Судове рішення #32302317

255/9274/13-к



ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19 вересня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

при секретарі Тітовій Т.В., Черниковій Ю.О.,

за участю прокурорів Колмакова А.І., Щурського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Попасна Луганської області, неодруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, раніше судимого:

1. 01.12.2008 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2. 05.03.2009 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 02.06.2011 року на 1 рік 3 місяці 7 днів;

3. 06.08.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі;

не маючого реєстрації, що мешкав за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -


ВСТАНОВИВ:


04.07.2013 року близько 6-00 години ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля магазину «АТБ» по пр. Дзержинського, буд. 10, в Ворошиловському районі м. Донецька, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_2 і, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь шляхом обману, під приводом виклику таксі потерпілому, попросив у останнього мобільний телефон «Samsung Galaxy S2», при цьому не збираючись фактично його повертати. ОСОБА_2, не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_1, погодився і передав йому вищевказаний мобільний телефон вартістю 3000 гривень, в якому знаходилася картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 20 гривень, на рахунку якої перебували грошові кошти в розмірі 10 гривень. Після чого ОСОБА_1, заволодівши чужим майном, пішов з місця злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3030 гривень.

В суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що 04.07.2013 року близько 6 години ранку він на зупинці громадського транспорту по пр. Дзержинського побачив молодого чоловіка, який був в стані алкогольного сп'яніння. Він вирішив заволодіти якимось майном цього чоловіка, підійшов до нього та почав розмовляти з ним. В ході розмови він запропонував викликати чоловіку таксі, той погодився, та він попросив у ОСОБА_2 для цього його мобільний телефон. Взявши телефон в руки, він швидко пішов з зупинки. В подальшому, після його затримання працівниками міліції, мобільний телефон був повернений потерпілому. В скоєному щиро кається.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєне повторно.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи та особу винного.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, у скоєному розкаявся.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного суд вважає неможливим виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung Galaxy S2», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити йому у користування (а.к.п. 16-17).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -


ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначеного ОСОБА_1, частково у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Київського районного суду м. Донецька від 06.08.2013 року, та остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Донецькому СІ УДПтСУ в Донецькій області до набуття вироком законної сили - залишити без зміни.

Строк відбування покарання обчислювати з 31.07.2013 року.

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung Galaxy S2», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2, - залишити йому у користування (а.к.п. 16-17).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.



Суддя В.С. Салькова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація