Справа № 461/487/13 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.

Провадження № 22-ц/783/3236/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.

при секретарі: Рванцовій О.О.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 січня 2013 року, по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Кредитної спілки "Львів", про визнання кредитних договорів недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 січня 2013 року в позові відмовлено.

Рішення оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Апелянти вважають, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з»ясованих обставинах справи. Вказують, що кредитні договори від 9 липня 2008 року, 17 жовтня 2008 року та 4 березня 2010 року були укладеними під впливом тяжких обставин та вкрай невигідних умовах. Передумовою укладення оспорюваних договорів було важке матеріальне становище їхньої сім»ї, що виникло в результаті невиплати заробітної плати за їхнім місцем праці. Відповідно до зазначених договорів ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 3000 грн., 21500 грн. та 3965,17 грн. Відповідно до кредитних договорів ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 5000 гривень, сума процентів за користування кредитом становила 3258,28 грн. Про вкрай невигідні умови договорів свідчить їхня процентна ставка, що становить 36% річних. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір № 2008-105 від 9 липня 2008 року, кредитний договір №2008-173 від 17 жовтня 2008 року та кредитний договір N 2010-16 від 4 березня 2010 року.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно ч.З цієї статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.З ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сімї чи родичів, смерті годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Настання вказаних обставин має впливати на формування волевиявлення особи при укладанні правочину.

Згідно ч.І ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності тяжких обставин, їх впливу на вчинення оспорюваних правочинів, які б свідчили про відсутність дійсної волі позивача на їх укладення. Оспорювані договори були укладені між позивачем та відповідачем, розмір процентів по них погоджений між сторонами, що засвідчують дані договори. Вказані обставин також свідчать про вільне волевиявлення позивачів, спрямоване на укладення оспорювани договорів, при цьому тяжких обставин, які б зумовлювали укладення вказаних правочин судом не встановлено.

З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: