ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2013 року місто Севастополь 10 год. 53 хв. Справа №827/2040/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 13 листопада 1998 року ;
представника відповідача - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі - Терницької Наталії Петрівни, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 14 квітня 1998 року, довіреність від 03 вересня 2013 року № 1-21/182,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання незаконними дій посадових осіб відповідача в частині відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану; зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про шлюб, а саме: вказати ім'я по батькові «ОСОБА_1», замість «ОСОБА_1»; зобов'язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополя після внесення змін до актового запису про шлюб видати нове свідоцтво про шлюб ОСОБА_1; стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у сумі 2000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів громадського стану» та правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністретсва юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 безпідставно відмовив у внесенні змін до актового запису про реєстрацію шлюбу.
У ході судового розгляду справи позивач підтримала заявлені позовні вимоги у частині визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії. На задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не наполягала. Пояснила, що вона за паспортом по батькові ОСОБА_1, а її батька звали російською мовою ОСОБА_6, а не ОСОБА_6.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначив, що при реєстрації актів цивільного стану актові записи складаються в присутності заявника, прочитуються заявником та у відповідних графах проставляється його підпис. Тобто позивач під час державної реєстрації шлюбу була ознайомлена зі змістом актового запису про шлюб, у якому було зазначено її по батькові як «ОСОБА_1».
Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 серпня 2012 року позивач звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі зі заявою про внесення змін до актового запису про шлюб, у якій просив внести зміни щодо по батькові дружини «ОСОБА_1».
Підставою для звернення позивача до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі з'явився факт розбіжностей написання по батакові у свідоцтві про шлюб, а саме: «ОСОБА_1», тоді як у інших документах (паспорту, картки фізичної особи-платника податків, договору купівлі-продажу квартири, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягу з Державного реєстру правочинів, свідоцтві про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, довідки Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополі) по батькові позивача зазначено як «ОСОБА_1».
22 серпня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі було відмовлено позивачу у внесені змін до актового запису про шлюб та рекомендовано звернутися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.
04 жовтня 2012 року позивач звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі зі заявою про внесення змін до актового запису про шлюб.
02 листопада 2012 року листом за вих. № 1673/19-02-19 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі було запропоновано позивачу прибути до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі для вирішення питання по суті.
04 грудня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі зі заявою про внесення змін до актового запису про шлюб.
Листом від 31 січня 2013 року за вих. № 03-29/43 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб та порекомендував звернутися до Ленінського районного суду м. Севастополя зі заявою про внесення змін до актового запису або відповідно до статті 256 Цивільно-процесуального кодексу України зі заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
06 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі було складно висновок про відмову у проханні заявниці про внесення змін до актового запису про шлюб від 08 лютого 1997 року № 31, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зміни такого змісту по батькові нареченої з «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» у зв'язку з розбіжностями зібраних документів та відповідно до пункту 2.12 правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.
Вказане рішення мотивовано тим, що в актовому записі про народження заявниці від 08 серпня 1944 року № 302, складеному відділом ЗАГС адміністрації Центрального району Волгограду Російської Федерації на ОСОБА_1 графа по батькові дитини відсутня, ім'я батька російською мовою зазначено - «ОСОБА_6». В актовому запису про шлюб від 07 лютого 1970 року № 288, складеному відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по батькові нареченої російською мовою зазначено - «ОСОБА_1». В актовому запису про розірвання шлюбу від 12 листопада 1991 року № 653, складеному відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по батькові дружини російською мовою зазначено - «ОСОБА_1». Згідно словника-довідника «Власні імена людей», Київ, Наукова думка, 1996 р. існує чоловіче ім'я російською мовою «ОСОБА_6», що українською мовою - «ОСОБА_6» та утворюється жіноче по батькові українською мовою - «ОСОБА_1».
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Відповідно пункту 1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила внесення змін до актових записів) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 2.1 Правил внесення змін до актових записів встановлено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 2.5 Правил внесення змін до актових записів заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається особою, щодо якої складено актовий запис.
Відповідно до пункту 2.6 Правил внесення змін до актових записів разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.12 зазначених Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 2.13 Правил внесення змін до актових записів визначено перелік документів, які є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану. Зокрема, підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 передбачено, що підставою для внесення змін до актового запису є постанова адміністративного суду.
Крім того, підпунктом 2.13.12 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів встановлено, що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
У ході судового розгляду справи встановлено, що 08 лютого 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Нахімовського району м. Севастополя було здійснено державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис від 08 лютого 1997 року № 31 та видано свідоцтво про одруження від 08 лютого 1997 року серії НОМЕР_4. У зазначеному свідоцтві по батькові дружини зазначено як «ОСОБА_1».
Разом з цим, у паспорті серії НОМЕР_2, виданому Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 13 листопада 1998 року, картки фізичної особи-платника податків, свідоцтві про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_1, виданому 10 травня 2002 року, довідки Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя від 01 березня 2013 року № 706, виданими на ім'я позивача, по батькові останньої зазначено як «ОСОБА_1».
У свідоцтві про народження, виданому повторно відділом ЗАГС адміністрації Центрального району Волгограду Російської Федерації 22 жовтня 2012 року, по батькові позивача зазначено російською мовою «ОСОБА_1».
В актовому запису про розірвання шлюбу від 12 листопада 1991 року № 653, складеному відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по батькові дружини російською мовою зазначено - «ОСОБА_1».
Посилання відповідача на словник-довідник «Власні імена людей», Київ, Наукова дума, 1996 р., відповідно до якого чоловіче ім'я російською мовою «ОСОБА_6», що українською мовою - «ОСОБА_6», утворює жіноче по батькові українською мовою - «ОСОБА_1», судом до уваги не приймається, оскільки в актовому запису про народження ОСОБА_1 від 08 серпня 1944 року № 302, складеному відділом ЗАГС адміністрації Центрального району Волгограду Російської Федерації на ОСОБА_1, ім'я батька позивача зазначено російською мовою «ОСОБА_6», а не «ОСОБА_6».
Відповідно до частини першої статті 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я.
При цьому, заборони на зміну по батькові Цивільним кодексом України не встановлено.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 травня 2013 року по справі «Гарнага проти України» зазначив, що регулювання питання зміни по батькові фізичних осіб в Україні має недоліки та містить обмеження, які не відповідають закріпленій законодавством свободі зміни імені, невід'ємною частиною якого є по батькові. Більш того, національні органи, відмовляючи у задоволені відповідної заяви заявниці, не навели достатніх підстав для цієї відмови. Відповідно, Європейський суд встановив, що було порушення статті 8 Конвенції.
Отже, зазначене свідчить про протиправність висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі 06 червня 2013 року про відмову позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб щодо зміни по батькові.
Разом з цим, відповідно до пункту 2.18 Правил внесення змін до актових записів зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, а заява про реєстрацію цих змін, згідно з пунктом 2.1 Правил, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Судом встановлено, що актову запис про реєстрацію шлюбу між позивачем та ОСОБА_5 від 08 лютого 1997 року № 31 було складено відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, а тому саме відділ державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі має право внести зміни до актового запису про шлюб на підставі позитивного висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що просить позивач у позовних вимогах.
Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з викладеним, з метою належного і повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межи позовних вимог та визнати протиправним та скасувати висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 06 червня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про шлюб від 08 лютого 1997 року № 31, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі та зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення у встановленому порядку про внесення змін до актового запису про шлюб від 08 лютого 1997 року № 31, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1, щодо зміни по батькові нареченої з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 06 червня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про шлюб від 08 лютого 1997 року № 31, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення у встановленому порядку про внесення змін до актового запису про шлюб від 08 лютого 1997 року № 31, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі на ОСОБА_5 та ОСОБА_1, щодо зміни по батькові нареченої з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривень 41 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 23 вересня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін