ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/10

18.02.08

За позовом  До Про

Закритого акціонерного  товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» Акціонерного товариства закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ» стягнення 105 443,33 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.  

Представники сторін:

Від позивача Від відповідача

П’ясецький П.Г. –представник за довіреністю № 22/152 від 24.01.2008 року; Карпук І.Л.- представник за довіреністю № 182 від 04.04.2007 року;

   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного  товариства «Енергогенеруюча компанія «Укр –Кан Пауер»до Акціонерного товариства закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ»про стягнення 105 443,33 грн.

Під час розгляду справи, позивач змінив назву на Закрите акціонерне  товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та статутом , а отже вірним найменуванням позивача слід вважати Закрите акціонерне  товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008 р. порушено провадження у справі № 37/10, розгляд справи було призначено на 18.02.2008 року о 12-00.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого борг було сплачено до порушення провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з розглядом справи № 12/123 в Окружному адміністративному суді м. Києва за позовом Петросяна О.К. до КМ України про визнання незаконним в частині Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженої постановою КМ України від 10.07.2006 року № 955.

Судом подане клопотання було відхилено.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2003 року між Закритим акціонерним  товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр –Кан Пауер»(яке в подальшому було перейменовано на Закрите акціонерне  товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль») (далі- енергопостачальна компанія) та Акціонерним товариством закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ» було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460132 (договір),  відповідно до умов якого  (пункт 1.1) позивач зобов’язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар –теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах договору.

Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував свій обов’язок щодо оплати отриманого товару, в зв’язку з чим у відповідача за листопад 2007 року виникла заборгованість в розмірі 105 443,33 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. Відповідно до пункту 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення від позивача не пізніше 28 числа поточного місяця, отже тільки після отримання платіжного доручення відповідач сплачує встановлений платіж до 28 числа поточного місяця.

В судовому засіданні встановлено, що  станом на 01.11.2007 року у відповідача була переплата за спожиту теплову енергію в розмірі 1 749,93 грн., що визнається та не оспорюється  сторонами.

В листопаді 2007 року відповідачем було спожито 512,0 ГКал теплової енергії вартістю 105 443,33 грн.

07.11.2007 року та 07.12.2007 року відповідач перерахував позивачу 103 693,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 978 від 07.11.2007 року, № 1035 від 07.12.2007 року, копії яких долучені до матеріалів справи, тобто покупець в повному обсязі розрахувався з енергопостачальною компанією за спожиту теплову енергію,

З вищевикладеного вбачається, що відповідач належним чином виконав умови договору щодо оплати отриманої теплової енергії у гарячій воді і на момент звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості (23.01.2008року)  Акціонерним товариством закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ»вже перераховано позивачу суму за спожиту теплову енергію в розмірі 105 443,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду припису ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковою умовою для звернення до суду є порушення прав та інтересів. Разом з тим, звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач не вказав та не довів суду, які саме  права позивача порушені з боку відповідача, та в чому полягають ці порушення. Судом не встановлено будь-яких порушень прав позивача з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води в листопаді 2007 року за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460132.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України,  суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Закритого акціонерного  товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»щодо стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ»заборгованості в розмірі 105 443,33 грн. за листопад 2007 року згідно договору № 460132.

Відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 14.03.2008 року