Справа № 105/4093/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Холкіної Г.І.,
при секретарі - Кенджалієвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Джанкої цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чайкинської сільської ради Джанкойського району АРК про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Чайкинської сільської ради Джанкойського району АРК про визнання права власності на нерухоме майно, в якому посилається на те, що у відповідності до Постанови Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» №477 від 07.04.1959 року, у 1985 році йому разом із родиною був наданий переселенський будинок та наддвірні будівлі, розташовані у АДРЕСА_1. Згідно вказаної постанови він мав право пільгової виплати за будинок, а саме: балансова вартість будинку складала 2300 рублів, яку позивач погасив на придбання даного будинку колгоспу «Чонгарський» Джанкойського району АРК, таким чином право власності на житловий будинок виникло у переселенця з моменту повної сплати його частини кредиту, встановленого для переселенця. Позивач ОСОБА_1 сплатив позику за будинок к 1985 року у повному розмірі. Однак, правовстановлюючого документу колгосп позивачу не видав, тому й у реєстраційній службі Джанкойського міськрайонного управління юстиції АРК йому було відмовлено в державній реєстрації права власності на зазначений житловий будинок. Таким чином, позивач просить визнати за ним право власності на вищезазначений переселенський будинок.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву, з якої вбачається, що справу просить слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Чайкинської сільської ради Джанкойського району АРК - голова сільської ради ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, з якої вбачається, що справу просить слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10, 60 ЦПК України, визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, визнання позову відповідачем, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що у відповідності до Постанови Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» №477 від 07.04.1959 року позивачу ОСОБА_1 разом із родиною був наданий переселенський будинок, розташований у АДРЕСА_1, що підтверджується домовою книгою прописки громадян, що проживають у АДРЕСА_1, де зазначається, що з 14.04.1997 року ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаним адресом, та переселенського квитка №153087 (а.с.18-20, 17). У відповідності до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно №3649359 від 04.07.2013 року, позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності у зв'язку з невідповідністю поданих документів, вимогам (а.с.6).
Згідно вказаної постанови позивач мав право пільгової виплати за будинок, а саме: балансова вартість будинку складала 2300 рублів, яку позивач погасив на придбання даного будинку колгоспу «Чонгарський» Джанкойського району АРК, згідно акту від 12.09.1985 року директором колгоспу «Чонгарський Джанкойського району АРК (а.с.8-оборот). Згідно довідки виконкому Чайкинської сільської ради Джанкойського району №66 від 22.02.2013 року, з 12.09.1985 року актом передачі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 знято з балансу СГТОВ «Чонгарський» та передане ОСОБА_1 (а.с.8). Довідкою виконкому Чайкинською сільською ради Джанкойського району №68 від 22.02.2013 року зазначено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 16.08.1984 року (а.с.9).
У відповідності до п.2 Постанови Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню», кредити на будівництво жилих будинків з надвірними будівлями для переселенців видаються Сільгоспбанком колгоспам і радгоспам, з погашенням їх протягом десяти років, починаючи з третього року після одержання кредиту, а кредити на купівлю корів або іншої великої рогатої худоби для тих, хто переселяється в колгоспи, - колгоспам, з погашенням їх протягом трьох років, починаючи з третього року після одержання кредиту. Переселенці повертають колгоспам і радгоспам свою частку кредитів у строки і на умовах, встановлених зазначеною постановою, після чого збудовані для переселенців будинки з надвірними будівлями і куплена худоба переходять в їх особисту власність.
Таким чином, право власності на житловий будинок виникло у переселенця з моменту повної сплати його частини кредиту, встановленого для переселенця. ОСОБА_1 сплатив позику у повному обсязі за будинок до 1985 року, згідно акту директора колгоспу «Чонгарський» від 12.09.1985 року (а.с.12). У погосподарській книзі за 2011-2015 роки за адресою АДРЕСА_1 зазначений позивач та його родина, а саме: дружина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та онук - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.22).
Правовідносини стосовно моменту набуття права власності регулюються ст.128 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення права власності на спірний житловий будинок, відповідно до якої право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, постановою Ради Міністрів УРСР від 07.04.1959 року № 477 «Про впорядкування пільг по переселенню».
Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» № 477 від 07.04.1959 року, ОСОБА_1 мав право пільгової виплати за будинок. Так, відповідно до п.1 ст.1 зазначеної постанови для сімей, які переселяються в плановому порядку на добровільних началах у колгоспі і радгоспі, середні розміри одноразової грошової допомоги за рахунок державних кредитів на будівництво будинків із надвірними будівлями, з частковим покриттям цих кредитів за рахунок державного бюджету.
Таким чином, відповідно до зазначеної постанови право власності на житловий будинок виникає з часу повної сплати частки кредиту, встановленої для переселенця. Як встановлено судом, вартість будинку в повному розмірі сплачено у 1985 році.
Згідно Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, затвердженої Міністерством комунального господарства Української СРСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючих на час виникнення правовідносин, виникнення права власності на житлові будинки у сільській місцевості не було пов'язане з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацією в бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до норм законодавства, що діяли на час виникнення права власності на домоволодіння за ОСОБА_1, право власності на будинок виникає з моменту його реєстрації у місцевій раді.
Матеріали справи свідчать про те, що компетентним органом влади Чайкинською сільською радою Джанкойського району АР Крим право власності на спірний будинок визнавалося і ніким не було ос порене, згідно довідки №67 від 22.02.2013 року (а.с.7). Відсутність документів про право власності на житловий будинок не можна визнати відсутністю у ОСОБА_1 прав власника на житловий будинок.
Крім того, згідно з ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає можливим постановити рішення про визнання права власності на нерухоме майно в судовому засіданні відповідно до ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.88 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Однак, у відповідності до наданої заяви позивача, ОСОБА_1 відмовився від стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись ст.128 ЦК України (в ред.1963 року), ст.ст.316, 328 ЦК України (в ред. 2003 року), Постанови Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» №477 від 07.04.1959 року, ст.ст.10, 11, 60, 174 ч.4, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Чайкинської сільської ради Джанкойського району АРК про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Підрівне Хомутівського району Курської області, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги.
Рішення віддруковане суддею одноособово у нарадчій кімнаті.
Суддя Г. І. Холкіна