності. На підставі вказаної фіктивної довідки, Тимчасовою комісією при Черкаській облдержадміністрації від 22.05.2008 року йому було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії та посвідчення ліквідатора учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 2) серії НОМЕР_1 с від 04.07.2008 року, яке 22.06.2009 року він подав до Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах для нарахування пенсії за віком, призначену з заниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в період з червня 2009 року по листопад 2012 року незаконно отримав пенсію на загальну суму 59 542,40 грн., чим завдав Головному Управлінню Пенсійного фонду України в м. Черкасах матеріальних збитків на вказану суму.
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа та за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.09.2013 року, ОСОБА_1, було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, кримінальне провадження в цій частині закрито.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено у обвинуваченні та пояснив суду, що дійсно він у вказаний спосіб заволодів чужим майном шляхом обману, використав підроблену довідку щоб збільшити отримувану пенсію, що завдало значної шкоди потерпілому. Обвинувачений погодився з кваліфікуючими ознаками інкримінованого злочину, прохав суд суворо не карати та повідомив, що завдану шкоду кримінальним правопорушенням компенсував у повному обсязі.
Показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено і умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.
Обираючи покарання ОСОБА_1, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, працює в спортивних секціях, на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий. Суд також врахував, що обвинувачений відшкодував завдані збитки Управлінню пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області, що підтвердив у судовому засіданні представник та те, що прокурор прохав не застосовувати покарання до обвинуваченого, пов'язаного із обмеженням волі.
Згідно ст. 66 КК України, пом'якшуючими обвинуваченого відповідальність обставинами, суд визнає щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що досягнення цілей покарання та виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження його волі, та обґрунтовує доцільне призначити покарання у виді штрафу, наближеного до мінімального розміру санкції статті.
Суд вважає таке покарання справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім - особисте зобов'язання.
Речові докази по справі: письмові матеріали, що містять характеризуючи дані обвинуваченого - залишити при матеріалах кримінального провадження, решту письмових матеріалів залишити за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: В.Ю. Піковський