УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 24249/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Шавеля Р.М., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м. Івано-Франківська про визнання дій по відмові забезпечити його документами реагування на письмову заяву про злочин від 11.09.2008 року неправомірними; зобов'язання забезпечити позивача документом реагування на письмову заяву про злочин від 11.09.2008 року згідно зі ст. 97 КПК України,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до прокуратури м. Івано-Франківська про визнання дій по відмові забезпечити його документами реагування на письмову заяву про злочин від 11.09.2008 року неправомірними; зобов'язання забезпечити позивача документом реагування на письмову заяву про злочин від 11.09.2008 року згідно зі ст. 97 КПК України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.10р. у справі № 2а-541/10/0970 на підставі ч.1 ст.157 КАС України закрито провадження в адміністративній справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскарження дій слідчого та прокурора щодо здійснення досудового слідства регулюються ст. ст. 234, 236 КПК України і відповідно розгляд таких справ відбувається в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду, позивачем була подана апеляційна скарга, в якій просить вказану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що він позбавлений можливості оскаржити процесуальний документ, оскільки такий в результаті бездіяльності посадових осіб прокуратури йому не було надіслано. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.04.10р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт в апеляційній скарзі просить розглядати справу без його участі.

Відповідач письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У контексті зазначених положень ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення до адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних відносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Прокурор у межах спірних правовідносин здійснює особливі повноваження, а не владні управлінські функції, що виключає можливість розгляду справи у межах адміністративного судочинства.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Таким чином, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Главою 8 (статті з 94 по 100) КПК України визначено порядок порушення кримінальної справи. Заяви і повідомлення про злочин передбачені статтею 95, а обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок її розгляду статтею 97 цього кодексу.

Як вбачається з позовної заяви позивача та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 подав позов з приводу визнання неправомірними дії прокуратури м. Івано-Франківська щодо відмови надання йому процесуального рішення, прийнятого в порядку КПК України, за письмовою заявою про злочин від 11.09.2008 року; зобов'язання відповідача забезпечити його таким процесуальним рішенням.

Порядок оскарження дій прокурора передбачений ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якої скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом. .

Окрім того, порядок розгляду заяв про злочин та оскарження постанов про відмову у порушені кримінальної справи визначений кримінально-процесуальним законодавством.

Іншого порядку розгляду заяв про злочин, та прийняття відповідних рішень, ніж передбачені ст. 97 КПК України, законодавчо не встановлено.

Відтак, оскільки позивачем оскаржуються дії прокурора під час розгляду заяви про вчинення злочину, порядок оскарження рішень про відмову у порушенні кримінальної справи визначений виключно кримінально-процесуальним законодавством, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з огляду на матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали, не було допущено порушення норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.157 КАС України, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року по справі № 2а-541/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Запотічний І.І.