АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2531/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Мельник І.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Дмитренко М. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Дмитренко М. І.

суддів Бондаренко С. І. , Храпко В. Д.

при секретарі Воропай О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року по справі за заявою Територіальної громади в особі Черкаської міської ради, зацікавлена особа: Третя Черкаська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року Територіальна громада в особі Черкаської міської ради звернулася до суду з вказаною заявою, зазначаючи, що на адресу департаменту ЖКК виконавчого комітету Черкаської міської ради надійшов лист від комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради, з повідомленням про те, що квартира АДРЕСА_1 власник якої ОСОБА_7 помер, квартира опечатана.

Згідно повідомлення КП «ЧООБТІ», квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.02.1993 року, виданого Органом приватизації Соснівського райвиконкому. На підставі ст. 1277 ЦК України та керуючись ст. 278 ЦПК України заявник просив суд направити до Третьої черкаської державної нотконтори письмову вимогу про надання зі Спадкового реєстру відомостей, довідок, які б свідчили про неможливість визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною ОСОБА_7. Визнати відумерлою спадщиною вищевказану квартиру та передати її у власність територіальній громаді м .Черкаси в особі Черкаської міської ради.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року заяву задоволено. Визнано спадщину, яка відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, а саме квартиру АДРЕСА_1 - відумерлою. Вирішено передати у власність заявнику дану квартиру.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обстави, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Приймаючи рішення про задоволення заяви Територіальної громади в особі Черкаської міської ради суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємці за законом та заповітом після смерті ОСОБА_7 відсутні, а отже відповідно до ст. 1277 ЦК України це є підставою для визнання спадщини відумерлою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, та вважає, що суд не в повній мірі з'ясував фактичні обставини по справі, порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до довідки КП «ЧООБТІ» від 25.03.2011 року за ОСОБА_7 на праві приватної власності на житло від 23.02.1993 року зареєстрована квартира АДРЕСА_1. За даними відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси від 04 травня 2011 року смерть ОСОБА_7 зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 1607. З повідомлення Третьої державної нотаріальної контори № 319/01-16 від 25.04.2012 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_7 заяви від спадкоємців про прийняття спадщини або відмову від спадщини до них не подавалися і спадкова справа не заводилася.

Згідно ст. 277 ЦПК України, справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Суд першої інстанції, не залучивши ОСОБА_6 до участі у розгляді справи, порушив принцип змагальності сторін, позбавивши фактично апелянта права доведення своїх прав на спадкове майно її співмешканця.

Згідно ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку не можливо обмежитися доводами апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення підлягає до скасування, і з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст. 1277 ЦК України, яка не підлягає до застосування в даному випадку.

Часом відкриття спадщини є 19 червня 2001 року - день смерті ОСОБА_7

Заявник, звертаючись із заявою про визнання спадщини відумерлою, посилався на норму ст. 1277 ЦК України 2003 року.

Заяви про визнання спадщини відумерлою розглядаються в порядку глави 1 розділу IV ЦПК України.

Положення ст. 1277 ЦК України про те, що в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, застосовується лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності ЦК України з 01 січня 2004 року (ст. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК Української РСР.

Суд першої інстанції не врахував, що ЦК Української РСР не передбачено визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання майна безхазяйним в порядку ст. 137 ЦК Української РСР не подавалася.

Отже, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про задоволення заяви Територіальної громади в особі Черкаської міської ради та визнав спадщину відумерлою.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні поданої заяви.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року по справі за заявою Територіальної громади в особі Черкаської міської ради, зацікавлена особа: Третя Черкаська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні заяви Територіальної громади в особі Черкаської міської ради, зацікавлена особа: Третя Черкаська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня ї проголошення.

Головуючий :

Судді :