ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.12.06р. | Справа № 36/383 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроспецкомплектгаз", м.Дніпропетровськ
до - Дніпропетровська міська рада, м.Дніпропетровськ
- Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Кожан М.П.
Представники сторін:
від позивача: Довгиль А.М., довіреність від 03.11.2005р.
від відповідача-1: представник не з”явився.
Від відповідача-2: представник не з2явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати за Відкритим акціонерним товариством „Дніпроспецкомплектгаз” право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Артельна,2, кадастровий номер 72200001-будівля складських приміщень Ц-1, площею 165,1 кв.м.; гаражі У-1, площею 191,6 кв.м.; гаражі У’-1, площею 114,4 кв.м. та визнати таким, що підлягає державній реєстрації без додаткового оформлення актів по вводу до експлуатації.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що Дніпропетровською міською радою не оспорюється право позивача на вказане майно, крім того позивач не звертався до нього за визнанням права власності .
В судове засідання представник від відповідача-2 не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача-2, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та попередні пояснення представника відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно рішення сесії міської ради №247 від 19.02.1998р. 21 лютого 2000 року між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ВАТ «Дніпроспецкомплектгаз»було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,1052Га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Артільна, 2 (Індустріальний район) і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом №72200001 на термін 13 років, категорія земельної ділянки: землі промисловості, по фактичному розміщенню промислової бази.
На протязі 2001-2005років Позивач господарським способом та за підрядними договорами з ПП «Будівельна компанія», ТОВ «Діон»та ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів»здійснив будівництво складських приміщень, площею 165,1 кв.м.; гаражі площею 191,6 кв.м.; гаражі площею 114,4 кв.м. за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Артільна, 2 (Індустріальний район).
Згідно з частинами 1,2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до КП ДМБТІ з проханням провести поточну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна для внесення і реєстрації змін, які виникли після вказаного будівництва.
07.08.2006р. КП ДМБТІ видало технічний паспорт на виробничий будинок (комплекс нежитлових будівель і споруд) по вул. Артільна, б.2 у м.Дніпропетровську, в якому зазначено, що побудовано самовільно буд.скл.прим. літ. Ц-1 площею 165,1кв.м, гаражі літ. Ч-1 площею 191,6кв.м, гаражі літ. У1-1 площею 114,4 кв.м., вбиральня літ. Щ площею 4,68 кв.м. що потребують введенню в експлуатацію.
Закон України „Про основи містобудування" статтею 3 відносить будинки і споруди до об'єктів містобудування, а стаття 5 цього Закону зобов'язує суб'єктів містобудування при здійсненні містобудівної діяльності забезпечувати розміщення і будівництво цих об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.
Види, підстави та порядок застосування відповідальності за вказане порушення встановлені іншими законами України, зокрема Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування". Про те цей Закон, ні інші не передбачають позбавлення власника права власності за таке чи інше порушення, крім випадку самочинного будівництва на земельної ділянці, яка не була відведена для цієї мети (ст.376 ЦК), що не мало місця у даному випадку. У будь якому разі позбавлення права власності можливе лише за рішенням суду (глава 25 ЦК України).
Частина 5 статті 319 ЦК України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, виконання робіт з будівництва повинно бути здійснено у відповідності з вимогами норм та правил будівництва, оскільки такі норми та правила спрямовані на забезпечення прав та свобод інших громадян, інтересів суспільства.
На замовлення Позивача ТОВ «Транс-АХ»на підставі ліцензії АА№774776 було здійснено огляд 3-х будівель (2 гаражи і склад) на території підприємства по вул.. Артільна, 2 в м.Дніпропетпровську з видачею висновку про їх технічний стан на основі інструментального обстеження за результатами якого було складено науково-технічний звіт від 17.04.2006р. Відповідно до висновків, викладених у вказаному звіті склади № 1, 2, 3 придатні для нормальної експлуатації за призначенням.
Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради надало висновок №09/177 від 18.07.06р., відповідно до якого ГоловАПУ вважає можливим оформлення правовстановлюючих документів на самовільно збудоване нерухоме майно (гаражі та складське приміщення) ВАТ «Дніпроспецкомплектгаз»по вул.Артільній в судовому порядку за вимогами ст.. 376 Цивільного кодексу України.
Отже, підстав та обставин, які би обмежували право власності ВАТ «Дніпроспецкомплектгаз»на вказане самовільно збудоване нерухоме майно (гаражі та складське приміщення) суд не вбачає.
Згідно п.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача земельної ділянки) суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пункту 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р., підставою для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна самочинного будівництва та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Крім того, відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.09.2004 року №1243, після завершення будівництва об'єкта утворюється робоча комісія та державна комісія з прийняття його в експлуатацію:
"якщо об'єкти збудовано:
із залученням коштів державного бюджету в розмірі 30 млн. гривень і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) -рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі, коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, -обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;
із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. гривень і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн. гривень або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення.
У разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація".
Таким чином, вказані об’єкти нерухомості підлягають державні реєстрації без додаткового оформлення акту по вводу до експлуатації.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач не звертався до нього за оформленням правовстановлюючих документів на спірні приміщення, слід зазначити, що вказані твердження спростовуються копією листа позивача №01-9/2 від 11.01.2006р. з відміткою про отримання від 11.01.2006р., № №01-9/10 від 30.01.2006р. з відміткою про отримання від 31.01.2006р. та випискою з електронної реєстраційно-контрольної картки управління діловодства міської ради вхідний номер 11/111 від 11.01.2006р.
За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати слід покласти на позивача, оскільки спір виник з його вини, так як саме ним було здійснено самовільне будівництво.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 376 ЦК України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Дніпроспецкомплектгаз” право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Артельна,2, кадастровий номер 72200001- будівля складських приміщень літ. Ц-1 площею 165,1кв.м, гаражі літ. Ч-1 площею 191,6кв.м, гаражі літ. У1-1 площею 114,4 кв.м. та визнати таким, що підлягає державні реєстрації без додаткового оформлення акту по вводу до експлуатації.
Суддя М.П. Кожан
Рішення підписано: 19.12.2006 р.