ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.12.06р. | Справа № А17/401(А27/150)-06 |
За позовом Дочірнього підприємства “Дніпропетровський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Дніпропетровськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків ум. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Гордєєв О.В., довіреність без номеру від 15.11.2006., представник;
від відповідача: Щасна В.М., довіреність № 2535/10/08-09-15 від 02.02.2005р., завідувач сектору; Васільєв В.О., довіреність № 206/10/08-09-15 від 10.01.2006р., головний податковий ревізор-інспектор.
Суть спору:
Дочірнє підприємство “Дніпропетровський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (у подальшому —позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (у подальшому —відповідач) з позовом про скасування актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень №0000461323/0-12834 від 16.05.2005р. в сумі 867055,31 грн. і №0000471323/0-12833 від 16.05.2005р. в сумі 742932,95 грн.
В ході судового розгляду позивач уточнив вимоги вказавши на необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №0000461323/0-12834 від 16.05.2005р. в сумі 725767,74 грн. з яких: сума основного боргу –403204,30 грн., штрафних санкцій –120961,44 грн. і 201602,15 грн. та №0000471323/0-12833 від 16.05.2005р. в сумі 625000 грн. з яких: основний борг –416666,67 грн., штрафні санкції –208333,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
– відповідачем безпідставно виключено з валових витрат підприємства 2083333,33 грн., а з податкового кредиту 416667 грн. у зв’язку з оплатою робіт підприємства „Укрінвопромінвест” з оцінки протипожежного стану та обстеження системи управління охороною праці;
– підприємство „Укрінвопромінвест” на час укладення угоди було повністю правоздатним, перебувало в державному реєстрі і установчі документи недійсними не визнавались;
– посилання податкової інспекції на висновок головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області щодо аналізу матеріалів експертизи протипожежного стану об’єктів, підпорядкованих позивачу є неправомірним, оскільки вказане управління не має повноважень на надання висновку з вказаного питання;
– твердження відповідача про необхідність ліцензування робіт з оцінки протипожежного стану є безпідставним, так як договір з підприємством „Укрінвопромінвест” був укладений 12.08.2004р., а Закон України „Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності” №99/33 набув чинності 01.09.04 і стаття 9 вказаного Закону не передбачає наявність ліцензії для такого виду діяльності;
– податкові органи не мають права визнавати договір нікчемним і відповідач не звертався при перевірці з запитом про надання додаткових документів, які підтверджують правомірність віднесення відповідної суми до валових витрат;
– можливість віднесення відповідної суми до валових витрат передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003р. №994, Законом України „Про охорону праці”, Методичними рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженими наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004р. №30;
– твердження податкового органу про дублювання робіт з оцінки протипожежного стану підприємства „Укрінвопромінвест” служби охорони праці позивача є необґрунтованими.
Відповідач заперечує проти позову, вказуючи на те, що:
– в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (у подальшому —Закон “Про прибуток”) позивачем у ІІІ кварталі 2004р. безпідставно віднесено до складу валових витрат затрати по проведенню обстеження системи управління охороною праці та проведенню оцінки протипожежного стану на загальну суму 2083тис.грн.;
– згідно з п.41 ст.9 Закону України „Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності” ліцензуванню підлягає такий вид діяльності як оцінка протипожежного стану об’єктів;
– спільним наказом від 01.09.2004р. №99/33 Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій передбачено, що діяльність протипожежного призначення здійснюється суб’єктами господарювання, які безпосередньо спеціалізуються у цьому напрямку діяльності або мають у своєму складі спеціалізовані підрозділи і керівники та виконавці робіт, залежно від видів виконуваних робіт повинні мати відповідні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, що підтверджується дипломом (свідоцтвом) державного зразка;
– ліцензія на здійснення оцінки протипожежного стану об’єктів у підприємства „Укрінвопромінвест” відсутня;
– затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.03 №994 перелік не передбачає можливість віднесення до валових витрат затрат на проведення обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників;
– обстеження системи управління охороною праці, передбачене угодою між позивачем і підприємством „Укрінвопромінвест” дублюють роботу служби охорони праці та функції провідного інженера позивача;
– матеріали оцінки протипожежного стану і обстеження системи управління охороною праці містять загальну не деталізовану інформацію без огляду на конкретні об’єкти і ніким не затверджені та фактично є ідентичними;
– витрати зазначені в пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону „Про прибуток” не пов’язані з витратами на охорону праці і твердження позивача про необхідність звернення податкової інспекції до Міністерства у справах науки і технології є безпідставними;
– в порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону “Про прибуток”, ст. 10, п. 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ позивачем невірно визначено суму валових доходів від здійснення операції лізингу (оренди) державного майна у зв’язку із заниженням вартісної оцінки об’єкту оренди в сумі 21124 грн.;
– позивачем не доведений факт неправомірного визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 742932,95 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2005р. (у подальшому —Постанова) позивачеві було відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2006р. (у подальшому —Ухвала) Постанова була залишена без змін, а апеляційна скарга позивача —без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2006р. було задоволено частково касаційну скаргу позивача, Постанову та Ухвалу було скасовано, справу було направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2006р. справа була передана для розгляду судді Стрелець Т.Г.
У судовому засіданні 07.12.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
в с т а н о в и в :
Відповідачем проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2002р. по 31.09.2004р., за результатами якої був складений Акт від 12.05.2006р. №000154.
На підставі акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
– №0000461323/0-12834 від 16.05.2006р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 867055,31 грн., з яких: 458182,20 грн. –основний платіж і 408873,11 грн. –штраф;
– №0000471323/0-12833 від 16.05.2006р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 742932,95 грн., в тому числі: 495429,13 грн. –основний платіж і 247503,82 грн. –штраф.
Не погодившись з висновками акту перевірки і з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач здійснював їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до відповідача, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України; скарги позивача були залишені без задоволення.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається наступне.
За результатами перевірки встановлено, що 12.08.2004р. позивачем були укладені з підприємством „Укрінвопромінвест” договори підряду:
– на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004р. №48/06;
– на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004р. №21/08.
12.08.04 між позивачем (замовник) і підприємством „Укрінвопромінвест” (виконавець) був укладений договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004р. №48/06. Підпунктом 1.1 пункту 1 договору встановлено, що виконавець зобов’язується провести моніторинг технічного стану всіх комплексів, територій та об’єктів виробничого призначення (далі протипожежна оцінка) підприємства замовника та всіх його філій, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно акту виконаних робіт від 30.09.2004р. №50, складеного за договором підряду №48/08 від 12.08.2004р. замовник (позивач) прийняв результати виконаної роботи з оцінки протипожежного стану комплексів, територій та об’єктів промислового та непромислового призначення у вигляді 29 книг-звітів по структурним підрозділам на паперових носіях з вартістю робіт в розмірі 1500000,00 грн. з ПДВ. Позивач сплатив вказану вартість в повному обсязі. Факт оплати підтверджується банківською випискою станом на 13.08.04.
12.08.04р. між позивачем (замовник) і підприємством „Укрінвопромінвест” (виконавець) був укладений договір підряду на обстеження системи управління охороною праці №21/08. Згідно з пп. 1.1 п. 1 договору виконавець зобов’язався за завданнями замовника провести обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників (далі обстеження) позивача та його філій, а замовник прийняти і оплатити виконану роботу.
Відповідно до акту виконаних робіт від 30.09.2004р. №23 до договором підряду №21/08 від 12.08.2004р. замовник (позивач) прийняв результати виконаної роботи з оцінки системи управління охороною праці у вигляді 29 книг з вартістю робіт в розмірі 1000000,00 грн. з ПДВ. Позивач сплатив вказану вартість в повному обсязі. Факт оплати підтверджується банківською випискою станом на 13.08.04.
Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2,пп. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону „Про прибуток” позивачем у ІІІ кварталі 2004р. безпідставно віднесено до складу валових витрат затрати по проведенню обстеження системи управління охороною праці та проведенню оцінки протипожежного стану на загальну суму 2083 тис. грн.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
У відповідності з пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону “Про прибуток” до валових витрат включаються витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку. Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.
Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України „Про охорону праці” від 14.10.1992р. №2694-ХІІ суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності з п. 2 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.03 №994, визначені в переліку заходи та засоби з охорони праці, витрати на які належать до валових витрат юридичної особи, що відповідно до законодавства використовує найману працю, здійснюються з урахуванням вимог пп. пп. 5.4.1, 5.4.2, 5.4.7 і 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 та п. 8.7 ст. 8 Закону “Про прибуток”; суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складового частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі валових витрат лише один раз.
У відповідності зі ст 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд погоджується з висновком відповідача про те, що обстеження системи управління охороною праці, визначені договором підряду №21/08 від 12.08.04р. фактично дублюють роботу служби охорони праці та функції провідного інженера позивача. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посадової інструкції №19 провідного інженера з охорони праці, затвердженої 19.06.2002р. та положення про службу охорони праці позивача, затвердженого 03.07.2002р.
При цьому, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що роботи, які виконувались відповідно до договору на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004р. №21/08, підпадають під визначення робіт, пов’язаних з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, оскільки перелік робіт, наведений в акті виконаних робіт, є неконкретизованим.
За вказаних обставин, у відповідача були відсутні підстави звертатися до відповідного Міністерства України для отримання експертного висновку, як цього вимагає пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону “Про прибуток”.
Також позивачем не доведено правомірність збільшення валових витрат на підставі договору підряду №21/08 від 12.08.04р. у відповідності з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про прибуток”.
Також суд не погоджується з твердженнями позивача щодо правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрат на проведення оцінки протипожежних заходів з таких підстав.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону “Про прибуток” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про прибуток” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Таким чином, обов’язковою умовою віднесення тих чи інших витрат до валових витрат є подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.
Частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На думку суду результати робіт, здійснюваних на користь позивача, підприємством „Укрінвопромінвест” не можуть використовуватись в господарській діяльності позивача.
Згідно з п. 41 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності” від 01.06.2000р. №1775-ІІІ відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об’єктів.
Частиною 1 статті 8 вказаного Закону встановлено, що ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб’єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Стаття 1 Закону визначає, що ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і МВС України від 23.01.2001 N14/51 діяльність з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюється спеціалізованими організаціями або спеціалізованими підрозділами в складі суб’єкта господарювання. Суб’єкти господарювання повинні мати потрібну матеріально-технічну базу та штатну чисельність кваліфікованих фахівців.
Підпунктом 1.1 пункту 1 Ліцензійних умов встановлено, що провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів визначають організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги до суб’єктів господарювання, виконання яких є обов’язковою умовою провадження зазначеної господарської діяльності.
Аналогічні положення містяться в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій України від 01.09.04 N99/33.
Підприємство „Укрінвопромінвест” не мало відповідної ліцензії на надання послуг з оцінки протипожежного стану об’єктів, що підтверджується зустрічною перевіркою ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 20.04.05р., а також листом Державного департаменту пожежної безпеки від 15.07.2005р. №21/3/1875.
Наведене безумовно свідчить про те, що результати роботи підприємства з оцінки протипожежного стану не можуть використовуватись в господарській діяльності позивача, оскільки вказаним підприємством не були дотримані вимоги зазначених ліцензійних умов при виконанні відповідних робіт (пп.5.14 Ліцензійних умов в редакції наказу від 23.01.2001 N14/51 і п.17 Ліцензійних умов в редакції наказу від 01.09.04 N99/33).
Вказане також підтверджується листом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області №2035/01 від 12.05.2005р., відповідно до якого аналіз результатів оцінки протипожежного стану об’єктів, підпорядкованих позивачеві, яка у 2004 році була проведена підприємством “Укрінвопромінвест”, показав, що матеріали оцінки містять тільки основні вимоги нормативно-правових документів з питань забезпечення пожежної безпеки і не відображають результатів заходів, які зобов’язаний був здійснити виконавець у відповідності з п. 1.3 Договору.
Таким чином, позивач не надав у матеріали справи належних і допустимих доказів того, що ним дійсно були отримані результати робіт з протипожежних заходів, а також доказів того, що ці роботи були виконані в межах законної господарської діяльності.
Таким чином, висновки відповідача стосовно донарахування податку на прибуток у відповідній частині є правомірними і обґрунтованими.
У зв’язку з наведеним, також правомірними є висновки відповідача стосовно завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, тому у позові про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з ПДВ, також має бути відмовлено.
На підставі викладеного, спірні податкові повідомлення-рішення у відповідній частині прийняті згідно з вимогами чинного законодавства, що є підставою для відмови в позові.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства “Дніпропетровський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
18.12.2006р.