Справа № 1326/1-11/11 Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.

Провадження № 11/783/769/13

Категорія:ст.ст.212 ч.2,366 ч.2 КК України Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Урдюк Т.М., Валько Н.М.

з участю прокурора: Малиш Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 29 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

Цією постановою звільнено ОСОБА_1, обвинуваченого за ст.ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України, від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, а провадження по даній справі закрито.

В мотивах даної постанови зазначено, що ОСОБА_1 будучи службовою особою підприємства, умисно ухилявся від сплати податку, що входить у систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах та вніс в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, а також склав і видав завідомо неправдиві документи, що спричинило тяжкі наслідки, а тому його дії правильно кваліфіковано за ст.ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України. Разом з тим, оскільки дані злочини є середньої тяжкості, з дня їх вчинення пройшло більше п»яти років, тому ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляцію в якій зазначає, що суд, виносячи постанову про закриття кримінальної справи, не скасував постанови про накладення арешту на майно, суд його вину у вчиненні злочинів мотивував лише на показах свідків, не дослідивши інші обставини справи, не перевірив причетність інших осіб до вчиненого злочину, а саме головного бухгалтера ОСОБА_2 Вважає, що суд постановив одностороннє і суперечливе рішення, не дослідив всіх обставин справи, документів наявних у справі, не допитав усіх свідків по справі, суд покликається на суперечливі покази свідків, а тому прийняв протизаконне рішення.

В зв»язку з цим просить скасувати постанову районного суду та скерувати справу для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши доповідача, міркування підсудного ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови та направлення справи на додаткове розслідування або новий судовий розгляд, думку прокурора Малиш Н.С. про законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція підсудного ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і яка не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ст.11-1 КПК України / в редакції 1960 року/ таке звільнення є обов»язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України, які згідно обвинувального висновку мали місце до 28 грудня 2007 року / т.9 а.с.245-247/.

В судовому засіданні 29.12.2012 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах підсудного ОСОБА_1 подав письмове клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності / т.11 а.с.162-163/, яке було підтримано і підсудним ОСОБА_1, що стверджується й протоколом судового засідання / т.11 а.с.164-177/, зауваження на який від сторін по справі не надходили.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції в судовому засіданні 29 грудня 2012 року встановив підстави, передбачені ч.1 ст.49 КК України, правильно звільнив підсудного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, підставно закрив дану кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності, яка 25 березня 2009 року надійшла до місцевого суду з обвинувальним висновком.

Правових підстав для скасування оскаржуваної постанови, направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд колегія суддів не вбачає, тому відмовляє в задоволенні апеляції підсудного ОСОБА_1

Що торкається доводів апелянта про невирішення судом першої інстанції питання зняття арешту з майна, то таке підлягає розгляду місцевим судом в порядку виконання судового рішення по справі і не впливає на його законність.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляції підсудного ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.362,366 КПК України / в редакції 1960 року/, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 29 грудня 2012 року, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.212, ч.2 ст.366 КК України у зв»язку із закінченням строків давності, справу провадженням закрито, залишити без змін, а апеляцію - без задоволення.

Головуючий

Судді