ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/28174/12

К/9991/28571/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Ситникова О.Ф.

Черпака Ю.К.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд скарг Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Державної митної служби України від 06.07.2011р. №1472-к «По особовому складу Львівської митниці» та Львівської митниці «Про оголошення наказу Державної митної служби України» від 06.07.2011р. №533-к й поновити позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 06.07.2011р. №1472-к «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України за порушення присяги державних службовців відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_4; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці «Про оголошення наказу Державної митної служби України» від 06.07.2011р. №533-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_4; поновлено ОСОБА_4 нa посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостинська» Львівської митниці з 06.07.2011р.

Не погоджуючись з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, Державна митна служба України та Львівська митниця звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в письмових запереченнях на касаційні скарги проти доводів та вимог останніх заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував на службі в митних органах України з 1990 року, прийнявши 15.06.1995р. Присягу державного службовця, а 23.04.2004р. - Урочисте зобов'язання посадової особи митної служби, й станом на день звільнення займав посаду інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 06.07.2011р. №1472-к «По особовому складу» за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено з 06.07.2011р. перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

На підставі вказаного наказу, наказом Львівської митниці «Про оголошення наказу Державної митної служби України» від 06.07.2011р. №533-к припинено перебування на державній службі в митних органах України інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_4.

При цьому, за змістом наказу ДМС України від 06.07.2011р. №1472-к підставою його видання є акт службового розслідування від 30.06.2011р., яким, зокрема, встановлено, що за графіком чергування з 20:00 год. 23.06.2011р. до 8:00 год. 24.06.2011р. митний контроль та митне оформлення товарів та транспортних засобів здійснювали посадові особи ВМО №2, а відповідно до запису в журналі виходу на роботу та розподілу обов'язків працівників ВМО №2 митного поста «Мостиська» у зазначений період виконував обов'язки, зокрема, старшого групи у напрямку «В'їзд в Україну» на смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» ОСОБА_4

Відповідно до інформації відеоспостереження, яка була використана комісією при складанні акту перевірки, під час виконання службових обов'язків посадовими особами відділу митного оформлення (ВМО) №2 пункту пропуску «Шегині» 24.06.2011р. о 00:40 перед спеціальним службовим приміщенням органу охорони державного кордону в пункті пропуску з зоні прикордонного контролю в напрямку смуги руху «зелений коридор» з території Республіки Польща в'їхали легкові автомобілі марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 (далі - Мерседес) та Тойота д.н.з. НОМЕР_1 (далі - Тойота) й після завершення процедури паспортного контролю 24.06.2011p. 00:47 легкові автомобілі Мерседес та Тойота, не зупиняючись в зоні митного контролю, проїхали по смузі руху №5, яка призначена для руху автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів та туристичних груп, та виїхали з пункту пропуску «Шегині».

Комісією за результатами дослідження даних ПІК «Інспектор - 2006» та контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору» встановила, що вказані транспортні засоби були оформлені у митному відношенні за контрольним талоном, на якому проставлена особиста номерна печатка (далі - ОНП) №414, яка закріплена за інспектором ВМО №2 митного поста «Мостиська» ОСОБА_4, й проставлення якої свідчить про закінчення проведення вказаною особою процедур митного контролю та митного оформлення транспортних засобів.

Також, як встановлено судами на підставі письмових пояснень ОСОБА_4, він разом з службовою особою прикордонного наряду проводив огляд транспортних засобів біля службового приміщення прикордонників, тобто в зоні прикордонного контролю, оглядаючи три-чотири транспортних засоби й вже потім заносячи дані по ним до ПІК «Інспектор - 2006», що є завершенням митного оформлення.

Згідно п.2.2 Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Державної митної служби України від 14.12.2010р. №1473, митний контроль здійснюється посадовими особами підрозділу митного оформлення виключно в зоні митного контролю пункту пропуску.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення автомобілів Мерседес та Тойота позивач порушив вимоги Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегині», затвердженої спільним наказом Львівської митниці та Мостиського прикордонного загону від 08.02.2010р. №60/69 та зареєстрованої у Головному управлінні юстиції у Львівській області від 23.02.2010р. за №5/1395.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Зокрема, у частині 2 статті 17 Закону №3723-XII наведено текст Присяги: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом №3723-XII.

Відповідно до частини 2 статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону №3723-XII.

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року №918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція), пунктом 1.1 якої визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

За пунктом 1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону №3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону №3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону №3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення.

У пункті 6 частини 1 статті 30 Закону №3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання й порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Однак, судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи правильно встановлено, що в порушення наведених приписів законодавства спірні накази Державної митної служби України та Львівської митниці не містять обґрунтувань та вказівок на докази, що підтверджували б вчинення позивачем таких порушень, які б потягли за собою застосування до нього такої найсуворішої санкції відповідальності державного службовця, як звільнення за порушення Присяги.

Порушення ж позивачем вимог Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегині», затвердженої спільним наказом Львівської митниці та Мостиського прикордонного загону від 08.02.2010р. №60/69 та зареєстрованої у Головному управлінні юстиції у Львівській області від 23.02.2010р. за №5/1395, внаслідок здійснення митного контролю та митного оформлення автомобілів Мерседес та Тойота в зоні прикордонного контролю, а не в зоні митного контролю пункту пропуску, як передбачено п.2.2 Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Державної митної служби України від 14.12.2010р. №1473, як правильно вказав апеляційний суд, не заподіяло шкоди державі та не є таким порушенням, за яке до державного службовця має бути застосований найсуворіший вид покарання.

За наведеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухваленого цим судом судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Ситников О.Ф.

Черпак Ю.К.