АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Слюсар Т.А

суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.

при секретарі: Круглик В.В.

розглянула у відкритому судову засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року

в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року ПАТ «ОТП банк» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року позовну заяву задоволено та ухвалено стягнути на користь ПАТ «ОТП банк» з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 26 843, 06 доларів США, що за курсом НБУ становить 214 556 грн. 57 коп., пені у розмірі 11 364 грн., 1 700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення районного суду та повернути справу для перегляду справи по суті до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 13 січня 2006 року між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «ОТП банк» (надалі - банк) було укладено кредитний договір №CL-004/006/2006 на купівлю автомобіля марки Peugeot 407 ST 2.0E зі сплатою 11% річних та строком повернення до 13 січня 2012 року /а.с.7-12/

13 січня 2006 року банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі - надав позивачу кредит в сумі 30 000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритий а банку /а.с.13/

Згідно п.п.1.1 та 1.5.1 кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку і строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до кредитного договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок /а.с.7-12/

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 04 листопада 2008 року банком на його адресу була направлена досудова вимога про повернення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої відповідача було зобов'язано протягом тридцяти днів з дати отримання цієї вимоги сплатити суму кредиту в розмірі 23 206, 34 доларів США, суму відсотків за користування кредитом в розмірі 3 443,34 доларів США та суму пені в розмірі 11 364 грн. 61 коп. /а.с.14/

Між тим зазначена вимога ОСОБА_1 залишена поза увагою, та на її виконання не було вчинено жодних дій.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав до задоволення заявленого по справі позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка відповідно до долученого до справи розрахунку станом на 24 листопада 2008 року складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 23 206, 34 доларів США, суми відсотків за користування кредитом в розмірі 3 636, 72 доларів США та суми пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 11 364 грн. 60 коп. /а.с.15/

Посилання апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості були частково перераховані грошові кошти й те, що він за власною ініціативою передав кредитний автомобіль банку, який нині реалізований позивачем, носять голослівний характер.

Докази, які б підтверджували вказані обставини, у справі відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, колегія суддів враховує тривалість перебування справи у проваджені суду - з лютого 2009 року, а також положення вимог ст.11, 60 ЦПК України.

З урахуванням викладеного та матеріалів справи, у їх сукупності, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам. Норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.

Підстав до скасування рішення суду першої інстанції, як про це ставиться в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :

Справа № 2-2446/13

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8540/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.