Номер провадження № 22-ц/785/6713/13

Головуючий у першій інстанції: Гуревський В.К.

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О. С.

при секретар: Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2013 року у цивільній справі за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним; за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися: прокурор Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3, з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним; заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення; ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що 08.09.2001 року між ОСОБА_2, ОСОБА_8, з однієї сторони, та ОСОБА_4 з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9. 13.09..2001 року вказана квартира була продана ОСОБА_6, а 12.10.2001 року - ОСОБА_10 Вважають, що внаслідок обману зі сторони ОСОБА_11, який умовив ОСОБА_8 продати квартиру, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 залишились без грошей та без житла.

Представник прокуратури Малиновського району м. Одеси підтримав позовні заяви.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позови підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти пред'явлених позовів.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Рішенням суду у задоволенні позов відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2 принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Джабурії О.В. від 10 лютого 2005 року було відкрито провадження по справі за позовом Прокурора Малиновського районного суду м. Одеси в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 року позови прокурора Малиновського районного суду м. Одеси, в інтересах та ОСОБА_2, ОСОБА_8 було задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5 було задоволено частково - рішення суду скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2008 року було об'єднанн в одне провадження матеріали цивільної справи за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по визнання права власності, виселення, витребування майна із чужого володіння, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності, виселення та вселення зі справою за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по визнання права власності, виселення, витребування майна із чужого незаконного володіння.

09.01.2002 р. прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору від 08.09.2001 р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, та повернення сторін у початковий стан.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2004 р. в задоволенні позову прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_12 ОСОБА_13 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору від 08.09.2001 р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним та повернення сторін у початковий стан відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.01.2005р. рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2004 г. скасовано та справа направлена на новий розгляд.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 року по справі № 1890/2005 уточнений позов прокурора Малиновського району м. Одеси, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 08.09.2001р. між ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, договору купівлі-продажу від 13.09.2001р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_5, договору купівлі-продажу від 12.10.2001р. між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, виселення ОСОБА_7 та вселенням ОСОБА_8 задоволене частково, а саме - визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, укладений 08.09.2001 року між ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4., як укладений внаслідок обману, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Судом роз'яснено позивачам право пред'явлення позову в окремому проваджені до останнього власника про витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до правових позицій Верховного Суду України.

31.08.2005 р. прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_7 і вселення ОСОБА_8. В обґрунтування своїх вимог прокурор Малиновського району в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_8 просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі на підставі того, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 року по справі № 1890/2005, договір купівлі-продажу спірної квартири від 08.09.2001 року між ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 визнаний недійсним, як укладений внаслідок обману, яке набрало чинності, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 мають право витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння, тому що спірна квартира вибула з їх володіння не з їхньої волі обманним шляхом, тому ОСОБА_7 підлягає виселенню, а ОСОБА_8 вселенню в спірну квартиру.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2008 р. рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 липня 2005 р. скасовано, справа направлена на новий розгляд.

Згідно вимог ст. 57 ЦК УРСР 1963 року угода укладена внаслідок, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти, на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого, або за позовом державної чи громадської організації.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25.12.1992 року №13 та від 25.05.1998 року №15) при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволенні при доведеності фактів обману. Під обманом в таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угода шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Як в позові прокурора, так і в позовних вимогах ОСОБА_2, ОСОБА_8 не зазначалося яким чином ОСОБА_4 ввів в оману ОСОБА_14, ОСОБА_8, а вказується, що в оману ОСОБА_2. ОСОБА_8 при укладанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08.09.2001 року ввели ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_18 судом не вирішено питання про залучення зазначених осіб до участі у справі.

За ч. 2 ст. 57 ЦК УРСР 1963 року - якщо угода визнана недійсною по одному із вказаних у ч.1 зазначеної статті підстав, то потерпілому повертається іншою стороною все отримане нею по угоді, а при неможливості повернення отриманого в натурі - повертається його вартість. Ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане нею за угодою, а в разі неможливості повернути отримане в натурі - повернути його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Суд не вирішив питання про наслідки визнання угоди недійсною, про що просили в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_8

У позовах відсутні будь-які посилання на норми матеріального права, обставини якими прокурор і ОСОБА_2, ОСОБА_8 обґрунтовують позовні вимоги з посиланням на ст. 4І8, 57 ЦК УРСР 1963 року в частині визнання недійсними договорів, купівлі-продажу від 13.09.2001 року, 12.10.2001 року укладених між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, не вказують про наслідки визнання зазначених угод недійсними відповідно до вимог ч. 2 ст. 57, 145 ЦК УРСР 1963 року.

Згодом позовні вимоги були уточнені у зв'язку зі смертю ОСОБА_8, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1.

26.11.2001 прокурором Малиновського району м. Одеси року порушена кримінальна справа по факту шахрайства у відношенні ОСОБА_2

Постановою слідчого Малиновського РВ ОДУ УМВД України в Одеській області від 09.11.2004 р. ОСОБА_11 притягнутий по кримінальній справі у якості обвинуваченого за ч. 4 190 КК України, досудове слідство призупинено у зв'язку з розшуком ОСОБА_11.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що не знав і не міг знати добросовісний набувач, власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі, якщо, майно вибуло з володіння власника не з його волі, а іншим шляхом.

На момент продажу ОСОБА_2 своєї квартири ОСОБА_4 діяла ст. 57 ЦК УРСР 1963 p., згідно якої угода укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.

05 вересня 2001 р. подружжя ОСОБА_2 оформили письмовий заказ № 8875 на адресу ОМБТІ та РОН такого змісту: прошу надати довідку-характеристику для продажу однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на фірмовому бланку ОМБТІ та РОН).

Особисто ОСОБА_2 уклала договір з ОМБТІ та РОН на виконання робіт згідно письмового заказу № 8875, заплатила 22,0 грн. за цю роботу (квитанція № 8875.022 від 05 вересня 2001 p.).

Після виконання робіт, на підставі яких була видана довідка-характеристика для продажу житла, ОСОБА_2 продали свою квартиру 08 вересня 2001 р. ОСОБА_4

З ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, а не обміну. Вказаний договір підписаний в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_9, дієздатність сторін перевірено. Згідно пункту 2 Договору продаж квартири вчинено за 23 тис. грн., які продавці повністю одержали від покупця до підписання цього Договору.

Довідка адресного бюро УВС області від 26 жовтня 2001 р. свідчить про те, що ОСОБА_2 були прописані по АДРЕСА_2, виписались з вказаної квартири 28 вересня 2001 р. за адресою: АДРЕСА_3, тобто виписались після продажу.

Згідно відповіді паспортно-міграційної служби Малиновського РВ на адресу завідуючої юридичною консультацією ОСОБА_19 від 29 листопада 2001 р. такого змісту: ОСОБА_2 і ОСОБА_8 виписані 28 вересня 2011 р. по особистій заяві в пос. Лузанівка, АДРЕСА_3, тобто з власної ініціативи.

Згідно акту задатку від 4 вересня 2001 р. ОСОБА_8 отримав 500,0 дол. США завдатку від ОСОБА_5 і, таким чином, зобов'язався продати ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4.

Заява ОСОБА_2 на адресу начальника Малиновського РВ такого змісту (заява від 12 вересня 2001 p.): прошу раніше подану мною заяву від 11 вересня 2001 р. по факту підписаних мною документів на продаж квартири не розглядати і перевірку не проводити, оскільки претензій до ОСОБА_11 та його подруги ОСОБА_16 не маю, всі мої інтереси задоволено, про кримінальну відповідальність попереджена. Стосовно цієї заяви ОСОБА_2 вказала, що вона виконала її під тиском співробітників міліції. Даний факт в судовому засіданні не отримав підтвердження.

В Постанові про притягнення в якості обвинуваченого від 09 листопада 2004 р. слідчого Малиновського РВ Бланковської вказано: ОСОБА_2 продала квартиру ОСОБА_4. Виручені від продажі 23 тис. грн. ОСОБА_2 передала ОСОБА_11,., щоб він купив квартиру в районі Миколаївської дороги.

Допитана в судовому засіданні нотаріус ОСОБА_9 вказала, що текст договору купівлі-продажу від 08 вересня 2001 року був зачитаний ОСОБА_2, перекладений на російську мову, за п. 2 договору продаж вчинено за 23000,0 грн., які отримані повністю ОСОБА_2 до підписання цього договору. Ніяких застережень або непогоджень стосовно змісту договору, розміру вартості об'єкту нерухомості, неотримання коштів за квартиру, ОСОБА_2 нотаріусу не заявляла.

Відповідно до абзацу 1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998р. № 15) при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК України суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволенні при доведеності фактів обману.

Під обманом в таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Щодо вирішення питання про залучення до участі у справі ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_18, оскільки за позовом прокурора в позовних вимогах ОСОБА_2, ОСОБА_8 не зазначається яким чином ОСОБА_4 ввів в оману ОСОБА_14, ОСОБА_8, а вказується, що в оману ОСОБА_2 ОСОБА_8 при укладанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08.09.2001 року ввели саме ці особа, суд виходив з обставин, що не оспорювалися сторонами, що ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_18 не були учасниками оспорюваних договорів, їх права, як осіб, які не приймають участі у справі, не порушуються, доказів їх дій щодо введення в оману ОСОБА_8 до суду не надано.

В позовах прокурора та позовних заявах ОСОБА_2 відсутні будь-які посилання на норми матеріального права, обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Таким чином, до суду стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували недійсність договорів купівлі-продажу від 08 вересня 2001 p., 13 вересня 2001 р. та 12 жовтня 2001 р. і, відповідно, виселення ОСОБА_7 зі спірної квартири та вселення ОСОБА_2

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердила, що при оформленні договору нотаріус її попереджувала про те, що вона вже не буде власником квартири, що ніхто з відповідачів її в оману не вводив, що в оману її ввів Бринза, якому вона повірила.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Судді: Г.О. Косогор

О.С.Комлева