№ 2-52/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,
при секретарі Довбань С. М. , з участю позивачки ОСОБА_1 її представника-адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ТОВ «Мобілочка» про стягнення вартості за товар неналежної якості, пені за
несвоєчасне виконання вимог та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ фірма «Астел» (в подальшому його правонаступником стало ТОВ «Мобілочка») про стягнення вартості за товар неналежної якості, пені за несвоєчасне виконання вимог та стягнення моральної шкоди.
В процесі розгляду справи представник відповідача повідомила, що засновниками ТОВ фірма «Астел» було прийнято рішення про перенайменування підприємства в ТОВ «Мобілочка», в зв'язку з чим були здійснені юридичні дії по внесенню змін у реєстраційні та інші документи підприємства. Статут ТОВ «Мобілочка», державну реєстрацію змін якого проведено 31.05.2007р., містить, що ТОВ «Мобілочка» створено шляхом перереєстрації ТОВ фірма «Астел» згідно з Протоколом зборів учасників №30 від 23.04.2007р. у відповідності з законодавством. По даному питанню представником відповідача надано відповідні документи (а.с. 98-101).
В позові позивачка зазначає, що 27.11.2004р. вона з відповідачем по справі уклала договір купівлі-продажу, згідно з яким вона придбала у нього мобільний телефон SoniEricssonZ200 вартістю 979.02 грн. На зазначений телефон встановлено гарантійний строк, який складає 12 місяців з моменту продажу апарату.
На початку грудня 2004р., тобто в період гарантійного строку, при користуванні телефоном почались збої, що перешкоджало його нормальній роботі. В зв'язку з цим 04.12.2004р., тобто в 7-ми денний строк з моменту купівлі, вона звернулась до продавця з проханням замінити апарат на інший. При цьому робітники вимагали, щоб вона телефон надала саме в момент, коли він дає збої і пояснили, що апарат новий і такі збої можливі.
Повторно з таким же проханням вона звернулась до відповідача в березні 2005 року і отримала таку ж відповідь. До квітня 2005р. робітники відповідача під такими приводами не докладали ніяких заходів до заміни дефектного товару, а потім вони в порушення вимог ст. 14 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів», ввели її в оману, зазначивши їй на необхідність звернення з письмовою заявою про заміну телефону в ПП «Акцент-Сервіс» М. Дніпропетровська, куди 26.07.2005р. було здано телефон для діагностики і в випадку необхідності, ремонту.
Згідно з розпискою сервісного центру діагностика повинна була бути проведена до 02.08.2005р., а ремонт до 16.08.20р5р. Сервісний центр в порушення умов направив телефон в ТОВ «Равіс» м. Києва, де тільки 22.08.2005р., тобто в порушення строків, оговорених з ПП «Акцент-Сервіс» м. Дніпропетровська була проведена діагностика телефону, в ході якої, на думку робітників київського підприємства, в телефоні виявлено сліди окислів всередині апарату, як наслідок проникнення вологи. Питання про направлення телефону в м. Київ з нею не обговорювалось, ніяких документів стосовно цього нею не підписувалось. По причині наявності в апараті окислів їй було відмовлено в гарантійному обслуговуванні.
Далі позивачка в позові зазначає, що в зв'язку з цим вона звернулась за юридичною допомогою, в ході якої спеціалістом в галузі захисту прав споживачів їй було роз'яснено її право на звернення з питань заміни телефону безпосередньо до продавця і про неприпустимість продавцем переадресовувати її вимоги іншим особам.
В зв'язку з цим вона звернулась з письмовою заявою про заміну телефону неналежної якості до відповідача і направила її рекомендованим листом з повідомленням 05.10.2005р., яке згідно з поштовим повідомленням було отримано відповідачем 14.10.2005р.
Станом на 15.11.2005р. відповіді від відповідача вона не отримала, телефон їй не замінено, чим відповідач порушив вимоги ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким відповідач не пізніше 28.10.2005р. повинен був прийняти рішення по її заяві.
15.11.2005 р. нею було отримано відповідь на її заяву про заміну телефону, якою їй було відмовлено в заміні телефону по причині того, що вона не надала відповідачу апарат та доказів дефекту.
Зазначене посилання відповідача також є неправомірним і суперечить вимогам п.4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, в порушення п.3 ст. 14 цього ж Закону відповідач не прийняв у неї товар при її первинному зверненні про неналежну якість телефону, а неправомірно переадресував рішення цього питання ПП «Акцент-Сервіс» м. Дніпропетровська. В зв'язку з зазначеними діями відповідача вона змушена звернутись з позовом до суду для захисту своїх прав споживача.
Через неправомірні дії відповідача вона не бажає придбавати більше у нього товари, а бажає згідно з ч.1 п.д ст. 14 названого Закону відшкодування їй відповідачем завданих збитків у вигляді вартості телефону в розмірі 979.02грн.
Вона не згодна з висновками комісії ТОВ «Равіс» про те, що апарат не підлягає гарантійному обслуговуванню, оскільки з нею не обговорювалось питання щодо діагностики телефону зазначеним підприємством, апарат було у неї вилучено 26.07.2005р. і до моменту складання акту про результати діагностики 03.09.2005р. вона ним не користувалась. В період знаходження у неї апарата вона користувалась ним згідно з умовами експлуатації і можливість попадання вологи в нього по її вині виключена. Також діагностика не підтверджена фотографіями.
Замість знаходження апарата в сервісному центрі протягом 14-ти днів, він знаходився там 39 днів, тобто були порушені умови його обслуговування, крім того, апарат використовувався з порушенням умов експлуатації.
Згідно з п.7 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» крім вартості телефону відповідач зобов'язаний виплатити їй неустойку в розмірі 1% вартості телефона за кожен день прострочки. Заява про заміну телефону відповідачем отримано 14.10.2005р. і повинна бути розглянута не пізніше 28.10.2005р. В період з 29.10.2005р. до 16.11.2005р. прострочка складає 19 днів. Розмір неустойки складає 186.00грн. (979.02грн. х 19днів).
Позивачка зазначає, що крім того у відповідності до ст. 24 ч.2 вищеназваного Закону вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка їй завдана неправомірними діями відповідача. Вона змушена витрачати свій особистий час і енергію на захист своїх прав споживача, докладати зусилля до відшукання додаткових грошових коштів для придбання іншого мобільного телефону, який вона придбала в серпні 2005р. Всі ці фактори не входять в звичний порядок її життя, який порушено по вині відповідача і для відновлення якого їй необхідно докладати додаткові зусилля.
Крім того, через введення робітниками відповідача її в оману, вони не побажали першоначально прийняти у неї товар, а направили в ПП «Акцент-Сервіс» м. Дніпропетровська, з яким вона не укладала договір і через це вона також перенесла моральні страждання. Своїми діями відповідач спровокував виникнення у неї нервового стану. Відповідач з допомогою працівників пошти намагається ухилитися від виконання вимог законодавства про захист прав споживачів. Це підтверджується отриманням нею назад листа, направленого на адресу відповідача, з зазначенням на те, що вона невірно зазначила адресу відповідача і другим поштовим повідомленням з зазначенням на те, що її заяву про заміну телефону від 05.10.2005р. було отримано відповідачем 24.10.2005р.,
що спростовується поштовим повідомленням, отриманим нею раніше 14.10.2005р. Моральну шкоду позивачка оцінює в 2000.00грн.
Згодом позивачка доповнила свої позовні вимоги новою заявою, в якій зазначила, що в процесі розгляду справи було встановлено, що магазин «Астел», в якому вона придбавала телефон, ліквідовано і ніякої документації (вхідної чи вихідної) по даному магазину не збереглось.
Крім того, відповідно документації на телефон придбаний нею апарат являється несертифікованим в Україні. Його сертифікація проведена тільки для Російської Федерації. Наданий відповідачем сертифікат якості на 1000 одиниць мобільних телефонів такої ж модифікації, якої придбаний нею телефон, підтверджує тільки те, що в Україну було ввезено 1000 одиниць таких же телефонів і жодним чином не доводить, що саме її телефон входить в ту партію сертифікованих апаратів.
Крім документації на телефон факт відсутності його сертифікації в Україні підтверджується самим апаратом, оскільки в сертифікованих в Україні апаратах всередині нього є міжнародний знак України - UA. В придбаному нею телефоні такий знак відсутній. Відповідач продав їй несертифікований апарат, чим порушив вимоги ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь вартість мобільного телефону - 979.02 грн., неустойку за» прострочку виконання зобов'язань - 186.00 грн., моральну шкоду в розмірі 2000.00 грн. та судові витрати, в тому числі по оплаті юридичних послуг адвоката.
Представник відповідача позов не визнав.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і пояснила суду, що при купівлі мобільного телефону в магазині їй дали талон, в якому зазначено 4 сервісних центри. Коли на 6-й день на телефоні зникло зображення, вона звернулась в магазин, де їй порадили звернутись в сервісні центри, але усі 4 сервісні центри, куди вона звернулась, відмовили їй в обслуговуванні та ремонті, тому що вони не є авторизованими.
Потім вона звернулась в ПП «Акцент-Сервіс», де її телефон взяли і повідомили,
що ремонт буде виконано за 14 днів, діагностика - за 3 доби. На протязі 2-х тижнів їй не
телефонували, потім вона сама зателефонувала, їй сказали, що її телефон у Києві, йому
ніхто нічого не робив, бо треба було писати якусь заяву. Вона 3 тижні дзвонила у Київ,
щоб повернули її телефон, потім їй повідомили, що на ньому виявлено подряпини по
корпусу кульковою ручкою і що в телефон потрапила волога. На її прохання телефон в
сервісному центрі опечатали.
їй надали форму №8, вона її заповнила, але в сервісному центрі її не прийняли, тому що це потрібно було заповнювати в магазині. Вона написала листа і разом із заявою за формою №8 про заміну телефону відправила рекомендованим з повідомленням. Перший раз лист повернувся, а другий раз вона відправила і їй надійшло повідомлення 14.10.2005р., що її листа отримано, а через 10 днів прийшло ще одне повідомлення від 24.10.2005р. про те, що її листа отримано.
01.11.2005р. вона отримала від «Астел» листа, що вона все не так зробила і взагалі до них не зверталася. її це вразило, що вона півроку «оббивала пороги» і отримала таку відповідь, тому вона вирішила звернутись до суду.
Вона просить задовольнити її позовні вимоги, стягнути з відповідача на її користь вартість мобільного телефону - 979.02грн., неустойку за про- строчку виконання зобов'язань - 186.00грн., моральну шкоду в сумі 2000.00 грн.
Представник позивачки суду пояснив, що проданий відповідачем позивачці телефон був неналежної якості. Ними неодноразово заявлялись клопотання про витребування відповідних документів, фотографій на момент обстеження телефонного апарата, про витребування сертифікату. Але відповідач при цьому не доклав заходів для того, щоб ці докази надати. Представник відповідача пояснила, що магазин ліквідовано, документація не збереглась, в т.ч. журнали вхідної кореспонденції, фотографії згоріли від пожежі і сертифікат суду не надано. А в тому сертифікаті, що надано суду, зазначено, що для реалізації в Україні ввезено 1 000 одиниць мобільних апаратів, але відповідач не довів, що придбаний позивачкою телефон входить саме в ту кількість ввезених в Україну
телефонів.
На телефоні позивачки відсутнє маркування латинськими буквами (UA), яке означає те, що телефони ввезено для продажу в Україні. Також на російській мові виготовлено керівництво по користуванню телефоном. За таких підстав можна вважати, що проданий позивачці телефон фальсифікований. Представник відповідача вводив суд в оману, навмисно чинив перепони для надання доказів.
Представник позивачки також пояснив, що неустойка ними порахована на день подачі позову, її розмір складає 186.00грн., і щоб не затягувати розгляд справи, вони її не перераховували і не збільшували. Він пояснив, що діями відповідача позивачці завдано моральної шкоди, стягнення якої передбачено законодавством. Ця шкода полягає в тому, що позивачка придбала телефонний апарат, але на протязі тривалого часу не може ним користуватись, вона вимушена весь цей час захищати свої права. Її безпідставно звинувачують і не зрозуміло - в чому саме. При покупці телефону їй видали талон з зазначенням сервісних центрів, а для обстеження апарата її направили в інший центр, при чому в її відсутності, опечатав телефон той центр, який прийняв телефон для обстеження і не відомо, - де був телефон до моменту обстеження. Документація чомусь не збереглась, фотографії згоріли. Він просить задовольнити позов ОСОБА_1
Представник відповідача суду пояснила, що позовні вимоги не відповідають дійсності. Позивачка говорить, що неодноразово зверталась в магазин, проте жодної її заяви немає. Заяву було отримано лише 24.10.2005р., в кожному магазині є куточок продавця і бланки заяв, з гарантійним талоном позивачка була ознайомлена.
ПП «Акцент-Сервіс» не є авторизованим центром, тому заміну мобільних телефонів не проводить, він не має права втручатись в гарантійний ремонт. Таке право має авторизований центр ТОВ «Равіс» у м. Києві, тому телефон і був направлений туди. Там 22.08.2005р. була проведена діагностика телефону, в ході якої було виявлено сліди окислів всередині апарату внаслідок попадання вологи.
Позивачка порушила правила користування телефоном, тому в гарантійному ремонті їй було відмовлено. 24.10.2005р. вони отримали заяву на заміну телефону, але сам телефон і документів, що підтверджують наявність в ньому заводських недоліків, позивачка не надала. Позивачка до них не зверталась з вимогою відремонтувати та надати на час ремонту новий телефон. Жодних доказів спричинення моральної шкоди немає, це нічим не обгрунтовано.
Свідок ОСОБА_3. суду показала, що вона працює на одному підприємстві з чоловіком позивачки. Їй відомо, що вони купили мобільний телефон і через 5 днів чоловік почав скаржитись, що телефон не працює, а телефон був дорогим. Вона працює секретарем. Вона пам'ятає, що в серпні 2005р. вона прийняла факсом документ, це був бланк з «Акцент Сервіс». Потім вони цей бланк заповнили і вона цей заповнений бланк знову відправила, але точно не пригадує куди - в «Акцент Сервіс» чи в магазин.
Там від неї факс прийняли, запитали її прізвище і сказали, що факс видно добре, все хорошо читається. Куди телефонували : чи в магазин, чи в сервісний центр - вона не може сказати.
Свідок ОСОБА_4 суду, показав, що 26.07.2005р. позивачка здала свій мобільний телефон в ПП «Акцент Сервіс» для проведення діагностики і подальшої пересилки в авторизований сервісний центр. 03.09.2005р. вона прийшла за відповіддю і, ознайомившись з документами і висновком, що в телефоні виявлені окисли і телефон не підлягає гарантійному обслуговуванню, позивачка відмовилась забирати телефон і вимагала надати їй висновок, вимагала роз'яснити - як могла волога потрапити в телефон. Від пояснив, що це могло бути від вологих рук, при розмові по телефону під час дощу, а вона обурювалась.
В відповідях на запитання свідок доповнив, що у них авторизації з Soniнемає, але є договір з ТОВ «Равіс» в м. Києві, тому такі телефони вони направляють до них, цей факт вони обговорюють з клієнтом, позивачка була про це повідомлена, з цього приводу у неї обурення не було. При попаданні вологи в телефон відбувається замикання схеми, телефон виходить із строю, заміні такий телефон не підлягає. До них телефон позивачки поступив в несправному стані, в їх центрі телефон позивачки не використовувався.
Матеріалами справи встановлено наступне.
Як видно з копії гарантійного талону, спірний мобільний телефон Soni Ericsson Z 200 було продано ТОВ Фірмою «Астел» 27.11.2004р., про що свідчить штамп фірми на талоні (а.с. 6), за телефон внесено 979.02 грн., що підтверджується чеком (а.с. 7), надано інформацію про сертифікацію продукції, на ньому є помітка Міністерства зв'язку Росії (а.с. 8).
З копії розписки №63770 вбачається, що сервісним центром «Акцент Сервіс» 26.07.2005р. від позивачки ОСОБА_1 було прийнято мобільний телефон моделі SoniEricssonZ200 (а.с. 9).
19.08.2005р. позивачка зверталась з заявою в ПП «Акцент Сервіс» з проханням замінити несправний телефон (а.с. 10).
В копії акту ТОВ «Равіс»' від 22.08.2005р. зазначено, що комісійно була проведена діагностика спірного телефону і було встановлено, що в результаті його огляду були знайдені сліди окислів всередині апарата, як наслідок проникнення вологи всередину апарату. В акті також зазначено, що умови фірми «SoniEricsson» не передбачають гарантійне обслуговування з ознаками попадання вологи всередину апарату, в результаті чого комісія дійшла до висновку, що в гарантійному обслуговуванні зазначеного телефонного апарату слід відмовити (а.с. 11).
На підставі зазначеного акту ПП «Акцент Сервіс» 03.09.2005р. надав висновок, аналогічний висновку ТОВ «Равіс», також зазначено, що телефон опечатано, видано власнику (а.с. 12).
05.10.2005р. позивачка звернулась з заявою до ТОВ Фірма «Астел» з проханням замінити неякісний телефон (а.с. 13). Згідно поштового повідомлення дане відправлення було вручено адресату 14.10.2005р. (а.с. 15).
Поштове відправлення, надіслане позивачкою на адресу відповідача 15.09.2005р., було повернуто їй з поміткою пошти «Зазначте точну адресу» (а.с. 16), ще одне поштове відправлення позивачки* отримано відповідачем 24.10.2005р. (а.с. 17).
Відповідач листом від 01.11.2005р. (вих.№425) відмовив позивачці в поверненні коштів за придбаний нею телефонний апарат по причині того, що нею не доведено факт наявності недоліків та те, що вони виникли до передачі товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (а.с. 19).
Представником відповідача надано копію сертифікату відповідності на радіотелефони моделі Z200 в кількості 1000 одиниць та додаток до нього (а.с. 57-60).
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, пояснення представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
В процесі судового слідства було встановлено, що позивачці було продано мобільний телефон «SoniEricsson» неналежної якості, що виявилось через 6 днів після його придбання. Дану обставину підтвердила свідок ОСОБА_5 яка пояснила, що за проханням чоловіка позивачки вона передавала факсом заяву про це відповідачу, перед цим так само факсом вона прийняла бланк, на якому заповнювалась заява.
Про неодноразові звернення позивачки до відповідача свідчать поштові повідомлення про їх отримання відповідачем.
ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплює право споживача на належну якість продукції. Продавець зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.
Ні позивачці, ні суду на протязі тривалого розгляду справи такі документи відповідачем не були надані.
Представником відповідача не було надано журнал вхідної кореспонденції, щоб впевнитись в тому, що позивачка дійсно зверталась до них з даною проблемою.
З самого початку вона відповідачем була введена в оману тим, що в день покупки телефону їй було надано буклет з переліком сервісних центрів в кількості 4-х
штук, які всі відмовили їй у обслуговуванні та ремонті. ПП «Акцент сервіс» прийняв від неї телефон, відправивши його до центру «Равіс» в м. Київ, зроблено це без узгодженням з позивачкою. В наданому позивачці акті зазначено, що в телефоні є сліди окислів, що є наслідком попадання до нього вологи.
При огляді в суді телефонного апарату всередині жодних змін на його внутрішніх деталях не було помічено (ні слідів вологи, ні слідів окислів).
Але на вимогу суду фотографії, які виконувались при проведенні його діагностики, не були надані. Представник відповідача повідомила суду, що фотографії згоріли, не надавши про це жодних підтверджень та доказів. Ніяких інших доказів в обґрунтування заперечень проти позову стороною відповідача не було надано, хоча надання доказів є процесуальним обов'язком сторони.
З оглянутої в суді інструкції про порядок користування телефонним апаратом та про його основні відомості, що була видана позивачці в день покупки телефону видно, що виконана вона російською мовою. Інформація про сертифікацію продукції також виконана російською мовою з зазначенням знаків - «ССС Минсвязи России».
По сертифікату на продукцію, наданому в судовому засіданні представником відповідача, не можливо однозначно визначити, що це є сертифікат саме на ту партію продукції, в яку входив апарат, проданий позивачці.
Всередині телефонного апарату при його огляді в судовому засіданні не виявлено напису міжнародного знаку України - UA. Ця обставина дає підстави вважати, що проданий позивачці апарат не призначався для продажу в Україні.
В п.4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
ст. 19 названого Закону закріпляє заборону нечесної підприємницької практики. Згідно вказаної статті названого Закону нечесна підприємницька діяльність включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Так, позивачці при купівлі телефону було надано буклет з переліком сервісних центрів по обслуговуванню та ремонту, яких в дійсності не виявилось, і вона змушена була звернутись до ПП «Акцент Сервіс».
А в названій статті Закону зазначено, що «Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно... потреби у послугах, заміні складових чи ремонту».
Отже, купуючи у відповідача телефонний апарат, при цьому отримавши від нього буклет з переліком сервісних центрів по обслуговуванню та ремонту телефонів, у позивачки не викликало сумнівів щодо нечесної підприємницької практики відповідача. Таким чином, своїми діями відповідач ввів позивачку в оману.
На підставі викладеного з відповідача підлягає до стягнення матеріальна шкода, завдана позивачці, а саме з нього належить стягнути вартість придбаного позивачкою мобільного телефону - 979.02 грн., що підтверджено нею документально.
Норма названого Закону, на яку посилається позивачка (п.7 ст. 14) і ставить вимогу про стягнення з відповідача неустойки, не передбачає такої санкції. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Закон «Про захист прав споживачів» ( ст. 22) передбачає судовий захист прав споживачів, при задоволенні вимог cпоживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Суд поділяє думку позивачки, що в даному випадку діями відповідача їй було завдано моральної шкоди. Вона полягає в тому, що придбавши у відповідача товар неналежної якості, позивачка змушена кілька років витрачати свій час та енергію на захист своїх прав. Їй довелось відшукувати кошти для придбання іншого телефону, що не входить в звичний порядок її життя. Вона перенесла моральні страждання через те, що
відповідач ввів її в оману тим, що надав список одних сервісних центрів, а потім направив до ПП «Акцент Сервіс», з яким вона договір на обслуговування не укладала, чим спровокував у неї виникнення нервового стану.
З урахуванням перелічених рбставин позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню, однак, на думку суду, її розмір позивачкою декілька завищено. Суд вважає, що розмір моральної шкоди потрібно визначити 1700.00 грн.
У відповідності до ст. 84 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивачки понесені нею витрати по оплаті правової допомоги адвоката -415.00 грн, що підтверджені нею документально (а.с. 18, 56).
У відповідності до ст. 22 п.3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати, державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Згідно зі ст. 88 ЦПК України в даному випадку слід стягнути державне мито на користь держави з відповідача.
Крім того, з відповідача в установленому законом порядку підлягають до стягнення витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 84, 88, 212-215, 222 ЦПК України, ст. ст. 6, 14, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Мобілочка» ( м. Дніпропетровськ пров. Білостоцького, буд. 12, кв.27. ідент.код 24426502, р/р 26008060082308 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 24426502, св-во НДС № 100041068, ІНН 244265004618) на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1 3094.02 грн., з яких : 979.02грн. - вартість телефонного апарату, 1700.00грн. - моральна шкода, 415.00грн. -вартість послуг адвоката.
Стягнути з ТОВ «Мобілочка» на користь держави державне мито у розмірі 51.00 грн.
Стягнути з ТОВ «Мобілочка» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом в сумі 30.00 грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Мобілочка» мобільний телефон SoniEricssonZ200, електронний серійний номер НОМЕР_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до ст. 22 ЦПК України надіслати відповідачу копію даного рішення.