ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 4/18

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Хандуріна М.І.,

суддів:Білошкап О.В.,

Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року

у справі № 4/18 господарського суду Полтавської області

за заявоюСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь"

пробанкрутство,

за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" - Коваленко Р.Й., дов. № 4231-О від 19.11.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 4/18 (головуючий суддя - Шевель О.В., суддя - Гетьман Р.А., суддя - Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2012 року у справі № 4/18 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 4/18 скасувати, а матеріали передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для законного розгляду справи.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Арбітражний керуючий Рибаченко М.П. та кредитор Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" надали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_4, в яких просять вказану касаційну скаргу відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 4/18 залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2012 року у справі № 4/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" (далі - СТОВ "Промінь"), провадження у справі припинено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 року у справі № 4/18 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2012 року у справі № 4/18 повернуто заявникові.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2013 року у справі № 4/18 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, скасовано ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 року у справі 4/18 та передано справу до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив відстрочити сплату судового збору до 01.02.2013 року, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, оскільки станом на день подання апеляційної скарги у скаржника відсутні кошти для оплати судового збору. Судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки довідці голови ліквідаційної комісії СТОВ "Промінь" від 17.12.2012 року, на якому скаржник працював на посаді директора.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказівок викладених у постанові Вищого господарського суду від 20.03.2013 року, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.04.2013 року призначив розгляд справи № 4/18 на 25.04.2013 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.04.2013 року розгляд справи № 4/18 відкладено та відстрочено заявнику апеляційної скарги ОСОБА_4 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 13.05.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з п. п. 3.2, 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт в судове засідання 25.04.2013 року та 14.05.2013 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, також не надав доказів сплати судового збору чи додаткового обґрунтування причин неможливості його сплати чи звільнення від сплати судового збору. Крім того, не надав клопотання про продовження строку відстрочення судового збору та наявності відповідних підстав, а отже не виконав вимоги суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, не вбачає підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 4/18, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 4/18 залишити без змін.

Головуючий: Хандурін М.І.

Судді: Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.