_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-7556/11

Провадження № 2/520/1212/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б..

За участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 239700 (двісті тридцять дев'ять тисяч сімсот) гривень, а також судові витрати по оплаті: державного мита у розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень та інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень; витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи в розмірі 3240,60 (три тисячі двісті сорок) гривень.

Позивач посилається на те, що 27 лютого 2007 року був укладений договір позики, згідно якого позивач ОСОБА_1 передав грошові кошти у розмірі 151500 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США, по курсу НБУ, а відповідач ОСОБА_4 зобов'язався повернути грошові кошти. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 в рівних частках є ОСОБА_2, дружина померлого, та ОСОБА_3, син померлого.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що дійсно 27 лютого 2007 року ОСОБА_4 отримав грошові кошти від ОСОБА_1 у розмірі 151500 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США. Однак 05 грудня 2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 30000 доларів США.

Вислухавши позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 27 лютого 2007 року був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_1) отримав грошові кошти від ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2) у розмірі 151500 (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот) гривень, що еквівалентно 30 000 доларів США по курсу, встановленим НБУ на 27.02.2007 року -5,05 за один долар США. Гроші (в національній валюті України) у сумі, еквівалентній 30 000 доларів США по курсу НБУ на день повернення - обов'язується повернути. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики повинен бути укладеним у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивач передав позичальнику обумовлену суму грошей, а позичальник їх отримав, про що склав відповідну розписку. (а.с.6)

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

В розписці від 27 лютого 2007 року строк повернення боргу не вказаний.

Згідно листа позивача ОСОБА_1 від 05 листопада 2010 року вбачається, що на адресу ОСОБА_4 була направлена вимога про повернення боргу по розписці від 27 лютого 2007 року. (а.с.7)

09 листопада 2010 року ОСОБА_4 отримав вказану вимогу про повернення боргу. (а.с.8-10). ОСОБА_4 не повернув суму займа.

24 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

20 липня 2011 року заочним рішення Київського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики був задоволений повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

13 жовтня 2011 року ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_4, звернулася з заявою про скасування заочного рішення суду від 20 липня 2011 року. Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, тому їй перейшло право на звернення до суду з заявою про скасування заочного рішення. Крім того, ОСОБА_4 повністю розрахувався з ОСОБА_1 і по договору позики йому нічого не винен.

01 грудня 2011 року ухвалою Київського районного суду м.Одеси заяву ОСОБА_2 було задоволено. Заочне рішення від 20 липня 2011 року за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики було скасовано.

На підставі листа №93/01-16 від 05.09.2013 року приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2, та його син - ОСОБА_3, в рівних частках кожний.(спадкова справа №1/2011 від 05 серпня 2011 року).

Відповідно до ч 1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої експертизи від 30 квітня 2013 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що боргова розписка від імені ОСОБА_1 від 05.12.2010 року виконана на частині аркуша паперу білого кольору за допомогою знакодрукувального пристрою. Підпис на документі нанесено барвною речовиною синього кольору. Трасологічна експертиза: досліджувана розписка прямокутної форми, виготовлена із паперу білого кольору, розмірами 28x29x76x74,5 мм. На розписку нанесено російськомовний друкований текст «РАСПИСКА. Я ОСОБА_1, получил 05 декабря 2010 года от ОСОБА_4 взятые им у меня в долг деньги в сумме 30000 (тридцать тысяч) долларов США. Претензий к ОСОБА_4 не имею», нанесено підпис та прізвище з ініціалами «ОСОБА_1». У крайньому лівому куті наявні два отвори, ймовірно від металічних скоб степлера. При дослідженні розписки (візуально, за допомогою 3,5-кратної лупи та мікроскопа «МБС-9», освітлення природне і штучне, розсіяне та косо спрямоване) встановлено наступне. Поверхня паперу має дещо зім'ятий вигляд. Посередині наявна лінія згинання. Лівий, правий та верхній краї розписки представляють собою чітку, пряму лінію, що характерно для заводського способу обрізання. Нижній край розписки являє собою хвилясту лінію, присутні сліди ротріпування, виривання волокон паперу внаслідок розривання площини розписки. Кут між лініями цих країв складає: верхні лівий та правий 90°, нижній лівий 92° та нижній правий 88°. Результати проведених досліджень є достатньою підставою для наступних висновків: лівий, правий та верхній краї розписки піддавалися заводському способу обрізання, а нижній край обрізався не заводським способом, вручну. Підпис від імені ОСОБА_1, в розписці від 05.12.2010 виконаний рукописним способом синім чорнилом ручки. Друкований текст розписки від імені ОСОБА_1 від 05.12.2010 виконаний за допомогою знакосинтезуючого пристрою (лазерного принтеру) тонером чорного кольору. Встановити, в який саме час був надрукований текст розписки від імені ОСОБА_1 від 05.12.2010, не виявляється можливим в зв'язку з тим, що на даний час відсутня науково-обґрунтована методика по встановленню абсолютного часу виконання текстів, котрі надруковані за допомогою знакосинтезуючих пристроїв. Встановити, в який саме час був виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 05.12.2010, не видається можливим із причини відсутності у експертів впровадженої у судово-експертну практику України методики встановлення абсолютного часу виконання рукописних записів та підписів, штрихи яких нанесені чорнилом. Підпис від імені ОСОБА_1 в борговій розписці від його імені від 05.12.2010 виконаний ОСОБА_1.

Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що на протязі тривалого часу він та ОСОБА_4 працювали разом в громадській організації «Екологи за чисте повітря», були засновниками благодійної організації «Стратегія 21 століття», та інших організаціях, тому позивач вважає, що документи з його оригінальним підписом могли знаходитись у ОСОБА_4 Ніякої розписки про повернення боргу на клаптику паперу позивач не надавав ОСОБА_4

Представник відповідачів не зміг пояснити суду, чому оригінал боргової розписки від 27 лютого 2007 року позивач ОСОБА_1 не повернув ОСОБА_4 під час повернення боргу; чому ОСОБА_4 не висловив вимогу щодо її повернення.

Суд критично ставиться до пояснень відповідачів, що 05 грудня 2010 року ОСОБА_4 повернув ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30000 доларів США та отримав розписку.

Згідно ст.545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідно до вимог ЦК України розписка одночасно є документом, який підтверджує передачу грошей позикодавцем позичальнику, та укладення договору позики.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявність оригіналу договіру позики у кредитора свідчить про існування невиконаного зобов'язання, тобто, знаходження договору позики у ОСОБА_1 підтверджує невиконання обов'язку ОСОБА_4 щодо повернення боргу згідно зазначеного договору.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті: державного мита у розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень та інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень; витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи в розмірі 3240,60 (три тисячі двісті сорок гривень) гривень.(ст. 88 ЦПК України)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 119850,00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 119850,00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті: державного мита у розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень та інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 60 (шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті: державного мита у розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень та інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 60(шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1620,30 (тисяча шістсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1620,30 (тисяча шістсот двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Коваленко О. Б.