ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2013 року Справа № 5011-57/6299-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корсака В.А.. - головуючого,
Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,
за участю представників:
позивачане з'явився (про час та місце засідання суду повідомлено належним чином)
відповідачівне з'явились (про час та місце засідання суду повідомлено належним чином)
прокуратуриКозакова І.М. (посв. від 01.07.2013 р. № 018008)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р.
у справі № 5011-57/6299-2012 господарського суду міста Києва
за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів
до1. Київської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО"
провизнання незаконним та скасування рішень
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО" про визнання незаконним та скасування рішень Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. та № 1156/4594 від 08.07.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва" та рішення №1156/4594 від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12.07.2007 р. № 1098/1759 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва", Київська міська рада перевищила свої повноваження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. провадження у справі № 5011-57/6299-2012 було припинено на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що рішенням Київської міської ради № 191/8475 від 20.09.2012 р. скасовано спірні рішення Київської міської ради №1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва" та рішення №1156/4594 від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12.07.2007 р. № 1098/1759 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва", а відтак, предмет спору відсутній.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. було скасовано в частині припинення провадження у справі № 5011-57/6299-2012 щодо визнання незаконними рішень Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. та № 1156/4594 від 08.07.2010 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. (суддя Босий В.П.) позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів задоволено частково; визнано незаконним рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва"; визнано незаконним рішення Київської міської ради № 1156/4594 від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. (колегія суддів: головуючий Смірнова Л.Г., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.) рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІСО" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р., та прийняти нове рішення, яким відмовити заступнику прокурора міста Києва у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків судів встановленим обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва" було передано товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,08 га для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у м. Києві, у тому числі: площею 0,05 га - за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення; площею 0,03 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Пунктом 2 вказаного рішення було встановлено, що на підставі листа-згоди Державного підприємства завод "Побутмаш" від 15.09.2004 за № 122 припинено право користування зазначеним підприємством частиною земельної ділянки площею 0,05 га та віднесено її до земель запасу промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.
Рішенням Київської міської ради № 1156/4594 від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12.07.2007 р. № 1098/1759 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва" було внесено зміни до пункту 3 рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р., а саме: термін оренди ділянки збільшено до 10 років та виключено річну орендну ставку в розмірі 10%.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вищезазначені рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. та № 1156/4594 від 08.07.2010 р., які, на думку заступника прокурора міста Києва були прийняті Київською міською радою з порушенням та перевищенням своїх повноважень.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
З урахуванням викладеного, вбачається, що до повноважень Київської міської ради як органу місцевого самоврядування належить право розпорядження землями комунальної власності.
Разом з тим, згідно з частинами 1 та 2 статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Відповідно до приписів частини 3 статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (чинного, на момент прийняття спірних рішень) при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, досліджених судами попередніх інстанцій, пунктом 2 рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. було встановлено, що на підставі листа-згоди Державного підприємства завод "Побутмаш" від 15.09.2004 р. № 122 припинено право користування зазначеним підприємством частиною земельної ділянки площею 0,05 га та віднесено її до земель запасу промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, на спірній земельній ділянці загальною площею 0,08 га, за адресою: вул. Ямська, 72 у м. Києві, знаходилося Державне підприємство завод "Побутмаш", у зв'язку з чим на підставі частини 3 статті 84 Земельного кодексу України та статті 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) така земельна ділянка не могла бути передана в комунальну власність.
За таких обставин, вбачається, що рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. та № 1156/4594 від 08.07.2010 р. є такими, що прийняті всупереч положенням частини 3 статті 84 Земельного кодексу України та статті 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", оскільки на момент прийняття таких рішень Київська міська рада не мала повноважень на припинення права користування Державного підприємства "Побутмаш" спірною земельною ділянкою.
За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову заступника прокурора міста Києва та його задоволення в частині визнання незаконними рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва" та рішення Київської міської ради № 1156/4594 від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 1098/1759 від 12.07.2007 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ТІСО" земельної ділянки для будівництва виробничо-складських будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва".
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, якими спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою залишено без змін рішення місцевого суду, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. у справі № 5011-57/6299-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова