АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1007/11

Номер провадження 22-ц/786/3160/2013

Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М.

Доповідач Лобов О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Одринської Т.В., Петренка В.М.

при секретарі Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (законний представник ОСОБА_3), ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_5), Другої Миргородської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту і зустрічним позовом ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_5), до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, встановлення нікчемності заповіту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним заповіт, складений 15 березня 2010 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що оспорюваний заповіт складений особою, яка внаслідок хвороби не могла усвідомлювати свої дії.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2012 року у зв'язку із смертю відповідача до участі у справі притягнуті його правонаступники: ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які є неповнолітніми.

У вересні 2012 року ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним та нікчемним заповіт, складений 27 березня 2007 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, мотивуючи заявлені вимоги тим, що заповіт складений особою, яка внаслідок хвороби не могла усвідомлювати значення своїх дій, окрім того нікчемність заповіту обумовлена порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 квітня 2012 року обидва позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений: визнаний недійсним заповіт, складений і підписаний 15 травня 2010 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7; позов ОСОБА_4 задоволений частково: визнаний заповіт, складений і підписаний 27 березня 2007 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 нікчемним. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено, скасовані заходи забезпечення позову, вирішене питання про судові витрати.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині задоволених зустрічних позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд не дав належної оцінки суттєвим обставинам, підтвердженим належними доказами, а саме тому, що розбіжності у прізвищі нотаріуса у самому заповіті та реєстрі обумовлені технічною помилкою.

Колегія суддів, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове в разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2007 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори, згідно якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 У заповіті вказане прізвище державного нотаріуса ОСОБА_8, тоді як у реєстрі нотаріальних дій зазначено прізвище державного нотаріуса ОСОБА_9

15 травня 2010 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори Смага Л.Г., згідно якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, його спадкоємцями згідно поданих заяв є неповнолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_4

Згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи №205 від 15 квітня 2013 року на момент підписання заповіту 15 травня 2010 року ОСОБА_6 виявляла ознаки психічної хвороби, яка позбавляла її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тим же висновком експертизи встановлено, що за станом на 27 березня 2007 року ОСОБА_6 виявляла ознаки психічної хвороби, які не позбавляли її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Задовольняючи частково зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності беззаперечних доказів того, що заповіт на ім'я ОСОБА_1 посвічдений 27 березня 2007 року державним нотаріусом ОСОБА_9, а тому слід вважати, що цей заповіт є нікчемним в силу положень ч.1 ст.1257 ЦК України.

З таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним і обґрунтованим у тому разі, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу у відповідності із законом на підставі всебічно і повно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд, зокрема, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст.1233, ст.1234, ст.1247, ст.1248 ЦК України заповіт - це вільне свідоме волевиявлення особи за життя щодо розпорядження належним їй майном на випадок смерті. Заповіт як угода складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, власноруч підписується заповідачем і посвідчується нотріально. Заповіт може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст.1257 ЦК України, частиною першої якої встановлені умови нікчемності заповіту: угода укладена особою, яка не мала на це права, і угода укладена з порушенням вимог щодо її форми та посвідчення.

Наведеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає - у порушення вимог п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам третіх осіб ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також показанням ОСОБА_9, допитаної у якості свідка. Суд першої інстанції, обмежившись указівкою на відсутність беззаперечних доказів, які підтверджують факт посвідчення заповіту 27 березня 2007 року саме державним нотаріусом ОСОБА_9, разом з тим не навів доказів, які б підтверджували протилежне.

Відповідно до вимог ст.1248 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом. Наведенна вимога закону при посвідчені заповіту від 27 березня 2007 року дотримана, що підтверджується світлокопією заповіту (т.1 а.с.16), завіреною світлокопією реєстру нотаріальних дій (т.1 а.с.231 - 232). Форма заповіту відповідає вимогам, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №1/5 від 10 січня 2005 року. Наявна у посвідчувальному написі на заповіті помилка у прізвищі нотаріуса не є порушенням форми чи порядку посвідчення заповіту, яке могло вплинути на волевиявлення спадкодавця, що підтерджується, зокрема положеннями розділу 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджений наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання нікчемним заповіту від 27 березня 2007 року, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції у частині задоволених зустрічних вимог не може залишатися в силі, його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає скасуваню рішення суду першої інстанції про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат на користь позивачів за зустрічним позовом.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ч.1 п.4 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у частині задоволених позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_5) скасувати, ухваливши нове рішення.

ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_5) відмовити за безпідставністю у задоволенні позовних вимог про визнання нікчемним заповіту, складеного і підписаного 27 березня 2007 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5, законного представника ОСОБА_4, 1 614 грн. 70 коп. судових витрат скасувати.

В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді Т.В. Одринська

В.М. Петренко

Копія згідно: суддя О.А. Лобов