ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.11.06 р. Справа № 26/258пд
Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (м. Донецьк)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Містпромрезерв” (м. Донецьк) та
Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький центр технічного обслуговування металопереробчого обладнання з програмним забезпеченням” (м. Донецьк)
про визнання недійсним договору постачання від 08.04.05р. на загальну суму 6962грн. 52коп.
за участю
прокурора
представників сторін
від позивача: представник не з’явився
від першого відповідача: представник не з’явився
від другого відповідача: Чурков В.І.- директор, Посвістак М.В. за дов. від 14.09.06р. №19.
СУТЬ СПОРУ:
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька (м. Донецьк), далі за текстом ДПІ, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Містпромрезерв” (м. Донецьк) - далі ТОВ „Містпромрезерв”, та Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький центр технічного обслуговування металопереробчого обладнання з програмним забезпеченням” (м. Донецьк) – далі ТОВ „Донецький ЦТО” про визнання недійсним договору постачання № б/н від 08.04.05р. на суму 6962грн. 52коп., укладеного між відповідачами за ст.. 49 ЦК УРСР та стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” отриманих за договором коштів у сумі 6962грн. 52коп. на користь ТОВ „Донецький ЦТО”, а з ТОВ „Донецький ЦТО” на користь держави грошовий еквівалент отриманих товарів у сумі 6962грн. 52коп.
Заявою від 20.09.06р. № 14085/10/10-013 позивач поточнив позовні вимоги та просить: визнати недійсним договору постачання № б/н від 08.04.05р., укладений між ТОВ „Містпромрезерв” та ТОВ „Донецький ЦТО” за ст. 207, 208ГК України; зобов’язати стягнути на користь ТОВ „Донецький ЦТО” з ТОВ „Містпромрезерв” кошти у сумі 6962грн. 52коп.; стягнути з ТОВ „Донецький ЦТО” на користь держави грошовий еквівалент у сумі 6962грн. 52коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
08.04.05р. між відповідачами укладено договір постачання № б/н від 08.04.05р. на суму 6962грн. 52коп. у тому числі ПДВ у сумі 1160грн. 42коп., згідно якого ТОВ „Містпромрезерв” зобов’язується передати у власність, а покупець ТОВ „Донецький ЦТО” – прийняти та оплатити комплектуючі згідно накладних, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Сторони виконали зобов’язання за договором постачання у повному обсязі на суму 6962грн. 52коп., що підтверджується рахунком № б/н, від 08.04.05р., накладною від 11.04.05р. № 1145, податковою накладною від 11.04.05р. № б/н, платіжним дорученням від 21.04.05р. №75, випискою руху коштів на розрахунковому рахунку ТОВ „Містпромрезерв” за період з 18.04.05р. по 21.04.05р.
Згідно вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.05р., який набрав чинності, директор ТОВ “Містпромрезерв” Попович Р.В. був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Попович Р.В. у квітні 2005р. діяв навмисно, переслідуючи корисну мету злочинного збагачення, вступив у попередню змову з особами, що планували отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, що працюють у „тіньовій” економіці по конвертації коштів. У вчиненому Попович Р.В. зізнався і визнав свою вину в організації підприємства в інтересах третіх осіб з метою здійснення незаконної, протиправної інтересам держави та суспільства діяльності з наміром подальшого злочинного збагачення.
Позивач вважає, що якщо судом вже встановлено, що реєстрація підприємства ТОВ “Містпромрезерв” та його уся подальша діяльність мала протиправний намір, що підтверджується вироком суду, то при здійсненні спірної угоди ТОВ “Містпромрезерв” також мало намір, що суперечить інтересам держави та суспільства та кваліфікований судом як злочин.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що спірний договір укладений з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним за ст. 207, 208 ГК України. Мету суперечну інтересам держави та суспільства переслідувало ТОВ “Містпромрезерв”.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду.
ТОВ „Донецький ЦТО” у відзиві на позовну заяву від 14.09.06р. №14/1, від 21.09.06р. № 18/1 проти позову заперечує, вважає умисел ТОВ “Містпромрезерв” на укладання договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, недоведеним.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Вироком суду встановлено, Попович Р.В. скоював фіктивне підприємництво, у зв’язку з чим його дії кваліфіковано за ст. 205 ч.2 КК України як навмисні дії, що відображались у створенні та придбанні суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Отже вироком встановлено, що мали місце півні дії – фіктивне підприємництво. У зазначеному вироку не йдеться про визнання усієї діяльності ТОВ „Містпромрезерв” такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Таким чином посилання ДПІ на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.05р. не може бути достатнім доказом визнання спірного договору недійсним.
Визнання директора ТОВ „Містпромрезерв” винним у скоєні злочину передбаченого ст. 205 ч.2 КК України – тобто у фіктивному підприємництві не є підставою вважати спірний договір укладеним з метою яка суперечить інтересам держави та суспільства.
Вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.05р. був прийнятий пізніше ніж був укладений спірний договір, а також у вироку відсутні докази набрання ним законної сили.
Відповідно до ст. 208 ГК України, правові наслідки визнання угоди такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та недійсною, можуть бути застосовані у вигляді стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” на користь ТОВ „Донецький ЦТО” коштів отриманих за договором, а з ТОВ „Донецький ЦТО” у доход держави – майна отриманого за угодою.
ДПІ також не надало належних та допустимих доказів, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 3 від 28.04.1978р. „Про укладання угоди з метою яка суперечить інтересам держави та суспільства”.
ТОВ “Містпромрезерв” відзив на позов не представило, представника у судове засідання не направило, у відповідності зі ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
08.04.05р. між ТОВ „Містпромрезерв” та ТОВ „Донецький ЦТО” укладено договір постачання № б/н від 08.04.05р. Згідно даного договору ТОВ „Містпромрезерв” зобов’язалось поставити, а ТОВ „Донецький ЦТО” прийняти та оплатити комплектуючі згідно специфікації (додаток №1 до даного договору), а саме: реле РПГ-10-24в у кількості 20шт., реле РПШ-8-2510-24в у кількості 15шт., датчик ВЕ178Ф5 z2500 у кількості 4шт., роз’єм 2РМ271П у кількості 2шт., пульт виносний УЧПУ 2101 у кількості 1шт., комплект м/с пам’яті ЦМД (у т.ч. м/с К160РЦ11А - 1шт та КМ1613РТ1 – 1шт.) у кількості 1шт., 9209 у кількості 1шт., КС12 у кількості 2шт., датчик ВЕ178А5 у кількості 2шт., на загальну суму 6962грн. 52коп., у тому числі ПДВ у сумі 1160грн. 42коп.
Виконання договору з боку ТОВ „Містпромрезерв” підтверджується, накладною від 11.04.05р. № 1145, податковою накладною від 11.04.05р. на суму 6962грн. 52коп. у тому числі ПДВ у сумі 1160грн. 42коп.
Виконання угоди з боку ТОВ „Донецький ЦТО” підтверджується рахунком № б/н, від 08.04.05р. №75, платіжним дорученням від 21.04.05р., на суму 6962грн. 52коп. у тому числі ПДВ у сумі 1160грн. 42коп. та витягом філії Київського відділення Промінвест банку у м. Донецьку з розрахункового рахунку ТОВ „Донецький ЦТО” за період з 18.04.05р. по 21.04.05р.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 21.09.06р. № 18/1 підтверджено факт отримання товару та виконання договору у повному обсязі з обох сторін.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що договір постачання товару на суму 6962грн. 52коп., укладений між відповідачами 08.04.05р., виконано у повному обсязі.
Статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вирішуючи спори про визнання господарських зобов’язань недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними умовами для визнання господарського зобов’язання недійсним відповідно до статті 207 господарського кодексу України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
До угод, що підпадають під ознаки зазначеної статті, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами, на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
ДПІ у позові взагалі не визначило конкретну мету – суперечну інтересам Держави та суспільства, яку переслідувало ТОВ „Містпромрезерв” укладаючи спірну угоду.
Факт створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона не можна ототожнювати з умислом при укладенні конкретного договору.
ДПІ, як на єдину підставу визнання спірного договору недійсним, посилається на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.05р., за яким Євстратов М.В., Попович Р.В., Овсянніков К.М. були визнані винними у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).
Відповідно до ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Даним вироком встановлено наступне. З метою розширення злочинної діяльності, за попередньою змовою з іншими членами злочинної групи, маючи на меті заняття фіктивним підприємництвом, Попович Р.В. створив ТОВ „Містпромрезерв”. Засновниками даного підприємства виступили Кардаш П.Г. та Гусєва М.В., директором Кардаш П.Г, які у подальшому діяльністю підприємства не займались. Згідно наказу від 03.12.2004 р. директором було призначено Попович Р.В. У подальшому у банківській установі було відкрито рахунок даного підприємства. Усі зазначені особи не мали на меті здійснення статутної діяльності. Підприємство використовувалось для переведення готівкових коштів у безготівкові. На підставі зібраних по справі доказів, суд дійшов висновку, що під час судового слідства повністю доведена вина підсудних Попович Р.В., Євстратова М.В., Овсянікова К.Н., та їх дії кваліфіковано за ст.. 205 КК України, як навмисні дії які виразилися у створенні та придбанні суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.
З наведеного вбачається, що даним вироком не встановлений факт укладання саме спірної угоди з метою суперечною інтересам держави та суспільства.
Крім цього, надана у матеріали справи копія вироку не містить інформації щодо набрання чинності даним вироком. На запит суду від 24.10.06р. до Куйбишевського районного суду м. Донецька про надання належним чином завіреної копії вироку, з позначкою коли вирок набрав законної сили, Куйбишевський районний суд м. Донецька надіслав належним чином завірену копію вироку, але без позначки про набрання чинності.
Відповідно до „Про державну податкову службу” основним завданням органів Державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), тобто діяльність податкових органів поширюється на правовідносини у сфері оподаткування, відповідно податкові органи мають право звертатися з позовами про визнання угод недійсними у межах загальної компетенції податкових органів.
Фактів здійснення ТОВ „Містпромрезерв” діяльності, направленої на приховування доходів від оподаткування, укладання конкретних угод, у тому числі спірної угоди, з метою ухилення від оподаткування, притягнення посадових осіб підприємств – сторін по справі, або осіб причетних до діяльності цих підприємств, до кримінальної відповідальності за приховування доходів від оподаткування, наведеним вироком не встановлено.
Відповідно до загальних принципів судочинства, захисту підлягає лише порушене право.
Доказів порушення прав ДПІ щодо здійснення контролю у сфері податкових правовідносин суду не додано.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а господарський суд повинен виходити з принципу змагальності процесу та належності і допустимості доказів.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (м. Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Містпромрезерв” (м. Донецьк) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький центр технічного обслуговування металопереробчого обладнання з програмним забезпеченням” (м. Донецьк) про визнання недійсним відповідно до ст.. 207 ГК України договору постачання № б/н від 08.04.05р. на суму 6962грн. 52коп., укладеного між відповідачами та стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” отриманих за договором коштів у сумі 6962грн. 52коп. на користь ТОВ „Донецький ЦТО”, а з ТОВ „Донецький ЦТО” на користь держави грошовий еквівалент отриманих товарів у сумі 6962грн. 52коп., задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та, керуючись ст. 207, 208 ГК України, Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 32-38, 43, 44, 49, 75, 82, 84 - 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (м. Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Містпромрезерв” (м. Донецьк) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький центр технічного обслуговування металопереробчого обладнання з програмним забезпеченням” (м. Донецьк) про визнання недійсним договору постачання № б/н від 08.04.05р. на суму 6962грн. 52коп., укладеного між відповідачами та стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” отриманих за договором коштів у сумі 6962грн. 52коп. на користь ТОВ „Донецький ЦТО”, а з ТОВ „Донецький ЦТО” на користь держави грошовий еквівалент отриманих товарів у сумі 6962грн. 52коп. відмовити.
Рішення підписано 27 листопада 2006 року.
Суддя Наумова К Г.