ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/637

11.03.08

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

До                       Державного підприємства «Вугілля України»

Про                        стягнення 396207,08 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача     Месеренко Л.С.- представник за довіреністю № 08-30 від 02.01.2008 року; Сапса Т.В.- представник за довіреністю № 08-29 від 02.01.2008 року;

Від відповідача     Пилипчук О.С. - представник за  довіреністю № 11-02/3-Д від 10.01.2008 року; Барановська С.В.- представник за довіреністю № 11-01/5Д від 11.01.2008 року;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»до Державного підприємства «Вугілля «України» про стягнення 396207,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 р. порушено провадження у справі № 37/637, розгляд справи було призначено на 21.01.2008 року о 15-00.

Представники сторін в судове засідання 21.01.2008 року не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року № 37/637 не виконали, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надав клопотання про долучення до матеріал справи довідку № 90 від 12.12.2007 року, яка видана ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»ст. Бурштин на підтвердження оплату позивачем залізничних послуг, пов’язаних з повернення вантажовідправником неякісного вугілля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2008 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надав клопотання про долучення до матеріалів справи довідку № 90 від 12.12.2007 року, яка видана ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»ст. Бурштин на підтвердження оплату позивачем залізничних послуг, пов’язаних з повернення вантажовідправником неякісного вугілля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2008 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2008 року не з’явився, проте через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представники відповідача перебувають у відрядженні. Позивач проти поданого клопотання не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2008 року розгляд справи було відкладено до 25.02.2008 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України

Згідно частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.02.2008 року оголошувалась перерва до 04.03.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача    396207,08 грн. збитків, завданих поставкою вугілля неналежного виробника.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що належним відповідачем по даній справі є ДВАТ «Шахта Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля», оскільки ДВАТ «Шахта Білоріченська»безпідставно зазначило в залізничних накладних постачальником вугілля ДП «Вугілля України».

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.03.2008 року оголошувалась перерва до 11.03.2008 року та 12.03.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.03.2008 року судом за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) було укладено договір поставки № 9-02/1-П (далі – договір), відповідного до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих  напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження –4 напіввагони.

На виконання умов договору з 19 травня по 22 травня та 25 травня 2007 р від ДВАТ Шахта «Білоріченська»(далі - вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними  №№ 49618894 (вагони №№ 68704154, 66711664, 68615822, 68778315, 68568062, 68778869, 68820182, 68744150), 49618896 (вагони №№ 68621416, 67612705, 67683888, 65889164, 60232659), 49618907 (вагони №№ 64547052, 60843679) від 16.05.2007, 49618913 (вагони №№ 60669462, 63507685, 60925518, 64353030, 67181230, 65239550, 65883068, 67900225, 67165969), 49618919 (вагони №№ 64552474, 67905752, 65735706, 60889409, 65735227, 66740010, 65795155, 67613521,68703271, 65234585) від 17.05.2007, 49618921 (вагони №№ 66740457, 65793275), 49618922 (вагони №№ 63487110, 64898687, 67156174, 60666088, 66681255), 49618929 (вагони №№ 67380121, 60924339, 67572982, 65032260, 67885863, 66780149, 66709676) від 18.05.2007, 49618935 (вагони №№ 67858647, 66722000, 60845088), 49618936 (вагони №№ 65516700, 66727835, 67341446, 67145524, 63575492, 67356105, 67663070, 65293847, 67164855, 67895243) від 19.05.2007,   32763001   (вагони   №№  66706730,   65302457,   68750124,   68744770,   68981653), 3013878 (вагон № 67853044), 49618975 (вагони №№ 68529627, 66243577, 65223307, 65297400, 58974484) надійшло вугілля марки ГСШ 0-13.  

Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.

26 квітня 2007 року сторони підписали додаток № 05/07-Б до договору, в якому погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні 2007 року. Серед даного переліку був відсутній такий вантажовідправник, як ДВАТ Шахта «Білоріченська».

При прийманні спірного вугілля позивачем було встановлено, що позивач поставив вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додаткової угоди.

Крім того, було встановлено, що відповідач не виконав умови пункту 3.3. Договору, не надав сертифікат якості та технологічні властивості поставленого вугілля від даного Вантажовідправника, що є грубим порушенням пункту 4.3. Галузевого технічного регламенту 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи», де зазначено, що для поставки палива постачальник надає сертифікати якості палива, передбаченого для поставки, які відповідають технічним вимогам згідно з ДСТУ 4083, ДСТУ 4058 і ГОСТ 5542.

Частиною 1 статті 672 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі - продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати.

Частинами 2, 3 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

Листами №№ 06/1518 від 23.05.2007 та 06/1538 від 25.05.2007 позивач повідомляв Вантажовідправника про відмову від прийняття товару, в зв'язку з тим, що умовами Договору не передбачено поставку вугілля від даного Вантажовідправника та одночасно попереджав про повернення товару.

Вугілля, яке не передбачено умовами Договору з врахуванням Додатку № 05/07-Б від 26.04.2007, відповідно до частини 1-3 статті 690 Цивільного кодексу України було повернуто Вантажовідправнику з 23 травня по 25 травня 2007 року, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ Е35999125, Е35999126 від 23.05.2007, Е35999127 від 24.05.2007 та Е35999130 від 25.05.2007, виданими залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додатку № 05/07-Б від 26.04.2007 року до договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 396207,08 грн., зокрема сплатою залізниці:

-          провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Збірна Донецької залізниці в сумі 308948,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 370737,60 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ Е35999125, Е35999126 від 23.05.2007, Е35999127 від 24.05.2007 та Е35999130 від 25.05.2007 та переліками №№ 41 від 23.05.2007, 36 від 24.05.2007, 34 від 27.05.2007 виданими залізницею;

-          плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 20265,40 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 24318,48 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 971/955 від 23.05.2007, 974/958 від 24.05.2007, 984/968 від 25.05.2007 та переліками №№ 40 від 25.05.2007; 27 від 26.05.2007; 34 від 27.05.2007 виданими залізницею;

-          платою за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 959,17 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 1151,00 грн., що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів №№ 23.05.0287 від 23.05.2007, 24.05.0289 від 24.05.2007 та 25.05.0290 від 25.05.2007 та переліками №№ 40 від 25.05.2007; 27 від 26.05.2007; 34 від 27.05.2007 виданий залізницею;

Таким чином, позивач вважає, що в зв’язку з  неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором, позивач зазнав збитки в розмір 396207,08грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом, на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля невідповідного асортименту та порушення ним вимог договору щодо поставки вугілля вантажовідправником, який не встановлений умовами договору.

Відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на те, що ДП «Вугілля України», здійснюючи постачання вугілля до теплоелектростанцій закуповує вугільну продукцію у вугледобувних підприємств.  Відповідач наголошує, що ДВАТ «Шахта «Білоріченська»безпідставно відвантажила вугілля на адресу Буршитинської ТЕС «ВАТ «Західенерго», оскільки між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська»відсутні будь-які зобов’язання щодо поставки вугілля в травні 2007 року.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, відзначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що ДВАТ «Шахта «Білоріченська»направляла вугілля за накладними № № 49618894, 49618896, 49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935, 49618936, 3013878, 49618975, 32763001 у відповідності до договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська»щодо постачання вугільної продукції. Згідно даного договору ДВАТ «Шахта «Білоріченська»є постачальником, а ДП «Вугілля України»- покупцем вугілля.

Суд відзначає, що у відповідності до п. 2.6 договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року ДП «Вугілля України»та ДВАТ «Шахта «Білоріченська»погодили, що постачальник зобов’язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки»залізничних накладних відмітку «у власність ДП «Вугілля України»договір № ___ від ___ р. для ВАТ_____ згідно договору №_____ від ____, а також назву та місце знаходження постачальника.

Крім того, у відповідності до п. 2.6 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року позивач та відповідач також погодили, що ДП «Вугілля України»зобов’язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки»залізничних накладних відмітку «у власність ДП «Вугілля України»договір № ___ від ___ р. для ВАТ_____ згідно договору №_____ від ____, а також назву та місце знаходження постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання даних умов договорів в залізничних накладних № № 49618894, 49618896, 49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935, 49618936, 3013878, 49618975, 32763001 зазначено:  «у власність ДП «Вугілля України»договір № 31-07/2-ЕН від 01.05.2004 року для ВАТ «Західенерго»згідно договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року. Платником за даними залізничними накладними визначено ДП «Вугілля України».

Судом встановлено, що єдиним постачальником вугілля для ВАТ «Західенерго»є ДП «Вугілля України», в свою чергу ДВАТ «Шахта «Білоріченська»є лише вантажовідправником, а тому відповідальність перед позивачем щодо поставки вугілля, яке не відповідає вимогам договору, має нести саме відповідач, а не вантажовідправник. В свою чергу відповідач не позбавлений права звертатись до ДВАТ «Шахта «Білоріченська»щодо стягнення завданих збитків, в зв’язку з неналежним виконанням останнім умов договору № 31-07/2-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між  відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська».

За таких обставин, суд відзначає, що твердження відповідача про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі є безпідставними та необґрунтованими.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до пункту 6.4 договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв’язку з виконанням договору поставки, повинні розв’язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства. Якщо досудове врегулювання спору не призвело до розв’язання суперечностей, сторона, яка вважає  себе потерпілою, має право звернутись  до господарського суду за місцем знаходження відповідача у порядку, встановленому законодавством.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія на загальну суму 396207,08 грн. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.   

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з’ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання, однак на нього покладено обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято відповідачем   без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у   порушенні зобов’язання за Договором № 9-02/1-П від 01.02.2007 року.

Отже судом встановлено,  що відповідач не виконав належним чином зобов‘язання перед позивачем щодо поставки вугілля належного асортименту.

Про наявність причинного зв‘язку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов’язання щодо поставки вугілля належної асортименту, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов щодо стягнення збитків в розмірі 396207,08грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 224 Господарського кодексу   України,   ст. ст. 623, 672, 690, 918   Цивільного  кодексу України, ст. ст.  32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь  Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 396207 (триста дев’яносто шість тисяч двісті сім) грн. 08 коп. завданих збитків, 3962 (три тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 07 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.08.2008 року