ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2013 р.Справа № 924/648/13

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі суддів: головуючий Муха М.Є., Танасюк О.Є., Димбовський В.В. розглянувши матеріали

За позовом Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький

до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю

до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький

про скасування свідоцтва про право власності

до Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області:

- Федерації професійних спілок України м. Київ

- Навчально - культурного центру "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький

про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради

Представники сторін:

позивача: Крамар А.В. - за довіреністю від 13.12.10р. № 02-15-1299

третьої особи: Краєвський В.М. - за довіреністю від 01.05.13р.

Дячук Г.Г. - директор підприємства

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Яковлев А.В. - за довіреністю від 27.05.13р. № 01-19-126

третіх осіб: Іващенко П.П. - за довіреністю від 27.05.13р. № 45 - представник Навчально - культурного центру "Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області

відповідача 3 : не з'явився

за участю Рибачук О.Г. - старшого прокурора відділу прокуратури міста Хмельницького

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду в якому із врахуванням заяви про зміну предмету позову, яка судом прийнята, просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000 року зареєстроване в реєстровій книзі за №729 та визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 м2 та ринковою вартістю 9 153 900 грн., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та надав суду пояснення з приводу заяв третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, а також з приводу заяви про застосування строків позовної давності в якому зазначив наступне. Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зауважує, що відомості про протиправне набуття права власності на приміщення їдальні по вул. Соборній, 55 Федерацією профспілок Хмельницької області позивачу стало відомо після прийняття 18.09.2012р. господарським судом Хмельницької області рішення по справі №16/2/6/71-Н, під час розгляду якої було встановлено чіткий хронологічний порядок подій, результатом яких стала передача приміщення їдальні в комунальну власність. Тому, на підставі вищевикладеного, вважає, що немає обґрунтованих підстав для застосування по даній справі строків позовної давності. наголошує, що вищевказаним рішенням суду області від 18.09.2012р, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013р. встановлено факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. А безпосередньо в постанові ВГСУ від 28.02.2013р. зазначено, що "на момент прийняття спірного рішення у 2000 році приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності...", тобто судом ця обставина досліджувалась, наслідком чого було встановлення даного факту.

Прокурором в судовому засіданні подано додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких останній зазначив, що вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 року №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю стосуються відповідача 1, а саме виконавчого комітету Хмельницької міської ради, яким видано незаконне рішення; вимога щодо скасування свідоцтва про право власності від 28.03.2000 року стосується відповідача 3, саме Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, яким видано вказане свідоцтво та вимога щодо визнання права власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на 3-х поверхове приміщення їдальні корисною площею 848 м2 грн., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55 стосується Федерації професійних спілок Хмельницької області, яка на даний час володіє спірним приміщенням. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це праве оспорюється або не визнається іншою особою. Враховуючи положення вказаної статті звертає увагу суду, що право власності територіальної громади на вищевказане приміщення оспорюється колективним підприємством "Їдальня № 33", так як на даний час Господарським судом Хмельницької області зупинено провадження по справі № 6/4/358 зазначеного підприємства про визнання права власності на 66\100 приміщення їдальні по вул. Соборній, 55 в м. Хмельницькому. Наголошує, що внаслідок прийняття незаконного рішення та оформлення на його підставі права власності на спірне приміщення Федерацією професійних спілок Хмельницької області, з комунальної власності вибуло приміщення корисною площею 848 м2, яке Хмельницькою міською радою могло використовуватися на користь територіальної громади.

Поряд із цим прокурором подано клопотання в порядку ст.22 ГПК України в якому останній просить при вирішенні спору по суті враховувати балансову вартість 3-х поверхової будівлі їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, а не ринкову, оскільки остання вказана у заяві про зміну предмету позову помилково. Клопотання судом приймається та задовольняється.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колективне підприємство "Їдальня 33" в письмовій позиції та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та із врахуванням ст.35 ГПК України зазначають, що в процесі розгляду справи № 16/2/6/71-Н Рівненським апеляційним господарським судом (постанова від 24.12.12р.) та Вищим господарським судом України (постанова від 28.02.13р.) встановлені факти і обставини за яких, були порушені права та законні інтереси територіальної громади міста Хмельницького. Позов просять задоволити.

Відповідач 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. У направленому на адресу суду відзиві на позов позовні вимоги підтримує з наступних підстав. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 р. № 223-А було оформлено за Федерацією профспілок Хмельницької області право власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 55 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55. Зазначає, що на момент прийняття рішення виконавчий комітет Хмельницької міської ради діяв в межах своїх повноважень у відповідності до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керувався чинним на той час законодавством на підставі наданих заявником матеріалів. Вказує, що на сьогодні підтверджується право власності Хмельницької міської ради на 3-поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м та ринковою вартістю 25951100 грн., введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980 року, що розташована по вул. Соборній, 55 в м. Хмельницькому. Так рішенням господарського суду області від 18.09.12р. по справі №16/2/6/71-Н за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок Хмельницької області, навчально-культурного центру "Побужжя", виконавчого комітету Хмельницької міської ради, комунального підприємства "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" про визнання частково недійсним рішення виконкому від 23.03.2000р. № 223-А, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28.03.2000 р. і визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю по вул. Соборній. 55 в м. Хмельницькому було встановлено факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. Звертає увагу, що відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Просить розглядати справу без участі представника.

Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Направив на адресу суду клопотання про розгляд справи буз участі представника. Крім того, в клопотанні зазначив про визнання позову із підстав викладених у ньому.

Відповідач 3, представник відповідача 3 в судовому засіданні проти позову заперечують. В наданій суду письмовій позиції із посиланням на Закон України „Про прокуратуру", рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, постанови пленуму ВГСУ від 23.03.12р. № 7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчим господарським судам" вважає, що прокуратура м. Хмельницького не мала права на подачу позовної заяви в інтересах Хмельницької міською ради, оскільки інтереси держави не порушено та загрози їх порушенню немає. Зазначає, що в даній справі не може бути взято до уваги рішення суду області у справі № 16/2/6/71-Н та застосовано приписи ст. 35 ГПК України, оскільки позивач не був учасником вказаної справи так як неодмінною умовою застосування ч.2 ст. 35 ГПК України є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи. Зауважує, що прокуратурою не надано доказів про джерела фінансування позивачем утримання оспорюваного майна та про передачу його відповідачем 3 у комунальну власність. Зазначає, що позивачу ще в 2000 році було відомо про підготовку до оформлення права власності на предмет спору та про його оформлення. Крім того, Хмельницька міська рада не була позбавлена права звернутись до суду про скасування оспорюваного рішення.

Поряд із цим в судовому засіданні 12.06.13р. представником було подано заяву про застосування строків позовної давності в якій зазначено, що право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею зареєстровано за відповідачем 3 у 2000 році, і прокуратура м. Хмельницького, як орган, що здійснює нагляд за дотриманням законодавства, повинен був дізнатись про оформлення права власності ще у 2000 році, але позов було подано лише в травні 2013 року. Вважає, що строк позовної давності сплив ще 27.03.01р. Звертає увагу суду, що в червні 2009 року прокуратурою м. Хмельницького за зверненням КП „Їдальня № 33" проводилась перевірка за фактами, вказаними в позовній заяві. Також відмічає, що відповідно до листа № 5052-09 від 08.12.09р. прокуратура м. Хмельницького вступила в процес по справі № 6/71-Н на стороні Фонду державного майна України. З огляду на зазначене, відповідач 3 вважає, що прокуратура мала можливість і перевірила всі матеріали, що стосуються будівництва та оформлення права власності на предмет спору у випадку виявлення порушень мала всі підстави для звернення із позовом до суду. Просить відмовити в позові за спливом строку позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Федерація професійних спілок України та її повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечують. У відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги прокуратури ґрунтуються лише на описовій частині рішення господарського суду по справі №16/2/6/71-Н від 18.09.2012, що на думку третьої особи є неправильним, оскільки неодмінною умовою застосування ч. 2 ст. 35 ГПК України є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, в справі №16/2/6/71-Н, що розглядалась господарськими судами предметом позову було визнання 3-х поверхової будівлі державною власністю в особі Фонду державного майна України, якому в позові було відмовлено з підстав недоведеності обставин. В даному випадку позивачем є Хмельницька міська рада, яка відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України набула статус позивача, предметом спору є визнання 3-х поверхової будівлі за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, на яку покладається доведення обставин передання спірного майна до комунальної власності м. Хмельницького та його приймання останньою. А це, як вважають, зовсім інші докази на які сторони не посилались, Хмельницька міська рада участі в справі № 16/2/6/71-Н не приймала, а тому відповідно і частина 2 статті 35 ГПК України застосовуватись не може. Також звертають увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази про передачу Федерацією профспілок Хмельницької області та прийняття Хмельницькою міською радою в комунальну власність спірного майна. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 року № 223-А вказують, що пункт 15 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надає право міським радам скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції і законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її компетенції.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 42 цього ж Закону рішення ради та її виконавчого комітету підписує міський голова. Вважають, що Хмельницькій міській раді було ще у 2000 році відомо про підготовку до оформлення права власності на предмет спору та про його оформлення. Наголошують, що Хмельницька міська рада мала всі права звернутись до судових органів з позовом про скасування рішення міськвиконкому. Крім того, зауважують, що позивачем пропущено строки позовної давності для звернення із позовом до суду. У позові просять відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Навчально - культурного центру "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області в письмовому відзиві та представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що відповідно до висновку про ринкову вартість будівель, що належить Федерації профспілок та розташовані в м. Хмельницькому по вул. Соборній, 55 зробленому ТОВ "Експерт" ринкова вартість приміщення їдальні площею 862кв.м станом на 31.03.08р. становила 5396300грн., а не 25 951 100грн. як вказано прокурором. Крім того, відповідач 3 вважає, що позивач звернувся з даним позовом до суду по закінченню строку позовної давності, який встановлений ст.71 ЦК УРСР (ст.257 ЦК України). За загальним правилом цей строк застосовується до захисту всіх цивільних прав незалежно від статусу уповноваженого суб'єкта та характеру спірних правовідносин. ЦК України і є законом прямої дії.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

23.02.2000 р. виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення №223-А від 23.03.2000 р. про оформлення права власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 57 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55 за Федерацією профспілок Хмельницької області. В пунктах 2, 3 рішення зазначено: Бюро технічної інвентаризації підготувати свідоцтво про право власності і провести реєстрацію вказаних в п.1 об'єктів нерухомого майна; Управлінню житлово-комунального господарства посвідчити оформлені бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності.

28.03.2000 р. видано Свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею, яким міське виробниче управління житлово-комунального господарства посвідчило, що об'єкт, який розташований в м. Хмельницькому за адресою вул. Соборна, 55, в цілому складається з двох споруд, належить Федерації профспілок Хмельницької області на праві колективної власності. Об'єкт за адресою вул. Соборна, 55 в м. Хмельницькому зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, про що внесено запис в реєстрову книгу за №729.

Як слідує із свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради від 23.03.2000рю №223-А, власником даного майна визначено Федерацію профспілок області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.09.12р. у справі №16/2/6/71-Н за позовом Фонду державного майна України, м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - колективного підприємства „Їдальня №33" м. Хмельницький до Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький, Навчально-культурного центру „Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький, Комунального підприємства „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" м. Хмельницький, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Федерація професійних спілок України, м. Київ про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; скасування державної реєстрації права власності, здійсненої Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.2000 р. за № 729; визнання права власності за державою в особі Фонду державного майні України на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980 р., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55 - у позові відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.12р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.13р. дане рішення залишено без змін.

В межах розгляду справи №16/2/6/71-Н встановлено судом, що на підставі постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.1981р. (протокол № 7), складено акт, за яким облпрофкурси передали, а Хмельницький трест їдалень прийняв приміщення їдальні з інвентарем. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 28.03.1983 року Хмельницький трест їдалень ліквідовано та створено Хмельницьке міське об'єднання громадського харчування управління громадського харчування Хмельницького облвиконкому (з правами правонаступництва). Рішенням Хмельницького облвиконкому №204 від 1989 року, міське об'єднання громадського харчування ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому виробничо-торгівельному об'єднанню громадського харчування, в склад якого входили всі заклади громадського харчування м. Хмельницького та області, підпорядковані Міністерству торгівлі УРСР, в тому числі відомчі (на заводах, фабриках, в державних установах, навчальних закладах, школах, в організаціях і т. п.), в тому числі і спірне приміщення їдальні. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 21.11.1991 року за № 99 „Про передачу державного майна, що перебуває у віданні Міністерства торгівлі України, передано відомчі заклади закритої мережі громадського харчування відповідним організаціям, а підприємства відкритої мережі громадського харчування передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади та відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 22 від 19.02.1992 року, обласне виробничо-торгівельне об'єднання громадського харчування ліквідовано. Рішенням виконкому від 20.02.1992 року за № 55 „Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста". (п. 1) надано повноваження на прийняття для розпорядження у управління комунальною власністю міста відділам і управлінням міськвиконкому. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням проводити з погодженням міськвиконкому згідно додатку № 1. Відповідно до додатку № 1 до рішення № 55 від 20.02.1992 року, до складу підприємств, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торгівельного об'єднання громадського харчування.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок, що зазначеними рішеннями підтверджується факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади.

При цьому судом касаційної інстанції підтверджено правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, що станом на 1990 р. спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 р., (рішення та свідоцтва), встановлено, що приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Зважаючи на викладене прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду, згідно якого, із врахуванням зміни предмету позову, прийнятої судом, просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55;

- скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р. зареєстроване в реєстровій книзі за № 729;

- визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559 059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Досліджуючи подані сторонами докази, оцінюючи їх в сукупності на відповідність норм чинного законодавства та фактичним обставинам справи, судом до уваги приймається наступне:

Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.

Судом враховується, що обраний прокурором в інтересах позивача спосіб захисту порушеного права цілком відповідає і узгоджується з приписами ст.15 та ст.16 ЦК України.

В судовому засіданні 12.06.13р. представником відповідача 3 було подано заяву, а третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 останню підтримано про застосування строків позовної давності в якій зазначено, що право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею зареєстровано за відповідачем 3 у 2000 році, і прокуратура м. Хмельницького, як орган, що здійснює нагляд за дотриманням законодавства, повинен був дізнатись про оформлення права власності ще у 2000 році, але позов було подано лише в травні 2013 року. Вважає, що строк позовної давності сплив ще 27.03.01р. Звертає увагу суду, що в червні 2009 року прокуратурою м. Хмельницького за зверненням КП „Їдальня № 33" проводилась перевірка за фактами, вказаними в позовній заяві. Також відмічає, що відповідно до листа № 5052-09 від 08.12.09р. прокуратура м. Хмельницького вступила в процес по справі № 6/71-Н на стороні Фонду державного майна України. З огляду на зазначене, відповідач 3 вважає, що прокуратура мала можливість і перевірила всі матеріали, що стосуються будівництва та оформлення права власності на предмет спору у випадку виявлення порушень мала всі підстави для звернення із позовом до суду.

При розгляді даного клопотання судом враховується, що згідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дні коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З огляду на те, що саме в ході розгляду справи №16/2/6/71-Н встановлено факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади, то позивач дізнався про порушення свого права після винесення рішення у даній справі 18.09.13р. яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.12р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.13р. Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором та позивачем не пропущено строк для звернення із позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55 судом приймається до уваги наступне:

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється розділом ІІ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні". Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

За змістом ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.

У відповідності до ст.9 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Частиною 2 ст.20 ГК України, як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання, передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом цієї норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом зважається на те, що в межах розгляду справи №16/2/6/71-Н встановлено судом, що на підставі постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.1981р. (протокол № 7), складено акт, за яким облпрофкурси передали, а Хмельницький трест їдалень прийняв приміщення їдальні з інвентарем. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 28.03.1983 року Хмельницький трест їдалень ліквідовано та створено Хмельницьке міське об'єднання громадського харчування управління громадського харчування Хмельницького облвиконкому (з правами правонаступництва). Рішенням Хмельницького облвиконкому № 204 від 1989 року, міське об'єднання громадського харчування ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому виробничо-торгівельному об'єднанню громадського харчування, в склад якого входили всі заклади громадського харчування м. Хмельницького та області, підпорядковані Міністерству торгівлі УРСР, в тому числі відомчі (на заводах, фабриках, в державних установах, навчальних закладах, школах, в організаціях і т. п.), в тому числі і спірне приміщення їдальні. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 21.11.1991 року за № 99 „Про передачу державного майна, що перебуває у віданні Міністерства торгівлі України, передано відомчі заклади закритої мережі громадського харчування відповідним організаціям, а підприємства відкритої мережі громадського харчування передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади та відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 22 від 19.02.1992 року, обласне виробничо-торгівельне об'єднання громадського харчування ліквідовано. Рішенням виконкому від 20.02.1992 року за № 55 „Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста". (п. 1) надано повноваження на прийняття для розпорядження у управління комунальною власністю міста відділам і управлінням міськвиконкому. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням проводити з погодженням міськвиконкому згідно додатку № 1. Відповідно до додатку № 1 до рішення № 55 від 20.02.1992 року, до складу підприємств, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торгівельного об'єднання громадського харчування.

Судом у справі №16/2/6/71-Н зроблено висновок, що зазначеними рішеннями підтверджується факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади.

При цьому судом касаційної інстанції підтверджено правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, що станом на 1990 р. спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 р., (рішення та свідоцтва), встановлено, що приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Разом із тим судом звертається увага, що відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, відповідно до п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18, не потребують доказування преюдиційні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Однак, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (постанова РАГС від 14.11.12р. у справі № 15/5025/650/12).

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на викладене, суд оцінивши надані сторонами докази прийшов до висновку, що виконавчим комітетом Хмельницької міської ради рішення від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55 прийняте без достатніх підстав та з порушенням права власника Хмельницької міської ради на приміщення їдальні.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи зазначене позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р. зареєстрованого в реєстровій книзі за № 729 то така вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, прийнятого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню зважаючи на визнання незаконним та скасування рішення від 23.03.2000р. №223-А в оспорюваній частині.

При цьому скасуванню підлягає свідоцтво у повному обсязі, оскільки часткове скасування свідоцтва не передбачено приписами чинного законодавства.

Поряд із зазначеними вище вимогами прокурор в інтересах позивача просить також визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559 059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Судом враховується, що відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом приймається до уваги, що підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.

На підтвердження свого права власності на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, прокурор і позивач посилаються на матеріали господарської справи №16/2/6/71-Н, в межах розгляду якої відповідачем 3 надавались докази на підтвердження права власності останнього на спірне майно.

При цьому в результаті дослідження зазначених доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про наявність факту вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. Судом касаційної інстанції підтверджено правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, що станом на 1990 р. спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 р., (рішення та свідоцтва), встановлено, що приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи, що станом на 1990 р. спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, те, що на момент прийняття спірних рішень у 2000 р., (рішення та свідоцтва), приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності, а також на те, що відповідачем 3, який оспорює право власності на спірний об'єкт позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у останнього права власності на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55 з 2000 року, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог прокурора та позивача в частині визнання права власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Доводи відповідача 3 судом не приймаються до уваги з підстав наведених вище.

Судові витрати по справі покладаються на відповідачів у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Стягнути з виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький вул. Гагаріна, 3 (код ЄДРПОУ 04060772) в доход державного бюджету, одержувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунок отримувача 31218206783002, по коду бюджетної класифікації 22030001 судовий збір у розмірі 1 147 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень ).

Видати наказ.

Позов Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький про скасування свідоцтва про право власності задовольнити.

Скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р. зареєстроване в реєстровій книзі за № 729.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький вул. Проскурівська,1, ( код ЄДРПОУ 03356163 ) в доход державного бюджету, одержувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунок отримувача 31218206783002, по коду бюджетної класифікації 22030001 судовий збір в розмірі 1 147 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень).

Видати наказ.

Позов Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області: Федерації професійних спілок України м. Київ, Навчально - культурного центру "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні задовольнити.

Визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Стягнути з Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький в доход державного бюджету, одержувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунок отримувача 31218206783002, по коду бюджетної класифікації 22030001 судовий збір у розмірі 11 181, 18 грн. (одинадцять тисяч сто вісімдесят одну гривню 18коп. ).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 27.09.2013р.

Головуючий суддя М.Є. Муха

Суддя О.Є.Танасюк

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу 1 (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу 2 ( Управлінню ЖКГ Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1 ), 4 - третій особі (Федерації професійних спілок України м. Київ майдан Незалежності,