Кримінальне провадження № 1-кп/760/288/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Горбатовської С. А.,

при секретарі Комар О. В.,

за участю:

прокурора Дядюшкіна Є. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Теляж Сокальського р-ну Львівської обл., громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, старшого помічника начальника відділення особового складу військової частини А 0139, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

06.06.2012 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 424 КК України на 2 роки службового обмеження з відрахуванням в дохід держави 20 % грошового забезпечення,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, під час проходження військової служби за контрактом, будучи призначеним на підставі наказу № 568 першого заступника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.10.2012 року на посаду старшого помічника начальника відділення особового складу штабу військової частини А0139 за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 55/2, порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, передбачений: ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує у повсякденному житті і службовій діяльності військовослужбовців регулюватися Конституцією України, Законами України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими документами; ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконаних завдань, доручених йому за посадою; ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує показувати приклад дисциплінованості та неухильного виконання вимог законодавства; ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яка зобов'язує додержуватись вимог Конституції України, законів України, Статутів Збройних Сил України, поводити себе з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю більше трьох діб, вчинені повторно протягом року за наступних обставин.

Так, 20.03.2013 року ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на тимчасове ухилення від проходження військової служби за контрактом, звернувся до командира військової частини А0139 зі скаргами на стан свого здоров'я та просив направити до Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 16, для проходження військово-лікарської комісії. Того ж дня, ОСОБА_1 було видано направлення до Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України для проходження військово - лікарської комісії зі строком проходження з 21.03.2013 року по 01.04.2013 року. В подальшому, ОСОБА_1 без поважних причин у період з 21.03.2013 року по 01.04.2013 року до Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України для проходження військово - лікарської комісії не прибув, обов'язків військової служби не виконував, а проводив час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби, а саме, займався вирішенням особистих питань. 02.04.2013 року ОСОБА_1 повернувся до військової частини А0139, де продовжив виконання своїх службових обов'язків. Надалі, 05.04.2013 року по 10.04.2013 року ОСОБА_1 повторно не з'явився до місця проходження військової служби військової частини А0139 без поважних причин, 10.04.2013 року був виявленим за місцем проживання майором ОСОБА_2 і доставлений до військової частини А0139.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся і показав, що він проходить військову службу за контрактом у військовій частині А 0139, що по пр-ту Перемоги, 55/2 у м. Києві. 20.03.2013 року у зв'язку з поганим самопочуттям він звернувся до свого начальника для отримання направлення для проходження військово - лікарської комісії. В цей же день йому було видано направлення для лікування з 21.03.2013 року по 01.04.2013 року. Проте, до лікувального закладу він не звертався, оскільки в цей період часу у нього захворіла мати і він вирішив використати наданий йому для лікування час для допомоги родичам. 02.04.2013 року він повернувся до військової служби. З 05.04.2013 року по 10.04.2013 року він також займався родинними справами, обов'язки військової служби не виконував.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам провадження і ніким із сторін не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння сторонами провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

З урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, оскільки ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю більше трьох діб, вчинені повторно протягом року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, раніше судимого, позитивно характеризується за місцем служби, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

За викладеним, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу.

За викладеним, керуючись ст. ст. 369, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 1 700 грн.)

На підставі ст. 72 КК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 06.06.2012 року виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: