АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1589/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3478/2013 Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О.

Доповідач Карнаух П. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді : Карнауха П.М.

Суддів: Пікуля В.П., Чумак О.В.

при секретарі Ткаченко Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київська Русь" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Христофор Транс", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, Фермерського господарства "Міф", ОСОБА_5, третя особа - УДАІ УМВС України в Полтавській області, про звернення стягнення на предмет застави.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів, забезпечення доказів та заміну виду забезпечення позову по справі задоволено.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, Фермерське господарство «Міф», ОСОБА_5.

Забезпечено докази по справі, повторно витребувано завірені належним чином докази з ВДАІ УМВС України в Полтавській області щодо підстав перереєстрації транспортних засобів з ТОВ «Христофор Транс» на ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, Фермерське господарство «Міф» та витребувано копії документів. На підставі яких здійснювалося відчуження транспортних засобів.

Замінено вид забезпечення позову по справі, а саме накладено арешт та заборони використання та відчуження рухомого майна: автомобіль вантажний «Камаз 53212», що належить ОСОБА_3; причіп фургон «СЗАП 83571», що належить ОСОБА_3; автомобіль вантажний «Камаз 53202», що належить ОСОБА_4; причіп бортовий «СЗАП 83571», що належить ОСОБА_4; причіп бортовий «СЗАП 83571», що належить ОСОБА_1; автомобіль вантажний «Камаз 53212», що належить Фермерському господарству «МІФ».

Оголошено в розшук вище перелічені транспортні засоби та передано їх на відповідальне зберігання до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу про забезпечення позову та постанови нову, якою виключити зі складу арештованого майна та заборони використання і відчуження рухомого майна причіп бортовий У/4100, марки «СЗАП 83571», 2003р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що підстав для вжиття заходів для забезпечення позову немає, вимоги заявника є необґрунтованими.

Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення скарги не знаходить.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, 19.04.2013р. Банк звернувся до ОСОБА_2, ТОВ «Христофор Транс» про звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави. Окрім того, Банк звернувся з заявою про накладення арешту на спірне рухоме майно, яка була задоволена судом та постановлена ухвала від 03.07.2013 року про накладення арешту на рухоме майно. Однак, під час розгляду справи в суді було з'ясовано, що заставне рухоме майно в період з 17.04.2013р. по 03.07.2013р. вибуло із володіння ТОВ «Христофор Транс» до осіб, які в подальшому були злучені до участі у справі.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розглді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колеггія суддів, прийшла до висновку, що допускаючи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме, яке належить ОСОБА_1 місцевий суд вірно врахував характер виниклих спірних правовідносин та враховуючи обсяг пред'явлених позовних вимог, прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосовані заходи забезпечення позову не перевищують обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто є співмірними, оскільки арешт накладений в межах заявлених позовних вимог.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та недоведеними.

За таких обставин, враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали судді місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Пікуль В.П.

Чумак О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Карнаух П.М.