УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "24" вересня 2013 р. Справа № 906/1192/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Чертков В.О., довіреність від 01.12.2010р.
від відповідача: не з'вився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 21006,18грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 21006,18грн., з яких 13334,48грн. основного боргу по орендній платі за період з лютого по серпень 2013р., 383,70грн. пені згідно договору оренди нежитлового приміщення №33/35-2-010212 від 01.02.2012р. та 7288,00грн. штрафу за невиконання умов договору про реструктуризацію заборгованості від 17.01.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав довідку за №166 від 24.09.2013р., в якій зазначає, що станом на 24.09.2013р. сума основного боргу становить 7182,00грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання (а.с.54а).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 33/35-2-010212 р. (а.с.20-23) , за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення площею 28,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.02.12р. (а.с.23).
Пунктом 1.1 договору оренди сторони визначили, що орендар оплачує орендодавцю плату за користування приміщенням та обладнанням та інші платежі, на умовах та в терміни, передбачені цим договором.
Згідно пункту 8.3 основного договору оренди від 01.02.2012р., орендна плата сплачується по перерахунку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 1 числа поточного місяця на підставі виставленої рахунок-фактури, що до 25 числа попереднього місяця повинна бути надіслана орендарю рекомендованим листом або вручена під підпис відповідальній особі орендаря.
Сторони п.9.1.4 договору оренди від 01.02.2012р. погодили, що в зв'язку зі зміною методики розрахунку орендної плати, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, орендодавець має право переглядати та змінювати розмір орендної плати, про що орендодавець повинен повідомити орендаря за один місяць до таких змін .
Відповідно до п.3.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.01.2013р.
Відповідно до п.10.2.5 договору оренди від 01.02.2012р. орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю платежі, передбачені цим договором.
Додатковим договором від 31.01.2013р. сторони прийшли до згоди продовжити дію договору №33/35-2010212 від 01.02.2012р. до 28.02.2014р., встановили, що площа приміщення, що передається в оренду складає 14,25кв.м. також визначили, що розмір орендної плати становить 1567,50грн. на місяць, з урахуванням ПДВ, що на дату укладання договору становить еквівалент 195,93 доларів США по курсу НБУ та при зміні курсу долару США становить не менше цієї суми.
На виконання умов додаткового договору, згідно акту приймання-передачі від 28.02.2013р. орендар повернув, а орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення розміром 14,25 кв.м., розміщеного на другому поверсі Торговельного комплексу "Дастор", ділянка №33, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке перебувало в користуванні орендаря на підставі договору оренди нежитлового приміщення №33/35-2010212 від 01.02.2012р. (а.с.28).
В порядку передбаченому п.9.1.4 договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2012р. позивач направив на адресу відповідача лист від 31.01.2013р. за №24, в якому повідомив, що з 01.03.2013р. розмір орендної плати за орендовану площу буде становити 130грн. за 1 кв.м. орендованої площі в місяць, тобто 1852,50грн. (а.с.24).
Як зазначає позивач у позовній заяві, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за користування приміщеннями, за останнім виник борг по орендній платі в розмірі 13334,48грн. за період з лютого 2013р. по серпень 2013р. (а.с.2-3).
За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як вже зазначалось, вимога позивача ґрунтується на неоплаті відповідачем орендної плати (з лютого 2013р. по серпень 2013р.) в сумі 13334,48грн. на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2012р. та додаткового договору від 31.01.2013р.
З матеріалів справи вбачається, що з період з лютого 2013р. по серпень 2013р. відповідачу було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 12682,50грн. (а.с.8-13,63), також факт надання послуг на суму 12682,50грн. підтверджується актами виконаних робіт (а.с.14-19).
В процесі розгляду справи судом встановлено, що до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 1900,00грн., що підтверджується банківською випискою від 13.08.2013р. (а.с.68) та не заперечується позивачем. Крім того, за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 0,50грн.
Тобто, на момент подачі позову до суду заборгованість з орендної плати ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ "Маркет-Трейд" становила 10782,00грн. (12682,00грн.-1900,00грн.-0,50грн), а не 13334,48грн., як зазначає позивач у позовній заяві.
За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення 2552,48грн. основного боргу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Також під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив позивачу суму боргу у розмірі 3600,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.08.2013р. та 10.09.2013р. (а.с.61,67), тому провадження у справі в частині стягнення 3600,00грн. основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, станом на час прийняття рішення у відповідача існує заборгованість по орендній платі в розмірі 7182,00грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як визначено п. 8.3 договору оренди від 01.02.2012р., орендна плата сплачується по перерахунку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 1 числа поточного місяця на підставі виставленої рахунок-фактури.
Довідкою № 166 від 13.05.2013 р. позивач підтвердив, що станом на день судового засідання сума боргу відповідача складає 7182,00грн. (а.с.55).
Враховуючи, що відповідач не провів оплату в обумовлені договором оренди строки, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення 7182,00грн. обґрунтованою.
Крім того, позивач відповідно до п.п.12.1.1 договору оренди від 01.02.2012р. за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 383,70грн.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Підпунктом 12.1.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2012р. визначено, що у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.47), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 383,70грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також позивач за порушення відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості від 17.01.2013р. просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7288,00грн.
Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення штрафу з огляду на наступне.
Так, 17.01.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості з орендної плати (а.с.26), відповідно до якої відповідач підтвердив наявність заборгованості з орендної плати в сумі 18220,00грн. та зобов'язався сплатити її наступним чином:
- до 31.01.2013р. - 3644,00грн.;
- до 15.02.2013р. - 3644,00грн.;
- до 28.02.2013р. - 3644,00грн.;
- до 15.03.2013р. - 3644,00грн.;
- до 30.03.2013р. - 3644,00грн. (п.1 договору від 17.01.2013р.).
Відповідно до п.3 угоди від 17.01.2013р. у випадку прострочення термінів погашення заборгованості з орендної плати, визначених у п.1 цієї угоди, відповідач сплачує на користь позивача штраф у сумі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення.
Судом встановлено, що всупереч досягнутим домовленостям, відповідач допустив порушення графіку сплати реструктуризованої заборгованості, зокрема, платіж в сумі 3644,00грн., який необхідно було сплатити до 31.01.2013р. відповідачем оплачено 04.02.2013р.; платіж у розмірі 3644,00грн., який необхідно було оплатити до 30.03.2013р. оплачено в липні 2013р.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.47), суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 7288,00грн. нарахований відповідно до умов договору про реструктуризацію заборгованості з орендної плати від 17.01.2013р. та вимог чинного законодавства України.
Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів; нарахований штраф надмірно великий порівняно з сумою основного боргу; а також враховуючи, що відповідач постійно вживає заходів щодо погашення заборгованості, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 2000,00грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 18453,70грн., з яких: 10782,00грн. заборгованості з орендної плати, 383,70грн. пені та 7288,00грн. штрафу.
В частині стягнення 2552,48грн. заборгованості з орендної плати господарський суд відмовляє в позові.
В частині стягнення 3600,00грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 2000,00грн.
Таким чином, до стягнення підлягає сума 9565,70грн., з яких: 7182,00грн. заборгованості з орендної плати, 383,70грн. пені та 2000,00грн. штрафу. В решті позову суд відмовляє.
При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (10003, м.Житомир, вул.Домбровського 3, код 32121992)
- 7182,00грн. основного боргу;
- 383,70грн. пені;
- 2000,00грн. штрафу;
-1511,40грн. судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3600,00грн. основного боргу за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України.
4. Відмовити в позові в частині стягнення 2552,48грн. основного боргу та 5288,00грн. штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 2 прим
1- в справу
2- відповідачу (рек. з повід.)