ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
18.12.06р. |
|
Справа № 33/262-06 |
За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Мушкетер”, м. Дніпропетровськ
про: стягнення 93854 грн. 62 коп.
Суддя Разіна Т.І.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_2 за довіреністю НОМЕР_1.
від відповідача: представник Кононова І.В. за дов. № 01/03-06-2 від 01.03.06
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 93854 грн. 62 коп. заборгованості, в т.ч. -35824 грн. 08 коп. пені, штрафні санкції в розмірі 48000 грн., 3% річних в сумі 5960 грн. 54 коп., інфляційні в сумі 4070 грн. та судові витрати.
Вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного 01.02.2006 року договору поставки № НОМЕР_2 в частині розрахунків.
Позивач та представник в судовому засідання позов підтримали та просять його задовольнити.
Відповідач відзиві на позов та документи, витребувані ухвалами суду, без поважних причин не надав.
В судовому засіданні усно проти позову заперечив. Подав заяву по справі, в якій просить суд провадження у справі припинити, посилаючись на те, що між сторонами зараховані зустрічні вимоги.
Представник позивача заперечив про зарахування зустрічних однорідних вимог, вказав, що боргу у позивача перед відповідачем не існує. Позивач не звертався до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 77000 грн.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача , суд
Встановив:
01 лютого 2006 року між сторонами був укладений договір поставки НОМЕР_2, згідно умов якого поставник (далі -позивач по справі) зобов'язується поставити, а покупець (далі - відповідач по справі) зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, в подальшому товар, на умовах цього договору. Кількість, асортимент, ціна товару вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Термін дії договору сторони встановили до 31.12.2006.
Вказаний договір підписаний сторонами без зауважень
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами не надано доказів оскарження договору в судовому порядку.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на суму 480000 грн., що підтверджується копіями накладних ( а.с. 11-12) .
Відповідач відповідно до п.3.2 та 3.3. договору повинен перерахувати грошові кошти платіжними дорученнями на розрахункових рахунок позивача на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач перерахування грошових коштів почав здійснювати тільки з 27.03.2006 року по 05.09.06.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема ... 3) сплата неустойки.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 35824 грн. 08 коп. пені та 48000 штрафу, посилаючись на п.п.6.2 та 6.3 укладеного договору - у випадку прострочки термінів відвантаження, передбачених цим договором, крім форс-мажорних, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості невиконання в частині договору (п.6.2.) та у випадку якщо прострочка платежу становить 20 календарних днів, постачальник має право витребувати від покупця виплати штрафних санкцій в розмірі 10 % від вартості поставленого товару. Сплата штрафу і пені не звільняє покупця від виконання своїх договірних зобов'язань ( п.6.3.).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок суми неустойки (пені, штрафу) суд приходить висновку про задоволення їх в заявленій сумі.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5960 грн. 54 коп. та 4070 грн. інфляційних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своєю правовою природою три проценти річних являються окремим видом способу захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Перевіривши розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення інфляційних та 3 процентів річних в заявленій сумі.
Заперечення представника відповідача спростовуються матеріалами справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мушкетер” (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, буд. 24; код 20211130) на користь приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер ) 35824 грн. 08 коп. пені, 48000 грн. штрафу, 3% річних в сумі 5960 грн. 54 коп., інфляційні в сумі 4070 грн., 938 грн. 55 коп. державного мита та 118 грн. витрат на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Т. Разіна
рішення оформлено та підписано відповідно
до ст. 84 ГПК України „19” грудня 2006 року