Справа № 361/8293/13-к

Провадження № 1-кп/361/439/13

30.09.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

30 вересня 2013 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Горбань В.В.

обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари, отриманий від прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області юриста 2-го класу Горбань В.В., обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130003881 від 20 серпня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 громадянки України, із вищою освітою, заміжньої, неповнолітніх дітей немає, тимчасово офіційно не працюючої, раніше не судимої, міра запобіжного заходу не обиралась,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.1 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна(крадіжку) за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 19 серпня 2013 року, близько 09 години увійшла до приміщення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, яке розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, с.Требухів, вул. Гоголівська, 5. Піднявшись на другий поверх приміщення сільської ради, ОСОБА_1 підійшла до інформаційного стенду, який висів на стіні, та побачила, що на ньому прикріплено прозору скриньку для благодійних внесків на допомогу хворій дитині, яка проживає у с.Требухів Броварського району. Оглянувши вказану скриньку для благодійних внесків, ОСОБА_1 помітила в ній грошові кошти різними купюрами. Після чого у неї виник умисел на заволодіння даними грошовими коштами.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно та з корисливих мотивів, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 правою рукою відкрила кришку даної скриньки, забрала із неї грошові кошти різними купюрами та поклала їх до правої кишені своїх штанів. Після чого, вийшла з приміщення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області і зайшовши за названу будівлю вийняла грошові кошти з правої кишені своїх штанів та нарахувала 500 гривень.

В подальшому обвинувачена пішла до магазину «Лілія», розташованому неподалік від приміщення Требухівської сільської ради Броварського району Київська область, та витратила грошові кошти в сумі 500 гривень на власні потреби.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 жителям АДРЕСА_1, які здійснили благодійні внески для допомоги хворій дитині, заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) і такі її дії кваліфіковано за ст.185ч.1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 в скоєному розкаялася, визнала повністю свою вину та пояснила, що вона 19 серпня цього року вранці приблизно о 9 годині прийшла до приміщення Требухівської сільської ради, щоб попросити в сільського голови 20 грн. на проїзд, щоб привезти ялинки. Піднявшись на другий поверх приміщення помітила баночку з грошима і не читаючи оголошення забрала всі наявні грошові кошти, які були різними копюрами та положила в карман штанів. Вийшовши на вулицю, зустріла знайомого чоловіка, з яким купила спиртне, ковбасу, сир та інше. В подальшому також купила духи та інші предмети, витратила всі кошти, а їх було напевно 500 грн. При затримані про все зізналась, пояснила що не читала що це за кошти і для яких цілей вони призначались. Зараз вже знає що це була благодійна допомога.

За себе повідомила, що проживає з батьками, одружена, вдруге, від першого шлюбу має сина 1992 року народження. Офіційно ніде не працює, підробляє, шукає роботу в односельців. На даний час, постійних грошових доходів не має, інвалідності зараз не має, щодо вагітності то мабудь вагітна, але точно не знає, в лікаря не була.

Інших злочинів не вчиняла, приводів в міліцію не мала. Просить суворо не карати, більше злочинів вчиняти ніколи не буде.

Покази обвинуваченої ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою, представником потерпілих та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченої та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують її особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна(крадіжку) і такі її дії правильно кваліфіковано за ст.185ч.1 КК України, тому вона повинна нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винної, яка по місцю проживання до скоєного характеризувалася негативно, на обліку лікарів психолога та нарколога не перебувала.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкції ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, що вона негативно характеризується по місцю проживання, офіційно ніде не працює, заявляє, що на даний час є вагітною, не знаходить підстав щодо застосування до неї інших видів покарань, менш м'якших за позбавлення волі, передбачених санкцією ст.185ч.1 КК України, а тому засуджує її до покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи вказані обставини справи і те що вона кається у вчиненому, її поведінка в суді свідчить, що вона не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, як особа вона не є небезпечною для суспільства, думку прокурора про можливість не ізоляції її від суспільства, суд вважає за можливе звільнити її від відбування призначеного основного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися, в обрані вказаній особі до набрання вироком законної сили запобіжного заходу передбаченого ст.176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази - два сліди папілярних узорів пальців рук необхідно зберігати при матеріалах справи, а щодо процесуальних витрат понесених за проведення експертизи то суд вважає, що такі слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 391гривня 20 копійок.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.1 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.

Звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1(один) рік, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати її не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися туди для реєстрації.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст.ст.131,176 КПК України не застосовувалися.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 громадянки України, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 391грн.20коп.(триста дев'яносто одна гривня 20 копійок) за проведення експертизи №654 від 26.08.2013року.

Речові докази по справі - два сліди папілярних узорів пальців рук необхідно зберігати при матеріалах справи.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженій та прокурору.

Суддя /підпис/ М. Д. Рабець